Александер Палло
| Александер Палло | |
|---|---|
| Народився |
12 березня 1890 Євпаторійський повіт, Таврійська губернія, Російська імперія |
| Помер |
13 червня 1958 (68 років) Стокгольм, Швеція |
| Країна |
 Естонія |
| Діяльність | дипломат |
| Нагороди |
   |
Александр Палло (ест. Aleksander Pallo; 12 березня 1890, Євпаторійський повіт, Таврійська губернія, Крим — 13 червня 1958, Стокгольм) — естонський дипломат.
У 1910–1914 та 1922–1924 роках навчався на юридичному факультеті Тартуського університету, член Естонського студентського товариства.
Александер Палло брав участь у Першій світовій та громадянській війнах у Росії.
З 1922 року працював у Міністерстві закордонних справ, був начальником інформаційного бюро МЗС, у різний час був прес-аташе московського посольства, секретарем-консулом посольства в Гельсінкі та радник паризького посольства.
У 1941 році виїхав до Фінляндії з Парижа, був редактором естонських і російських програм фінського радіо. У травні 1943 року вступив до армії Фінляндії, служив у розвідувальному управлінні Генерального штабу.[1]
У вересні 1944 р. переїхав до Швеції, був архівним співробітником Естонського комітету. У 1948–1954 роках був представником Естонії у Франції.[1]
Був одним із засновників Естонського національного фонду, членом комітету у закордонних справах Національної ради Естонії.
Нагороди[ред. | ред. код]
- Орден Білої троянди (Фінляндія) (1934)
- Орден Білої зірки III ступеня (1938)
- Орден Відродження Польщі III ступеня
Примітки[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- A. Peets. Aleksander Pallo't mälestades. Teataja, 28. juuni 1958, nr. 13, lk. 7.
Поилання[ред. | ред. код]
- TÜ üliõpilased (ест.)