Александар Коцич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Александар Коцич
Александар Коцич
Александар Коцич
Александар Коцич у складі «Перуджі». 1996 рік.
Особисті дані
Народження 18 березня 1969(1969-03-18)[1] (55 років)
  Власотинцеd, Сербія
Громадянство Югославія ЮгославіяСербія Сербія
Позиція воротар
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1987–1989 Югославія «Власина» 57 (-?)
1989–1990 Югославія «Дубочиця» 30 (-?)
1990–1996 Югославія Югославія «Воєводина» 107 (-?)
1996 Іспанія «Леванте» 7 (-?)
1996–1998 Італія «Перуджа» 21 (-?)
1998 Італія «Емполі» 2 (-?)
1999–2001 Югославія «Црвена Звезда» 75 (-?)
2001–2006 Кіпр «Етнікос» (Ахна) 102 (-?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1994–2001 Югославія Югославія 22 (-?)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2008–2010 Сербія «Срем»
2011–2012 Сербія «ЧСК Пивара»
2012–2015 Сербія Сербія (ворот.)
2016–2017 КНР «Тяньцзинь Теда» (ворот.)
2017–2019 КНР «Чанчунь Ятай» (ворот.)
2020– Сербія «Інджія» (ворот.)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Дані оновлено 20 лютого 2022.

Александар Коцич (серб. Александар Коцић, 18 березня 1969, Власотинце) — колишній югославський та сербський футбольний воротар.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Почав займатися футболом у рідному місті Власотинце, де захищав кольори клубу «Власина», а згодом перейшов у клуб «Дубочиця» з Лесковаца.

У вищому дивізіоні Югославії дебютував виступами за команду «Воєводина» (1990—1996), ворота якої захищав у 107 матчах чемпіонату.

1996 року Коцич відправився за кордон і виступав за іспанський «Леванте» та італійські «Перуджу» та «Емполі», але заграти не зумів, через що на початку 1990 року повернувся до Сербії і підписав угоду з белградською «Црвеною Звездою».

Як воротар «Црвени» Александар виграв два чемпіонські титули поспіль у 2000 та 2001 роках і два Кубки — у 1999 та 2000 роках. Першим трофеєм став Кубок Югославії у 1999 році, коли у фіналі був переможений «Партизан» з рахунком 4:2. У наступному сезоні 1999/00 «Звезда» здобула «золотий дубль», вигравши і чемпіонат і кубок, а Коцич провів 48 ігор у всіх змаганнях. У наступному сезоні команда Славолюба Мусліна не змогла вийти в груповий етап Ліги чемпіонів, програвши у кваліфікації київському «Динамо», але захистила чемпіонський титул. Кочич у сезоні 2000/01 зіграв 48 матчів в усіх турнірах.

Завершив кар'єру в кіпрській команді «Етнікос» (Ахна), за яку виступав у 2001—2006 роках.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

За збірну СР Югославії дебютував 23 грудня 1994 року в товариській грі проти Бразилії (0:2) у Порту-Алегрі .

Перед від'їздом на чемпіонат Європи 2000 року, до заявки на який Коцич потрапив, з воротарем сталась прикра невдача. Після останнього тренування збірної перед від'їздом до Бельгії він послизнувся у ванній і зламав палець на правій нозі, тому замість Александара на європейську першість відправився голкіпер «Обилича» Милорад Корач[2]

Завершив виступи у збірній 2001 року після невдалої кваліфікації до чемпіонату світу 2002 року в Японії та Південній Кореї. У національній збірній воротар загалом провів 22 матчі.

Тренерська кар'єра[ред. | ред. код]

Після завершення воротарської кар'єри він присвятив себе тренерській роботі. Два роки був тренером воротарів у молодіжних командах «Воєводини» та тренером воротарів «Срему», а згодом очолив першу команду.

У сезоні 2011/12 він тренував клуб «ЧСК Пивара» з Челарево, а у 2012 році був тренером воротарів грецької «Кавали», після чого був тренером воротарів у збірній Сербії.

У грудні 2015 році прийняв запрошення від свого співвітчизника Драгана Окуки, який саме очолив китайський клуб «Тяньцзинь Теда», увійти до його тренерського штабу[3], а з літа 2017 року працював тренером воротарів у іншому китайському клубі «Чанчунь Ятай»[4], де працював до кінця 2019 року.

2020 року повернувся на батьківщину і став тренером воротарів «Інджії».

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

«Црвена Звезда»: 1999-2000, 2000-2001
«Црвена Звезда»: 1998-1999, 1999-2000

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Transfermarkt.de — 2000.
  2. Коцић: «Једном у сто година!» [Архівовано 20 травня 2021 у Wayback Machine.] srbija.gov.rs
  3. 德拉甘:不复制江苏踢法 期待能与权健踢德比. 腾讯体育. Архів оригіналу за 17 лютого 2022. Процитовано 17 лютого 2022. 
  4. 亚泰俩国脚飞赴阿布扎比与球队会合. 吉网. Архів оригіналу за 17 лютого 2022. Процитовано 17 лютого 2022. 

Посилання[ред. | ред. код]