Александр Лакассань

From Вікіпедія
Jump to navigation Jump to search
Александр Лакассань
фр. Alexandre Lacassagne
Alexandre Lacassagne 2.jpg
Народився 17 серпня 1843(1843-08-17)[1]
Каор
Помер 24 вересня 1924(1924-09-24)[1] (81 рік)
Ліон
Поховання
Громадянство
(підданство)
Flag of France.svg Франція
Діяльність лікар, medical examiner, антрополог, кримінолог
Alma mater University of Strasbourgd (1867)[2]
Сфера інтересів Судова медицина, антропологія і ethics, Clinicald
Заклад Шпиталь Валь-де-Ґрас і University of Lyon (1896-1969)d
Науковий ступінь доктор філософії[d] (1867)
У шлюбі з Madeleine Rolletd
Діти Antoine Lacassagned, Жан Лакассань і Jeanne Lacassagned
Нагороди
офіцер Ордену Почесного легіону

CMNS: Александр Лакассань на Вікісховищі

Александр Лакассань (фр. Alexandre Lacassagne; 17 серпня 1843, Каор, Франція — 24 вересня 1924, Ліон, Франція) — французький лікар, патологоанатом, токсиколог і криміналіст. Засновник французької школи судової медицини і кримінальної антропології з центром в Ліоні, яка конкурувала з італійською школою кримінології Чезаре Ломброзо.

Навчався у військовій школі в Страсбурзі, працював у військовому шпиталі Валь-де-Грас у Парижі. Пізніше отримав кафедру судової медицини в Ліонському університеті, був засновником журналу кримінальної антропології. Серед його помічників був в подальшому знаменитий вчений в галузі судово-медичної експертизи Едмон Локар.

Був піонером в області дослідження зразків крові та вогнепальних поранень, визначення видів зброї, що залишили поранення. Дав наукове пояснення утворення трупних плям.

Працював в області соціології і психології, кореляції цих дисциплін з кримінальною та девіантною поведінкою в криміналістиці. Вважав біологічну схильність індивідуалів та їх соціальне середовище важливими факторами в формуванні злочинної поведінки.

Прославився експертизами гучних кримінальних справ. Підтримав ініціативу створення колоній, виступав проти скасування смертної кари.

Посилання[edit | edit source]

Примітки[edit | edit source]

  1. а б Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. http://www.sudoc.fr/125190611