Алевіз Фрязін Старий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Алевіз Фрязін Старий
італ. Aloisio da Carcano
Народження 15 століттяРосія
Громадянство
(підданство)
Flag of Italy.svg Італія
Діяльність архітектор
Найважливіші споруди Троїцька вежаd
Троїцька вежа Московського Кремля

Алевіз Фря́зін (Алевіз Ста́рий, Алевіз Міла́нець, італ. Aloisio da Milano, також іноді просто Алевіз; XV століття — XVI століття) — італійський архітектор Алоізіо да Кареза́но (Карка́но), який працював у Росії в кінці XV - на початку XVI століття. З 1494 по 1499 роки добудовував укріплення Московського кремля, у 14991508 роках будував Великий Кремлівський палац і стіни від палацу до Боровицькой вежі, у 15081519 роках працював над стінами, вежами і ровами Кремля зі сторони ріки Неглинної, у тому числі над Троїцькою вежею.

Це перший архітектор на ім'я Алевіз, який прибув до Москви з Італії (прибулого через десять років називають Алевізом Новим).

Життєписні дані[ред. | ред. код]

Літописи під 1494 роком повідомляють про Алевіза Старого: «Приидоша послы великого князя на Москву, Мануйло Аггелов Грек да Данила Мамырев, что посылал их князь великий мастеров для в Венецию и Медиолам; они же приведоша на Москву Алевиза мастера стеннаго и палатного и Петра пушечника и иных мастеров»[1]. Як встановили сучасні італійські дослідники, йдеться про Алоїзу та Карезано (Каркано)[2]. Ймовірно, Алевіз замінив померлого в 1493 році П'єтро Антоніо Соларі і з 1494 по 1499 роки був керівником кремлівського фортифікаційного будівництва[3]. Наступна літописна згадка про Алевіза Старого пов'язана з тим , що в 1499 році «князь великий велел заложити двор свой, полаты каменыа и кирпичныа, а под ними погребы и ледники, на старом дворе у Благовещениа, да стену камену от двора своего до Боровитскиа стрелници; а мастер Алевиз Фрязин от града Медиолама»[4]. Це будівництво було завершено до 1508, коли Василь III переїхав у побудований палац[5]:8. Те, що мова тут йде саме про Алевіза Старого, підтверджується згадкою міста Медіолама (Мілана).

У 1504 році до Москви прибув Алевіз Новий.

У 1508 році "князь великий велел вкруг града Москвы ров делати камением и кирпичем и пруды чинити вкруг града Алевизу Фрязину»»[5]:8. Літописи наводять і більш конкретні відомості про ці роботи, що почалися в 1507 і закінчені в 1519 році, - будувалися стіни, башти, греблі і рів вздовж річки Неглинної.

Будівлі[ред. | ред. код]

До 1970-х років в історії архітектури панувала наступна точка зору: Алевіз Старий будував лише західні укріплення Кремля уздовж Неглинної, а Алевіз Новий - всі інші згадані в літописних повідомленнях споруди (Великий Кремлівський палац, Архангельський собор, церква Різдва Іоанна Предтечі біля Боровицьких воріт[5]:10 і храми, закладені в 1514 році[6])). Алевіз Новий вважався одним з найбільших архітекторів епохи, а Алевіз Старий був зведений до ролі другорядного (порівняно з Соларі) фортифікатора. В останній чверті XX століття ця точка зору була поставлена ​​під сумнів С.С. Под'япольским і В.П. Виголовим. Обидва дослідника віднесли кремлівський великокнязівський палац до творчості Алевіза Старого, а В.П. Виголов сумнівався в авторстві Алевіза Нового і щодо церков, закладених в 1514 році[7]. С.В. Заграєвский показав, що аргументи С.С. Под'япольского і В.П. Виголова на користь віднесення кремлівського палацу до творчості «майстра сотенного і палатного» Алевіза Старого переконливі (Алевіза Нового в 1499 році ще не було на Русі, до того ж в літописному повідомленні під цим роком говориться, що майстер був з Мілана), але автором церков, побудованих після 1514, був все ж Алевіз Новий[8]. Таким чином, з 1494 по 1499 роки Алевіз Старий добудовував кремлівські укріплення, які не встиг завершити Соларі. У 1499-1508 роках він будував Великий Кремлівський палац і стіни від палацу до Боровицької вежі. У 1508-1519 роках він працював над стінами, вежами й ровами Кремля з боку Неглинної. Подальша доля зодчого невідома.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ПСРЛ 12:238
  2. Подъяпольский С. С. Итальянские строительные мастера в России в конце XV-начале XVI века по данным письменных источников. Опыт составления словаря. В кн.: Реставрация и архитектурная археология. Новые материалы и исследования. М., 1991. С. 232—233.
  3. Выголов В. П. К вопросу о постройках и личности Алевиза Фрязина. В кн.: Древнерусское искусство. Исследования и атрибуции. СПб, 1997. С. 240.
  4. ПСРЛ 12:249.
  5. а б в ПСРЛ Т.13, 1 половина
  6. В 1514 году Василий III повелел возвести в Москве 11 церквей, «а всем тем церквам был мастер Алевиз Фрязин» (ПСРЛ 8:254-255).
  7. Выголов В. П.. К вопросу о постройках и личности…
  8. Заграевский С. В. Новые исследования памятников архитектуры Александровской слободы. М., 2008. Глава 3.

Література[ред. | ред. код]