Александрочкін Юрій Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Александрочкін Юрій Михайлович
Народження 28 січня 1937(1937-01-28)
м. Сталінград, нині Волгоград, Російська федерація
Смерть 29 травня 2008(2008-05-29) (71 рік)
  м. Суми
Поховання
Національність росіянин
Громадянство Україна Україна
Жанр живописець художник
Навчання Харківський художній інститут
Діяльність художник
Роки творчості 1964—2008
Покровитель Борис Косарєв
Премії Сумська обласна премія ім. П.Рудя

Юрій Михайлович Александрочкін (28 січня 1937(19370128) м. Сталінград, нині Волгоград, РФ — 29 травня 2008, м. Суми) — український живописець, художник Сумського обласного українського музично-драматичного театру імені М. С. Щепкіна, Сумської художньо-виробничої майстерні Художнього фонду України (1965—1998 рр.), член НСХУ (1974) [1].

Навчання[ред. | ред. код]

Ю. Александрочкін навчався в Краснодарському художньому училищі.

В 1964 році закінчив факультет живопису театрально-декоративного відділу Харківського художнього інституту (1964, майстерня Бориса Косарєва).

Творчість[ред. | ред. код]

Працював художником-постановником Сумського обласного українського музично-драматичного театру імені М. С. Щепкіна в 1964—1966 роках, художником Сумської художньо-виробничої майстерні Художнього фонду України (1965—1998 рр.).

Від 1998 року — на пенсії. Жив і працював в 1964—2008 роках в місті Суми.

Твори[ред. | ред. код]

Основні жанри живопису Ю.Александрочкіна — пейзаж і натюрморт. Невибагливість мотиву компенсується ретельно розробленою колорист. гамою. Також створював символічні композиції.

Картини[ред. | ред. код]

  • Графіка —серія «Партизани Сумщини», «Розвідники», «Командир роти автоматників» (усі — 1973);
  • Живопис — «Партизани Сумщини» (1975), «Після бою» (1979), «Три богатирі (С. Ковпак, С. Руднєв, Г. Базима під час партизанського рейду)» (1983), «Перший трактор» (1984), «Степ» (1987), «Ліс» (1987), «Наближення осені» (1991), «Тихий вечір» (1999).

Роботи в театрі[ред. | ред. код]

«Фауст і смерть» О. Левади (ескіз декорацій, 1972 р.), «Людина живе тільки раз» В. Маклакова (декорації, 1974); вистави: «Тополенька моя у червоній хустинці» Ч. Айтматова, «Снігова королева» Є. Шварца (обидві — 1965), «Зачарований вітряк» М. Стельмаха (1966), «Назар Стодоля» Т. Шевченка (1973), «Передвісники» А. Шияна і Ю. Збанацького (1974), «Зірки на ранковому небі» О. Галіна (1986).

Твори зберігаються в Сумському художньому музеї імені Никанора Онацького, Курській картинній галереї, Музеї Лесі Українки (м. Ковель Волинської обл.), Путивльському краєзнавчому музеї (діарами), картинних галереях м. Враца (Болгарія), м. Целле.

Виставки[ред. | ред. код]

Брав участь у всесоюзних (1983), всеукраїнських (1971—1974, 1984 рр.), зарубіжних (1991, 1999, м. Целле, Німеччина) виставках.

Персональна виставка в 1997 році у Сумах[2].

Родина[ред. | ред. код]

Смерть[ред. | ред. код]

Помер Ю. Александрочкін 29 травня 2008 року на 72-му році життя. Похований на Західному кладовищі в Одесі[4].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Сумской художник Александрочкин Юрий Михайлович. Соцреализм. Киевский клуб коллекционеров. 
  2. АЛЕКСА́НДРОЧКІН Юрій Михайлович
  3. Депутат Одеської міської ради Александрочкін Олександр Юрійович
  4. Лесина Юлия Светлой памяти светлого мастера // Ваш шанс. — 2008. — № 26. — 25 июня.

Література[ред. | ред. код]

  • Скарбниця талантів землі сумської: сумські художники-ювіляри 2012 року: рекомендаційний список / Центральна міська бібліотека ім. Т. Г. Шевченка. — Суми, 2012. — 13 с.

Посилання[ред. | ред. код]