Алевіз Фрязін Старий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Троїцька вежа Московського Кремля

Алевіз Фря́зін (Алевіз Ста́рий, Алевіз Міла́нець, італ. Aloisio da Milano, також іноді просто Алевіз; XV століття — XVI століття) — італійський архітектор Алоізіо да Кареза́но (Карка́но), який працював у Росії в кінці XV - на початку XVI століття. З 1494 по 1499 роки добудовував укріплення Московського кремля, у 14991508 роках будував Великий Кремлівський палац і стіни від палацу до Боровицькой вежі, у 15081519 роках працював над стінами, вежами і ровами Кремля зі сторони ріки Неглинної, у тому числі над Троїцькою вежею.

Це перший архітектор на ім'я Алевіз, який прибув до Москви з Італії (прибулого через десять років називають Алевізом Новим).

Життєписні дані[ред.ред. код]

Літописи під 1494 роком повідомляють про Алевіза Старого: «Приидоша послы великого князя на Москву, Мануйло Аггелов Грек да Данила Мамырев, что посылал их князь великий мастеров для в Венецию и Медиолам; они же приведоша на Москву Алевиза мастера стеннаго и палатного и Петра пушечника и иных мастеров»[1]. Як встановили сучасні італійські дослідники, йдеться про Алоїзу та Карезано (Каркано)[2]. Ймовірно, Алевіз замінив померлого в 1493 році П'єтро Антоніо Соларі і з 1494 по 1499 роки був керівником кремлівського фортифікаційного будівництва[3]. Наступна літописна згадка про Алевіза Старого пов'язана з тим , що в 1499 році «князь великий велел заложити двор свой, полаты каменыа и кирпичныа, а под ними погребы и ледники, на старом дворе у Благовещениа, да стену камену от двора своего до Боровитскиа стрелници; а мастер Алевиз Фрязин от града Медиолама»[4]. Це будівництво було завершено до 1508, коли Василь III переїхав у побудований палац[5]:8. Те, що мова тут йде саме про Алевіза Старого, підтверджується згадкою міста Медіолама (Мілана).

У 1504 році до Москви прибув Алевіз Новий.

У 1508 році "князь великий велел вкруг града Москвы ров делати камением и кирпичем и пруды чинити вкруг града Алевизу Фрязину»»[5]:8. Літописи наводять і більш конкретні відомості про ці роботи, що почалися в 1507 і закінчені в 1519 році, - будувалися стіни, башти, греблі і рів вздовж річки Неглинної.

Булівлі[ред.ред. код]

До 1970-х років в історії архітектури панувала наступна точка зору: Алевіз Старий будував лише західні укріплення Кремля уздовж Неглинної, а Алевіз Новий - всі інші згадані в літописних повідомленнях споруди (Великий Кремлівський палац, Архангельський собор, церква Різдва Іоанна Предтечі біля Боровицьких воріт[5]:10 і храми, закладені в 1514 році[6])). Алевіз Новий вважався одним з найбільших архітекторів епохи, а Алевіз Старий був зведений до ролі другорядного (порівняно з Соларі) фортифікатора. В останній чверті XX століття ця точка зору була поставлена ​​під сумнів С.С. Под'япольским і В.П. Виголовим. Обидва дослідника віднесли кремлівський великокнязівський палац до творчості Алевіза Старого, а В.П. Виголов сумнівався в авторстві Алевіза Нового і щодо церков, закладених в 1514 році[7]. С.В. Заграєвский показав, що аргументи С.С. Под'япольского і В.П. Виголова на користь віднесення кремлівського палацу до творчості «майстра сотенного і палатного» Алевіза Старого переконливі (Алевіза Нового в 1499 році ще не було на Русі, до того ж в літописному повідомленні під цим роком говориться, що майстер був з Мілана), але автором церков, побудованих після 1514, був все ж Алевіз Новий[8]. Таким чином, з 1494 по 1499 роки Алевіз Старий добудовував кремлівські укріплення, які не встиг завершити Соларі. У 1499-1508 роках він будував Великий Кремлівський палац і стіни від палацу до Боровицької вежі. У 1508-1519 роках він працював над стінами, вежами й ровами Кремля з боку Неглинної. Подальша доля зодчого невідома.

Примітки[ред.ред. код]

  1. ПСРЛ 12:238
  2. Подъяпольский С. С. Итальянские строительные мастера в России в конце XV-начале XVI века по данным письменных источников. Опыт составления словаря. В кн.: Реставрация и архитектурная археология. Новые материалы и исследования. М., 1991. С. 232—233.
  3. Выголов В. П. К вопросу о постройках и личности Алевиза Фрязина. В кн.: Древнерусское искусство. Исследования и атрибуции. СПб, 1997. С. 240.
  4. ПСРЛ 12:249.
  5. а б в ПСРЛ Т.13, 1 половина
  6. В 1514 году Василий III повелел возвести в Москве 11 церквей, «а всем тем церквам был мастер Алевиз Фрязин» (ПСРЛ 8:254-255).
  7. Выголов В. П.. К вопросу о постройках и личности…
  8. Заграевский С. В. Новые исследования памятников архитектуры Александровской слободы. М., 2008. Глава 3.

Література[ред.ред. код]