Александров (Владимирська область)

місто Александров
Александров
	Герб міста
	; Покровська церква
Розташування міста Александров
Країна	Росія
Суб'єкт Російської Федерації	Владимирська область
Муніципальний район	Александровська міськрада
Код ЗКАТУ:	17410000
Код ЗКТМО:	17605101001
Основні дані
Час заснування	XIV століття
Статус міста	1778
Населення	63 028 осіб (2008)
Площа	25 км²
Густота населення	2521,1 осіб/км²
Поштові індекси	601650-601657
Телефонний код	+7 49244
Географічні координати:	56°24′00″ пн. ш. 38°43′00″ сх. д. / 56.40000° пн. ш. 38.71667° сх. д.
Часовий пояс	+3, влітку +4
Висота над рівнем моря	190 м
Водойма	річка Сіра
Міста-побратими	Ческа-Липа
Найближча залізнична станція	Александров
	Відстань
До центру регіону (км): ; - фізична: ; - залізницею: ; - автошляхами:	; 107; ;
	Влада
Веб-сторінка	gorodaleksandrov.ru
Міський голова	Симін Геннадій
	Помилка Lua у Модуль:Mapframe_для_карток у рядку 112: attempt to index field '?' (a nil value).
	Александров у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Александров.

Алекса́ндров (рос. Александров) — місто в Російській Федерації, адміністративний центр Александровського району Владимирської області.

Населення міста становить 63 028 осіб (2008; 63 363 в 2006, 64 824 в 2002, 68,2 тис. в 1989, 36,6 тис. в 1959, 10,0 в 1923, 6,8 в 1897, 6 724 в 1885).

Географія[ред. | ред. код]

Місто розташоване на Смоленсько-Московській височині. Розташоване на річці Сіра, лівій твірній річки Шерна, лівій притоці Клязьми.

Історія[ред. | ред. код]

Александров відоме з середини XIV століття як Велика Слобода, з початку XVI століття — село Олександрівське та Олександрова Слобода (Александровська Слобода). Тоді поселення було місцем відпочинку московських князів. На початку XVI століття село передане сину Івана III Василію III. В 1509-15 роках збудовано великий князівський комплекс (нині збереглись тільки церкви). Після смерті князя будуються мури та рів. Син Василія III, Іван Грозний, часто приїжджав сюди відпочивати. З 1565 по 1581 роки при ньому Александрова Слобода була столицею Московського князівства, в 1568 році тут була збудована перша в Росії друкарня. В листопаді 1581 року Іван Грозний завдає смертельного поранення своєму синові, після чого повертається до Москви. На початку XVII століття слобода була захоплена поляками: в 1609 та 1611 роках на неї нападав Ян Петро Сапіга. 1635 року у слободі був збудований царський палац для Михайла Романова. В 1689 році на околицях Петро I проводив навчання зі своїм «потішним полком». З 1729 по 1741 роки тут перебувала в засланні Єлизавета Петрівна.

В 1778 році указом Катерини Великої слобода перетворилась на повітове місто Владимиро-Костромського намісництва. В 1781 році місто отримало герб, 1788 року затверджено перший генеральний план, з 1796 року — повітове місто Владимирської губернії. На початку XIX століття в місті діяли найбільші ткацькі мануфактури Росії: Троїцько-Александрівська та Соколовська. В 1870 році проведена залізниця з Москви до Ярославля, в 1896 році — з Іваново до Кінешми, що зробило місто залізничним вузлом. В грудні 1905 року в Александрові проходили збройні повстання робітників місцевих фабрик — Александровська республіка. В 1930 році збудована перша електростанція, в 1932 році з Москви переводять радіозавод. В XX столітті місто отримало відомість як «столиця 101-го кілометра», де були вимушені жити громадські діячі, жертви сталінських репресій: угорський письменник Йожеф Лендел, художник Віктор Тоот, перекладач Борис Лейтін, архітектор Петро Барановський, фізіохімік Лев Полак. В 1970 році Александров був включений до списку 115 історичних міст Росії.

Міста-побратими[ред. | ред. код]

Чехія — Ческа-Липа

Культура і освіта[ред. | ред. код]

Серед закладів освіти діють 8 шкіл.

В місті діють 2 стадіони: «Рекорд» та «Орбіта». Серед спортивних закладів освіти відкриті 2 школи (з самбо та легкої атлетики). За місто виступає футбольна команда "«Фаетон».

Видаються газети «Голос труда» та «Деловой Александров», працюють телекомпанія «Александровская Слобода», радіокомпанії «Александров» (АМ) "та «Радио Июль» (FM).

Економіка[ред. | ред. код]

В місті працюють заводи «Телекс» (Виробництво цифрових АТС і телефонних апаратів), «Арсенал» (виробництво побутової електроніки та комп'ютерів), «Далекс» (виробництво радіозапчастин), лікеро-горілчаний, «Рекорд» (виробництво світильників), VESTEL (виробництво телевізорів), фабрики штучної шкіри, ткацька. У 2008 році прибутки всіх промислових підприємств склали 173 млн руб.

Діє Всеросійський НДІ синтезу мінеральної сировини.

Транспорт[ред. | ред. код]

В місті є дві залізничні станції — вузлова Александров I на лінії Москва-Ярославль та Александров II на лінії Александров-Орєхово-Зуєво. За 27 км на захід прямує автомагістраль М-8 «Холмогори».

В місті діє мережа міських автобусних маршрутів (№ 1-10).

Видатні місця[ред. | ред. код]

План Александровської Слободи.

Палацово-храмовий комплекс Александровської Слободи — царська резиденція (XVI ст.), який включає в себе:
- Троїцька церква (1513 р.)
- Покровська церква (XVI ст.)
- Розпя'тська церква-дзвіниця (1560-ті рр.)
- Марфині палати (XVII ст.)
- Успенська церква (XVI—XVII ст.)
- Церква Федора Стратілата (1680-ті рр.)
Церква Боголюбської ікони Божої Матері (1800 р.)
Христоріздвяний собор (1849 р.)
Літературно-художній музей Цвєтаєвих
Художній музей
Музей рукотворного каменя (1964 р.)
Дичковське озеро — гідрологічна пам'ятка природи

Відомі люди[ред. | ред. код]

Данилова Ольга Валеріївна — чемпіонка світ з лижного спорту, майстер спорту, кавалер ордена «За заслуги перед Батьківщиною», почесний громадянин Александрова
Нільська Людмила Валерьянівна — російська акторка театру й кіно
Манякін Олександр Михайлович — російський рок-музикант, учасник гурту «Арія»
Мельников Микола Якович (1904-1984) — український режисер-документаліст

Довгий час в місті жили Анастасія та Марина Цвєтаєві, на їхню честь створено музей.