Александров Аршак Семенович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аршак Семенович Александров
рос. Аршак Семёнович Александров
Народився 1881
Батумі, Російська імперія
Помер 1957
Москва, СРСР
Поховання Новодівичий цвинтар
Громадянство СРСР СРСР
Діяльність політик
Відомий завдяки Член ВУЦВК
Партія Комуністична партія Української РСР

Аршак Семенович Александров (1881, Батум — 1957, Москва) — революціонер, радянський партійний діяч[1], ректор. Член Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету ВУЦВК

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї столяра — вірменина. Отримав домашню освіту. Працював слюсарем. Революційну діяльність почав в 1899 році у Ростовській організації РСДРП під кличкою «Яша». З 1900 — член РСДРП.

Піддавався гонінням царської влади. У 1901 році був заарештований і сидів у Ростові протягом трьох місяців, потім висланий за межі Донської області.

У 1902 році під партійною кличкою «Сергій» вів пропагандистську роботу в Батумі. Знову піддався арешту, відсидів 7 місяців, потім висланий за межі Кутаїської губернії.

У 1903 році під кличкою «Віктор» займався революційною діяльністю у Бакинській військові організації і брав участь у її партійному з'їзді РСДРП Закавказзя.

У 1904 році працював серед серед солдатів в Тифлісі, знову заарештований і засланий за вироком Тифліській судової палати в Верхоленський повіт Іркутської губернії, звідки незабаром утік.

У 1905 році займався революційною діяльністю в Батумі і Тбілісі, був заарештований і по 126 ст. Кримінального уложення під ім'ям Валеріана Соколова Тифліською судовою палатою знову засуджений на заслання та поселення. Прибувши на місце призначення, із заслання втік до Катеринослава, і під ім'ям Валентин Цицианов працював при окружному комітеті РСДРП, учасник партійної конференції.

У лютому 1906 року виїхав у Владикавказ для організації більшовицької групи, через 4 місяці був заарештований і Тимчасовим військовим судом у Владикавказі 27 вересня 1908 р за приналежність до дагестанських комітету РСДРП засуджений за 1 рік. 102 ст. Кримінального уложення і 1 ч. 131, 133 ст. ст. Зводу військових постанов на 6 років каторги в Херсонському централі.

Покарання відбував до 1914 року. Потім висланий на поселення до Косостепської волості Іркутської губернії. Втік і займався пропагандою революційних ідей.

У 1915 році працюючи в Черемховській організації РСДРП під кличкою «Валентин», знову заарештований, сидів в Іркутські, пізніше висланий на місце приписки, де і жив до березня 1917 року. Після Лютневої революції — амністований.

У 1917 році був агітатором Пересипської групи РСДРП(б) в Одесі. Пізніше обраний членом Кременчукського комітету РСДРП(б) Полтавська губернії.

Наприкінці 1917 — член Головного комітету РСДРП(б) України, завідувач агітаційно-пропагандистським відділом ЦК КП(б) України.

У 1918—1919 роках очолював Володимирський губернський комітет РКП(б).

У 1919 році — голова Орловського губернського комітету РКП(б), потім — голова Грозненського міського комітету РКП(б).

Переведений в РСЧА на посаду заступника командувача військами Північно-Кавказького військового округу. Учасник Громадянської війни в Росії.

Закінчив Технічне училище.

З жовтня 1928 по лютий 1930 року — ректор Уральського політехнічного інституту (нині Уральський державний технічний університет — УПІ). Потім, керівник Ленінградського електротехнічного інституту ім. Ульянова-Леніна.

З 1931 року був членом Ленінградського, потім в Московського відділень Всесоюзного товариства старих більшовиків (членський квиток № 1254).

З серпня 1932 року — викладач кафедри суспільних дисциплін Ленінградського електротехнічного інституту.

У 1937 — директор Іркутського державного педагогічного інституту (нині Педагогічний інститут Іркутського державного університету).

Член Товариства колишніх політкаторжан і спецпоселенців.

Старий більшовик Лев Новицький в 1959 році розповідав:

У 1920 році Аршак Семенович Александров, який організував в 1902 році разом зі Сталіним знаменитий страйк в Батумі, запросив мене на Північно-Кавказьку партійну конференцію. Ми приїхали до Владикавказа, і першим, кого ми зустріли, був Сталін. Він підійшов до Александрова, дружньо поплескав його по плечу і сказав:

- Здоров, Аршак! Як ся маєш?

На конференції виступав Молотов. Оратор він був неважливий, до того ж заїкався. Я швидко пішов. Увечері я помітив як Аршак на великій перерві, зажурився, насупився. Я запитав:

- Що з тобою, Аршак? Він відповів:

- Ти бачив, як мене зустрів Сталін?

- Бачив, дуже дружньо.

- По-дружньому? А потім підійшов до мене і каже:

- Аршак, а чому ми тебе не розстріляли?

- А за що, товариш Сталін?

- За що — завжди знайдеться, — сказав Сталін і відійшов.

— Борев Юрій Борисович. Сталініада

Помер у Москві, похований на 5-ій дільниці Новодівочого цвинтаря.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898—1991. Архів оригіналу за 22 вересня 2018. Процитовано 2 листопада 2018.

Посилання[ред. | ред. код]