Алгонкіни

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Алгонкі́ни — група індіанських племен (понад 30), що жили в Канаді (бл. 50 тис. чол.) і США (бл. 40 тис. чол.). До європейської колонізації займали значну територію від Атлантичного океану до Скелястих гір (18 ст.).

Мова — алгонкінська алгонкінсько-вакашської мовної сім'ї.

Алгонкіни — представники американської гілки монголоїдної раси.

Північні та східні племена алгонкінів (оджибва, монтаньє-наскапі, крі та ін.) займалися лісовим мисливством, рибальством, збиральництвом і землеробством (кукурудза, боби).

Основним заняттям західних і центральних алгонкінів (арапахо, шеєни та ін.) — полювання верхи на бізонів.

Жили алгонкіни у вігвамах.

Релігія — тотемізм.

Алгонкіни жорстоко визискувались європейськими колонізаторами, хоч і не раз піднімались на боротьбу за незалежність. Відоме повстання 1763. Унаслідок жорстокої колонізаторської політики уряду США і запровадження резервацій чисельність алгонкінів значно зменшилась, а деякі племена (абенаки, могікани) зовсім вимерли.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]