Перейти до вмісту

Александр Ляказетт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ф
Александр Ляказетт
Александр Ляказетт
Александр Ляказетт
Особисті дані
Народження 28 травня 1991(1991-05-28) (33 роки)
  Ліон, Франція
Зріст 175 см
Вага 73 кг
Громадянство  Франція
Позиція нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб Франція «Ліон»
Номер 91
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2009–2017 Франція «Ліон» 203 (100)
2017–2022 Англія «Арсенал» 158 (54)
2022– Франція «Ліон» 34 (27)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2006–2007 Франція Франція U-16 2 (0)
2007–2008 Франція Франція U-17 11 (1)
2008–2009 Франція Франція U-18 10 (1)
2009–2010 Франція Франція U-19 10 (4)
2010–2011 Франція Франція U-20 12 (9)
2011–2013 Франція Франція U-21 11 (5)
2013–2017 Франція Франція 16 (3)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 27 травня 2023.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 17 жовтня 2020.

Алекса́ндр Ляказе́тт (фр. Alexandre Lacazette, нар. 28 травня 1991, Ліон) — французький футболіст, нападник «Ліону» та національної збірної Франції.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Александр Ляказетт знаходився в системі юнацьких команд «Ліона» з 12-річного віку. За основний склад дебютував 5 травня 2010 року в матчі з «Осером»[1].

30 жовтня 2010 року забив свій перший гол за «Ліон» в матчі 11-го туру Ліги 1 проти «Сошо»[2]. В Лізі чемпіонів Ляказетт дебютував 2 листопада 2010 року у виїзному матчі з «Бенфікою». Вийшовши на заміну на 71-й хвилині за рахунку 4:0 на користь господарів, форвард віддав 2 гольові передачі[3]. Незабаром після цього, 5 листопада, з'явилася інформація про інтерес від лондонського «Тоттенгема».[4]. У наступному для себе матчі ліги чемпіонів, 7 грудня 2010 року, Ляказетт забив гол у ворота тель-авівського «Хапоеля», встановивши остаточний рахунок матчу (2:2)[5].

Виступи за збірні

[ред. | ред. код]

2006 року дебютував у складі юнацької збірної Франції. Зі збірною до 17 років кваліфікувався на Чемпіонат Європи 2008 року, на якому забив переможний гол у матчі проти однолітків з Ірландії (2:1)[6][7]. В підсумку Франція дійшла до фіналу, де зазнала поразки з рахунком 4:0 від Іспанії[8][9].

У складі юнацької збірної Франції до 19 років брав участь у чемпіонаті Європи серед юнаків, де допоміг стати переможцем турніру, забивши в 5 зіграних матчах 3 голи, в тому числі вирішальний м'яч у фінальній грі проти збірної Іспанії[10]. Всього на юнацькому рівні взяв участь у 33 іграх на юнацькому рівні, відзначившись 6 забитими голами.

Завдяки перемозі збірної Франції до 19 років на євротурнірі, молодіжна збірна франції до 20 років отримала право взяти участь у молодіжному чемпіонату світу 2011 року. На мундіалі дебютував 30 липня 2011 року в програному з рахунком 4-1 матчі проти Колумбії, вийшовши на поле на заміну[11]. Проте в наступних двох матчах Ляказетт забив по голу і допоміг Франції вийти з групи. В підсумку «півні» стали четвертими на турнірі, а Ляказетт з п'ятьма голами став найкращим бомбардиром турніру (разом з іспанцем Альваро Васкесом та бразильцем Енріке). Всього на молодіжному рівні зіграв у 23 офіційних матчах, забив 14 голів.

23 травня 2013 року, завдяки травмі іншого нападника Жеремі Менеза, вперше був викликаний до складу національної збірної Франції на товариські матчі проти Уругваю і Бразилії. 5 червня 2013 року в матчі з Уругваєм Ляказетт дебютував у складі національної збірної[12]. Наразі провів у формі головної команди країни 14 матчів, забив 1 гол.

Титули та досягнення

[ред. | ред. код]

Командні

[ред. | ред. код]
Володар Кубка Франції (1): 2012
Володар Суперкубка Франції (1): 2012
Володар Суперкубка Англії (1): 2017
Володар Кубка Англії (1): 2020

Збірні

[ред. | ред. код]
чемпіон Європи серед юнаків (U-19) (1): 2010
  • Олімпійська збірна Франції
Срібні медалі Олімпійських ігр 2024[13]

Особисті

[ред. | ред. код]
Найкращий бомбардир Молодіжного чемпіонату світу: 2011 (5 голів)
Найкращий бомбардир Ліги 1 2014—15 (27 голів)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Transfermatkt — статистика матча (нім.). Архів оригіналу за 8 травня 2012.
  2. Transfermatkt — статистика матча (нім.). Архів оригіналу за 8 травня 2012. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= (довідка)
  3. Transfermatkt — статистика матча (нім.). Архів оригіналу за 8 травня 2012.
  4. «Тоттенхэм» интересуется форвардом «Лиона». Архів оригіналу за 7 січня 2014. Процитовано 7 січня 2014.
  5. Transfermatkt — статистика матча (нім.). Архів оригіналу за 8 травня 2012.
  6. France sweat their way to glory. Union of European Football Associations. 4 травня 2008. Процитовано 5 листопада 2010.[недоступне посилання з червня 2019]
  7. Entrée en matière réussie (2–1). French Football Federation. 4 травня 2008. Архів оригіналу за 21 липня 2012. Процитовано 5 листопада 2010.
  8. Stupendous Spain win U17 crown. Union of European Football Associations. 16 травня 2008. Архів оригіналу за 30 червня 2012. Процитовано 5 листопада 2010. [Архівовано 2012-06-30 у Archive.is]
  9. L'Espagne réalise le doublé. French Football Federation. 16 травня 2008. Архів оригіналу за 27 січня 2013. Процитовано 5 листопада 2010.
  10. Transfermatkt — статистика (нім.). Архів оригіналу за 8 травня 2012.
  11. Colombia 4–1 France. Fédération Internationale de Football Association. 30 липня 2011. Архів оригіналу за 19 вересня 2011. Процитовано 2 August 2011.
  12. Bleus: Jérémy Ménez (PSG) forfait, Alexandre Lacazette (OL) appelé [Архівовано 12 грудня 2013 у Wayback Machine.] Article sur europsort.fr
  13. Ronay, Barney (9 серпня 2024). Camello’s extra-time double clinches football gold for Spain against France. The Guardian. ISSN 0261-3077. Процитовано 9 серпня 2024.

Посилання

[ред. | ред. код]