Александр Лакассань
| Александр Лакассань | |
|---|---|
| фр. Alexandre Lacassagne | |
 | |
| Ім'я при народженні | фр. Jean Alexandre Eugène Lacassagne[1] |
| Народився |
17 серпня 1843[2][3][…] Каор[1] |
| Помер |
24 вересня 1924[2][3][…] (81 рік) 3rd arrondissement of Lyond, Ліон[1][5] |
| Поховання | cemetery of Beynostd[1] |
| Країна |
.svg){kind=small} Франція |
| Діяльність | лікар, судово-медичний експерт, антрополог, кримінолог |
| Alma mater | Страсбурзький університет[d] (1867)[6] |
| Галузь | судова медицина, антропологія і clinical ethicsd |
| Заклад |
Шпиталь Валь-де-Ґрас University of Lyon[d][7] |
| Науковий ступінь | доктор філософії[d] (1867) |
| Членство |
Ліонська академія наук, красного письменства і мистецтвd (24 вересня 1924)[1] Société de médecine de Lyond |
| У шлюбі з | Madeleine Rolletd[8][9][1] |
| Діти |
Antoine Lacassagned[1] Жан Лакассань[1] Jeanne Lacassagned[1] |
| Родичі | Albert Policardd |
| Нагороди |
  |
 Александр Лакассань у Вікісховищі | |
Александр Лакассань (фр. Alexandre Lacassagne; 17 серпня 1843, Каор, Франція — 24 вересня 1924, Ліон, Франція) — французький лікар, патологоанатом, токсиколог і криміналіст. Засновник французької школи судової медицини і кримінальної антропології з центром в Ліоні, яка конкурувала з італійською школою кримінології Чезаре Ломброзо.
Навчався у військовій школі в Страсбурзі, працював у військовому шпиталі Валь-де-Грас у Парижі. Пізніше отримав кафедру судової медицини в Ліонському університеті, був засновником журналу кримінальної антропології. Серед його помічників був в подальшому знаменитий вчений в галузі судово-медичної експертизи Едмон Локар.
Був піонером в області дослідження зразків крові та вогнепальних поранень, визначення видів зброї, що залишили поранення. Дав наукове пояснення утворення трупних плям.
Працював в області соціології і психології, кореляції цих дисциплін з кримінальною та девіантною поведінкою в криміналістиці. Вважав біологічну схильність індивідуалів та їх соціальне середовище важливими факторами в формуванні злочинної поведінки.
Прославився експертизами гучних кримінальних справ. Підтримав ініціативу створення колоній, виступав проти скасування смертної кари.
Посилання[ред. | ред. код]
- La criminologie perdue d'Alexandre Lacassagne (1843—1924) [Архівовано 11 грудня 2015 у Wayback Machine.] (фр.)
- Торвальд, Юрген. Вік криміналістики. — Переклад з німецької.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д е ж и к л Saint-Pierre D. Dictionnaire historique des Académiciens de Lyon: 1700-2016 — Lyon: Académie des sciences, belles-lettres et arts de Lyon, 2017. — P. 1369. — ISBN 978-2-9559433-0-4
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б GeneaStar
- ↑ Base biographique
- ↑ свідоцтво про смерть
- ↑ Agence bibliographique de l'enseignement supérieur (France) Système universitaire de documentation — Montpellier: ABES, 2001.
- ↑ https://bibulyon.hypotheses.org/2053
- ↑ https://theses.univ-lyon2.fr/documents/getpart.php?id=lyon2.2009.salle_m&part=173052
- ↑ https://theses.univ-lyon2.fr/documents/getpart.php?id=lyon2.2009.salle_m&part=172997
|
