Александер Колонна-Валевський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Александер Колонна-Валевський
пол. Aleksander Florian Józef Colonna-Walewski
Comte Walewski Congrès de Paris 1856 BNF Gallica.jpg
Народився 4 травня 1810(1810-05-04)
Валевице, Польща
Помер 27 вересня 1868(1868-09-27) (58 років)
Страсбург, Друга французька імперія
·інсульт
Поховання
Громадянство Франція Франція
Національність поляк/француз
Діяльність політик, дипломат, військовослужбовець
Галузь дипломат
Знання мов французька[2]
Учасник Битва під Гроховом
Титул граф[d]
Посада депутат Національної асамблеї Франції, посол і Сенатор Другої імперіїd
Військове звання капітан
Партія Бонапартизм
Рід Бонапарти і Валевські
Батько Наполеон I Бонапарт[3]
Мати Марія Валевська[3]
Брати, сестри Émilie Pellaprad, Stéphanie de Beauharnaisd, Наполеон II, Jules Barthélemy-Saint-Hilaired, Charles Léond, Ежен Богарне, Eugen Megerle von Mühlfeldd і Rudolf-August d'Ornanod
У шлюбі з Lady Catherine Montagud[3], Marianna Walewskad[3] і Рашельd[3]
Автограф Alexandre Florian Joseph Colonna Walewski signature.svg
Нагороди
Virtuti Militari орден Андрія Первозванного орден Святого Олександра Невського Орден Святого Олександра Невського Великий Хрест ордена Почесного легіону великий офіцер ордена Почесного легіону командор ордена Почесного легіону Великий хрест ордена Святого Йосипа орден Чорного орла орден Спасителя орден Серафимів Order of the Immaculate Conception of Vila Viçosa Великий офіцер ордена Меджида Gold Cross of the Virtuti Militari орден Святого Януарія орден Святого Губерта Вищий орден Святого Благовіщення орден Святого Йосипа
POL COA Walewski.svg

Алекса́ндер Жозе́ф Флоріа́н Колонна́-Вале́вський (пол. Aleksander Florian Józef Colonna-Walewski; 4 травня 1810, Валевице, Польща — 27 вересня 1868, Страсбург, Друга французька імперія) — французький політик і дипломат, граф, а з 1866 — князь.

Життєпис[ред. | ред. код]

Син Марії Валевської (Лончиньської) і Наполеона I Бонапарта. По смерті матері в 1817 привезений дядьком (Теодором Марціном Лончиньським) в місто Кернозію (у Польщі).

У 1820-1824 вчився в Женеві.

У 1824 повернувся до Польщі, відхилив пропозицію співпрацювати з росіянами, і щоб уникнути мобілізації в російську армію, втік до Франції, отримав французьке підданство. Виконував політичні доручення під час польського повстання 18301831.

Реальна політична кар'єра почалася після приходу до влади Наполеона ІІІ, коли Валевський став міністром закордонних справ Франції. Він був представником Французької імперії на Паризькому конгресі в 1856.

Пішов у відставку 1860 року. Після тривалої подорожі Німеччиною помер від інсульту в Страсбурзі 1868 року, похований на цвинтарі Пер-Лашез.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]