Александер Вандегріфт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Александер Вандегріфт
Alexander Vandegrift
англ. Alexander Archer Vandegrift
AAVandegrift.jpg
Прізвисько Арчі
Народження 13 березня 1887(1887-03-13)
Шарлотсвілл, Вірджинія, США
Смерть 8 травня 1973(1973-05-08) (86 років)
Бетесда, Меріленд, США
Поховання Арлінгтонський Національний Цвинтар[1]
Країна Flag of the United States.svg США
Приналежність США
Освіта Вірджинський університет
Роки служби 19091949
Звання Генерал
Командування 1-ша дивізія морської піхоти США
1-й амфібійний корпус
Комендант морської піхоти
Війни / битви
Нагороди
Александер Вандегріфт у Вікісховищі?

Александер Арчер Вандегріфт (англ. Alexander Archer Vandegrift) (13 березня 1887 — 8 травня 1973) — генерал корпусу морської піхоти США. Командував 1-ю дивізією морської піхоти під час Битви за Гуадалканал в роки Другої Світової війни. За свої дії під час кампанії на Соломонових островах, нагороджений Медаллю Пошани. Пізніше Вандергріфт став 18-м Комендантом Корпусу морської піхоти США.

Біографія[ред. | ред. код]

Александер Вандегріфт народився 13 березня 1887 року в маленькому місті Шарлотсвіль, штат Вірджинія, де його батько, голландець за національністю, працював архітектором .[2] Маленького Вандегріфта звали «Арчер»[2] і він завжди цікавився військовою справою: читав історичні військові романи та слухав розповіді про подвиги предків, які воювали в різних країнах.[3].

Навчався три роки в Вірджинському університеті; потім пройшо комісію і вступив до Корпусу морської піхоти США, а в січні 1909 року отримав звання другого лейтенанта.

Під час навчання в школі Корпусу морської піхоти в 1909 році написав пророчу статтю під назвою «Авіація, кавалерія майбутнього»[4].

Бананові війни[ред. | ред. код]

Після навчання в офіцерській школі морської піхоти в Порт Роял, штат Південна Кароліна, Вандегріфт був направлений на службу в Портсмут, штат Нью-Гемпшир. В 1912 році його було переведено на узбережжя Карибського моря, спочатку на Кубу, а потім в Нікарагуа. Він брав участь в бомбардуванні, нападі і захоплені міста Койотеп в Нікарагуа. А в 1914 брав участь в окупації Веракрус, Мексика.

Друга Світова війна[ред. | ред. код]

Бригадний генерал Вандегріфт був відправлений до 1-ї дивізії морської піхоти в листопаді 1941 року, незадовго до того як Сполучені Штати вступили в Другу Світову війну.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. https://ancexplorer.army.mil/publicwmv/index.html#/arlington-national/
  2. а б Hoffman, Col. Jon T., USMCR (2004). Chapter 18: Alexander A. Vandegrift, 1944–1948. У Millett-Shulimson. Commandants of the Marine Corps. с. 282. 
  3. Hoffman (2004). Chapter 18: Alexander A. Vandegrift, 1944–1948. У Millett-Shulimson. Commandants of the Marine Corps. с. 283. 
  4. Vandegrift & Osprey, A.A. & Robert B. (1964). Once A Marine. New York: Ballantine Books. с. 63. 

Джерела[ред. | ред. код]

Книги[ред. | ред. код]

  • Crocker, H.W. (2006). Don't Tread on me: A 400-year history of America at War, from Indian Fighting to Terrorist Hunting. Crown Forum. ISBN 1-4000-5363-3. 
  • Krulak, Victor H. (1984). First To Fight: An Inside View of the U.S. Marine Corps. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-785-2. 
  • Millett, Allan Reed and Jack Shulimson, ред. (2004). Commandants of the Marine Corps (вид. Illustrated). Naval Institute Press. с. 282–310. ISBN 978-0-87021-012-9. Процитовано 2 лютого 2009. 
  • Shaw, Henry I., Jr. (1992). First Offensive: The Marine Campaign for Guadalcanal. Marines in World War II Commemorative Series. Washington, D.C.: Marine Corps Historical Center, United States Marine Corps. Процитовано 31 січня 2009. 
  • Ulbrich, David J. (2011). Preparing for Victory: Thomas Holcomb and the Making of the Modern Marine Corps, 1936-183. Naval Institute Press. ISBN 9781591149033. 

Веб[ред. | ред. код]