Александренко Сергій Миколайович
| Александренко Сергій Миколайович | ||
|---|---|---|
 Старший солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
2 червня 1979 Олбин, Козелецький район, Чернігівська область, Українська РСР, СРСР | |
| Смерть |
9 серпня 2014 (35 років) Весела Тарасівка, Лутугинський район, Луганська область, Україна | |
| Громадянство |
 Україна | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2014 | |
| Приналежність |
Україна | |
| Вид ЗС |
 Сухопутні війська | |
| Рід військ |
 Танкові війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Сергі́й Микола́йович Алекса́́ндренко (нар. 2 червня 1979 — пом. 9 серпня 2014) — старший солдат 1-ї окремої танкової бригади Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 1979 року в селі Олбин. Закінчив 1996-го олбинську загальноосвітню школу; пройшов строкову військову службу в лавах ЗСУ (1997—1999). 2001 року закінчив Остерський будівельний технікум (сучасний Остерський коледж будівництва та дизайну). Працював у Києві (на заводі залізобетонних конструкцій).[1] 2011 року збирався одружитися — але його дівчина загинула в автокатастрофі.[2]
У березні 2014 року мобілізований, старший солдат, радіотелеграфіст 1-ї окремої гвардійської танкової бригади.
Загинув 9 серпня 2014 року під час ударно-пошукових дій внаслідок обстрілу в районі с. Весела Тарасівка, Лутугинський район, Луганська область.
Похований 22 серпня 2014-го в рідному селі. Його родина проживає в селі Олбин.[3]
Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]
- 15 травня 2015 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).[4]
- нагрудним знаком «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно)
- 20 квітня 2021 року — Почесна відзнака Чернігівської обласної ради «За мужність і вірність Україні»[5].
- його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 2, ряд 9, місце 24.
- вшановується 9 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування захисників України, які загинули за свободу, незалежність і територіальну цілісність нашої держави[6]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Пам'ятаймо!
- ↑ Моноліт (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 листопада 2022. Процитовано 21 листопада 2022.
- ↑ Світ
- ↑ Указ Президента України від 15 травня року № 270/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Почесними нагородами державного та обласного рівня відзначено мужність та героїзм полеглих героїв Чернігівщини. Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 30 листопада 2021.
- ↑ Дзвін Пам'яті пролунав дванадцять разів… В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників
Джерела[ред. | ред. код]
- Александренко Сергій Миколайович [Архівовано 9 серпня 2021 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті загиблих
- Александренко Сергій Миколайович [Архівовано 27 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Український меморіал
- Старші солдати (Україна)
- Народились 2 червня
- Народились 1979
- Уродженці Козелецького району
- Померли 9 серпня
- Померли 2014
- Померли в Лутугинському районі
- Військовики 1-ї окремої гвардійської танкової бригади
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Нагороджені знаком «За оборону Луганського аеропорту»
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Поховані в Козелецькому районі