Александра Саксен-Кобург-Готська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Александра Саксен-Кобург-Готська
 
Народження: 1 вересня 1878(1878-09-01)[1][2][3]
Кобург
Смерть: 16 квітня 1942(1942-04-16)[1][2][3] (63 роки)
Швебіш-Галль[1]
Поховання: Лангенбург
Країна: Німецька імперія
Партія: Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Рід: Саксен-Кобург-Готська династія
Батько: Альфред Саксен-Кобург-Готський
Мати: Марія Олександрівна
Шлюб: Ернст II (князь Гогенлое-Ланґенбурзький)
Діти: Марія Меліта Гогенлое-Ланґенбурзька, Ґотфрід (князь Гогенлое-Ланґенбурзький), Ірма Гогенлое-Ланґенбурзька, Princess Alexandra of Hohenlohe-Langenburgd[2] і Prince Alfred of Hohenlohe-Langenburgd[2]
Нагороди:
орден Індійської корони

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Принцеса Олександра.

Алекса́ндра Луї́за О́льга Вікто́рія Са́ксен-Ко́бург-Готська (англ. Alexandra Louise Olga Victoria of Saxe-Coburg and Gotha; нім. Alexandra Louise Olga Victoria von Sachsen-Coburg und Gotha; 1 вересня 1878, замок Розенау[ru], Кобург, Саксен-Кобург[ru] — 16 квітня 1942, Швабський Галль, Німеччина) — четверта дитина і третя дочка Альфреда, герцога Единбурзького і Саксен-Кобург-Готського і великої княгині Марії Олександрівни; онука імператора Олександра II та королеви Вікторії; дружина князя Ернста II Гогенлое-Ланґенбурзького.

Життєпис[ред. | ред. код]

Раннє життя[ред. | ред. код]

Герцогиня Единбурзька Марія з дітьми

Александра Луїза Ольга Вікторія, принцеса Единбурзька та Саксен-Кобург-Готська, з'явилася на світ 1 вересня 1878 року. Її батьки — принц Альфред, герцог Единбурзький і велика князівна Марія Олександрівна — тоді перебували в Німеччині і мешкали в замку Розенау, Кобург, де принцеса й народилася. Її батько був другим сином королеви Великі Британії Вікторії та принца-консорта Альберта Саксен-Кобург-Готського, а мати — єдина дочка російського імператора Олександра II та Марії Олександрівни, уродженої принцеси Гессен-Дармштадтської. Як онука британського монарха, від народження мала право носити титул «Її Королівська Високість принцеса Единбурзька»[4] [5].

Хрещення новонародженої відбулося 2 жовтня 1878 в Единбурзькому палаці в Кобурзі. Одним із хрещених маленької принцеси був її дядько по лінії матері великий князь Олексій Олександрович[ru], який особисто був присутнім на церемонії[6]. Як і її трьох сестер та брата, принцесу Александру охрещено в англіканській вірі, що дуже засмучувало її православну матір[7]. У сім'ї була відома як Сандра[4].

Перші роки життя пройшли в Англії, де сім'я жила в Іствелл-парку[en] , який любила Марія Олександрівна і віддавала йому перевагу перед офіційною лондонською резиденцією подружжя Кларенс-хаусом[8]. Герцог Единбурзький рідко бував удома, постійно несучи службу на флоті. Коли він приїжджав додому, багато грався з дітьми, вигадуючи нові розваги[9]. Всі діти вивчали французьку мову, яку ненавиділи і рідко нею розмовляли[10]. 1886 року герцога Альфреда призначено командувачем Середземноморського флоту. Сім'я переїхала на Мальту, де влаштувалися в палаці Сан-Антон[en][11]. У палаці завжди були відведені кімнати для принца Георга Уельського, майбутнього короля Георга V, який часто бував у них і називав своїх кузин «три дорогі сестри»[12].

Герцог Единбурзький став спадкоємцем свого дядька Ернста II Саксен-Кобург-Готського, оскільки останній дітей не мав. 1889 року вся родина переїхала до Кобурга й оселилася в замку Розенау[13]. Марія Олександрівна найняла донькам німецьку гувернантку, яка купувала дівчаткам простий одяг та навчала лютеранській вірі[14]. У Кобурзі освіту молодих принцес було розширено: їм викладали живопис та музику[15]; вони каталися на ковзанах та грали в хокей[16]. Щочетверга та неділі Александра разом із сестрами відвідувала театр, який усі вони дуже любили[17].

1885 року принцеса Александра була подружкою нареченої на весіллі своєї тітки принцеси Беатриси, що виходила заміж за принца Генріха Баттенберга[18], а також подружкою нареченої на весіллі принца Георга, герцога Йоркського і Вікторії Марії Текської[19]. 1893 року її батько успадкував престол герцогства Саксен-Кобург-Готи. Принцеса Александра завжди перебувала в тіні своїх старших сестер, Марії та Вікторії Меліти, які славилися красою та чарівністю. Александра завжди була стриманішою і замкнутішою[20].

Шлюб та подальше життя[ред. | ред. код]

Александра та її чоловік Ернст

1893 року старша дочка герцогів Марія вийшла заміж за спадкоємця румунського престолу кронпринца Фердинанда. Наступного року Вікторія Меліта, друга дочка, вийшла заміж за свого кузена Великого герцога Ернста Людвіга Гессенського. Марія Олександрівна сама шукала кандидатів для своїх дочок, які підходили з її точки зору. Наприкінці 1895 року вона влаштувала заручини Александри та німецького аристократа Ернста Гогенлое-Ланґенбурзького, сина та спадкоємця князя Германа Гогенлое-Ланґенбурзького та принцеси Леопольдіни Баденської. Проти шлюбу виступав батько Александри, який вважав майбутнього зятя нижчим від Александри за походженням[21]. Бабуся Ернста, принцеса Феодора Лейнінґенська, була одноутробною сестрою бабусі Александри королеви Вікторії. Весілля відбулося 20 квітня 1896 року в Кобурзі. Подружжя мало п'ятьох дітей[4][22][23].

Александра після весілля прожила в Німеччині все життя. 1900 року помер герцог Единбурзький та Саксен-Кобург-Готський. У його останні дні поряд з ним перебували дружина та дочки[24]. Герцогом Саксен-Кобург-Готським став двоюрідний брат Александри, принц Карл Едуард, якому тоді було шістнадцять років. Протягом наступних п'яти років він правив при регентстві чоловіка Александри — спадкового князя Гогенлое-Ланґенбурзького. Після досягнення повноліття 19 липня 1905 Карл Едуард прийняв усі конституційні повноваження глави Саксен-Кобург-Готської держави[25]. Під час Першої світової війни Александра працювала в Червоному хресті медсестрою. Після Листопадової революції в Німеччині 1918 року, яка повалила владу німецьких династій, Вюртемберзьке королівство, яке медіатизувало від 1806 року князівство Гогенлое[ru], перестало існувати[26]. Ернст втратив своє місце у парламенті Вюртемберга. Відтоді подружжя носило номінальний титул князів Гогенлое-Ланґенбурзьких. 1920 року в Цюриху померла Марія Олександрівна, мати Александри[27].

На тридцять п'яту річницю весілля Александри, у квітні 1931 року, її старший син одружився з грецькою принцесою Маргаритою. 1 травня 1937 Александра разом із чоловіком і дітьми вступила до Націонал-соціалістичної німецької робітничої партії[28].

Померла Александра 16 квітня 1942 року в німецькому місті Швабський Галль. Її чоловік пішов із життя за 8 років[4].

Діти[ред. | ред. код]

У шлюбі з князем Ернстом II Вільгельмом Фрідріхом Карлом Максиміліаном Гогенлое-Ланґенбурзьким народилося п'ятеро дітей[4]:

Предки[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #129710229 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б в г Lundy D. R. The Peerage
  3. ↑ а б Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
  4. ↑ а б в г д Alexandra Louise Olga Victoria Saxe-Coburg and Gotha, Princess Alexandra of Edinburgh (англ.). Архів оригіналу за 8 квітня 2022.
  5. ↑ Григорян, 2006, с. 25.
  6. ↑ Christenings of the Royal Family (англ.). Архів оригіналу за 27 серпня 2011.
  7. ↑ Мария, 1990, с. 19.
  8. ↑ Gauthier, 2010, с. 9.
  9. ↑ Мария, 1990, с. 15.
  10. ↑ Мария, 1990, с. 31–32.
  11. ↑ Mandache, 2011, с. 13.
  12. ↑ Мария, 1990, с. 136.
  13. ↑ Мария, 1990, с. 155.
  14. ↑ Sullivan, 1997, с. 80–82.
  15. ↑ Мария, 1990, с. 169.
  16. ↑ Мария, 1990, с. 194.
  17. ↑ Мария, 1990, с. 177.
  18. ↑ Prince and Princess Henry of Battenberg with their bridesmaids and others on their wedding day (англ.). National Portrain Gallery. Архів оригіналу за 24 липня 2013.
  19. ↑ The Duke and Duchess of York and Bridesmaids (англ.). National Portrain Gallery. Архів оригіналу за 18 квітня 2022.
  20. ↑ Zeepvat, 1991, с. 258.
  21. ↑ Zeepvat, 1991, с. 260.
  22. ↑ Григорян, 2006, с. 26.
  23. ↑ Григорян, 2011, с. 261.
  24. ↑ Григорян, 2011, с. 262.
  25. ↑ Beéche, 2014, с. 120.
  26. ↑ Гогенлоэ (рос.). Архів оригіналу за 18 квітня 2022.
  27. ↑ Григорян, 2011, с. 269.
  28. ↑ Petropoulos, 2006, с. 382.

Література[ред. | ред. код]

  • Beéche, Arthur E. The Coburgs of Europe : [англ.]. — London : Eurohistory.com, 2014. — P. 120. — 376 p. — ISBN 0985460334.
  • Gauthier, Guy. Missy, Regina României : [рум.]. — Bucharest : Humanitas, 2010. — P. 9. — 344 p. — ISBN 973502621X.
  • Григорян, Валентина. Романовы. Биографический справочник. — Москва : Астрель, 2006. — С. 25—26. — 507 с. — ISBN 527114397X.
  • Григорян, Валентина. Русские жёны европейских монархов. — Москва : Астрель, 2011. — С. 261—262, 269. — 381 с. — ISBN 9785271331671.
  • Zeepvat, Charlotte. "The other one: Alexandra of Hohenlohe- langeburg", in Royalty History Digest : [англ.]. — London : Piccadilly Rare Books, 1991. — P. 258—261.
  • Мария, королева Румынии. Povestea Vieții Mele : [рум.]. — Iași, Moldova : Moldova, 1990. — P. 15, 19, 31—32, 136, 155, 169, 177, 194. — ISBN 973903201X.
  • Mandache, Diana. Later Chapters of My Life: The Lost Memoir of Queen Marie of Romania : [англ.]. — Gloucestershire : Sutton, 2011. — P. 13. — 224 p. — ISBN 0750936916.
  • Petropoulos, Jonathan. Royals and the Reich, : [англ.]. — New York : Oxford University Press, 2006. — P. 382. — 544 p. — ISBN 0195339274.
  • Sullivan, Michael John. A Fatal Passion: The Story of the Uncrowned Last Empress of Russia : [англ.]. — New York : Random House, 1997. — P. 80—82. — 473 p. — ISBN 0679424008.

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Генеалогія та некрополістика
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Александра_Саксен-Кобург-Готська&oldid=41885497