Александер Белжецький
| Александер Белжецький | |
|---|---|
| Помер | 1677 або 1676 |
| Країна |
 Річ Посполита |
| Діяльність | політик |
| Посада | подільські воєводи, посол Сейму Речі Посполитої[d], депутат[d], Белзький старостаd, каштелян сяноцькийd, Q66190077? і учасник виборів короля Польщіd |
| Рід | Белжецькі |
| Батько | Ян Белжецький |
| Діти | Адам Белжецький |
Александер Станіслав Белжецький на Белзці та Чесанові[1] гербу Ястребець (пол. Aleksander Stanisław Bełżecki; пом. 1677) — урядник, політичний і військовий діяч Речі Посполитої. Представник шляхетського роду Белжецьких.
Життєпис[ред. | ред. код]
Син галицького каштеляна Яна Белжецького та його першої дружини Зофії Цешановської.[2]
Посади: староста белзький (з 1636 року, отримав від батька після дозволу короля[3], вишогрудський, шидловецький, каштелян сяноцький, з 1657 року подільський воєвода. «Щедрий гуманіст, пан богобійний», заслужив для себе вдячність єзутів завдяки допомозі для колегіуму єзуїтів у Львові, Сандомирі. 1661 року був обраний на Сеймі комісаром для розмежування Подільського воєводства та Молдавського князівства. Був присутній на Сеймі 1676 року, помер наступного. Надав фундуш для жіночого домініканського монастиря РКЦ у Белзі. 1684 року монахині погодились, щоб його вдова Зофія перенесла «запис» монастирю з відступлених кішинському старості Каз-у Лабенцькому сіл Довге та Моршин на інші маєтки А. С. Белжецького.[1]
Помер 1677 року. Був похований у костелі єзуїтів у Львові.
Сім'я[ред. | ред. код]
Одружувався 2 рази Перша дружина — старостянка шидловецька Елєонора Констанція Станіславська, донька Яна Кароля Станіславського та Зиґмунти Казановської[4] Діти:
- Станіслав — перемиський, белзький каштелян; 3 рази одружувався (перша Софія Вельгорська, друга Белзецька, третя — стольниківна теребовельська Тшебуховська[5]
- подібно, Станіслав — стольник белзький
- Александра — дружина пйотркувського старости Єжи Оссолінського
- Катажина — дружина ротмістра Кароля Францішка Корнякта — внука купця Костянтина Корнякта;[6] чернігівського каштеляна Станіслава Антонія Фредра
- ім'я невідоме — дружина Казановського, потім, ймовірно, дружина краківського каштеляна Станіслава Варшицького
- ім'я невідоме — черниця-францисканка.[7]
Друга дружина — Зофія Баль, донька сяноцького підкоморія.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Morszyn // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 685. (пол.) — S. 685. (пол.)
- ↑ Hejnosz W. Bełżecki Jan, h. Jastrzębiec (†1642) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Polska Akademia Umiejętności, 1935. — T. 1. — S. 415. (пол.)
- ↑ Hejnosz W. Bełzecki Jan, h. Jastrzębiec (†1642)… — S. 414.
- ↑ Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności… [Архівовано 7 червня 2014 у Wayback Machine.] — T. 4. — S. 184. (пол.)
- ↑ Трибухівська
- ↑ Urban W[pl]. Korniakt Karol Franciszek h. Crucini (ur. po 1612—1672) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1968. — T. XIV/1, zeszyt 60. — S. 82. (пол.)
- ↑ Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności… [Архівовано 30 вересня 2015 у Wayback Machine.] — T. 1. — S. 71. (пол.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [Архівовано 30 вересня 2015 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1728. — T. 1 — S. 69—71. (пол.)
- Piwarski K. Bełzecki Aleksander Stanisław (†1677) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Polska Akademia Umiejętności, 1935. — T. 1. — S. 413—414. (пол.)
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
.svg){kind=small}
|
Це незавершена стаття про особу Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |