Александр Ровт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Александр Ровт
Народився 23 липня 1952(1952-07-23) (71 рік)
Мукачеве, Закарпатська область, Українська РСР, СРСР
Країна  СРСР
 Угорщина
 США
Діяльність підприємець, інвестор, почесний консул
Галузь бізнес[1]
Alma mater Львівський торговельно-економічний університет (1973)
Науковий ступінь кандидат економічних наук (2009)
Знання мов українська[1] і англійська[1]
Нагороди

Александр Ровт (англ. Alexander Rovt, уроджений Шандор Рот, угор. Róth Sándor[2]; 23 липня 1952, Мукачеве) — американський підприємець, мільярдер, власник низки великих підприємств у галузі хімічної промисловості[3][4]. Почесний консул України у м. Сегед в Угорщині[5].

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в місті Мукачеві в сім'ї службовця єврейського походження. У 1959 році пішов у перший клас середньої школи № 1, а з 1965 року навчався в середній школі № 5, яку закінчив на відмінно. Вступив до Львівського торгово-економічного інституту, який закінчив у 1973 році і переїхав до Угорщини на постійне місце проживання. З посади різнороба у магазині пройшов шлях до начальника головного управління збуту плодово-овочевої продукції Угорщини[6].

У 1985 році емігрував з Угорщини до США, де проживає і нині. Деякий час працював у фірмі «Мілмард», у ювелірній фірмі, потім відкрив власний ресторан. Нині він — президент компанії «IBE Trade Corp» у Нью-Йорку з виробництва й реалізації мінеральних добрив.

У 2008 році став Почесним Генеральним консулом України в Угорщині[7].

У 2008 році захистив кандидатську дисертацію на тему: «Міжнародний досвід формування інститутів як чинників інноваційного розвитку (можливості імплементації для України)»[8].

Самостійно вивчив угорську, англійську, німецьку, чеську, польську та інші мови. Віддає перевагу документальній та історичній літературі[9].

Меценатство у Закарпатті[ред. | ред. код]

Прийшов на допомогу потерпілим від повені у Закарпатті. Мукачівській центральній лікарні подарував дві машини швидкої допомоги.

У Чинадійовому організував фабрику з виготовлення паркету, для працівників — санаторій «Солені млаки».

Був одним із спонсорів відкриття міні-пам'ятник Михайлу Стренку в Ужгороді[10].

Відзнаки[ред. | ред. код]

  • Почесний громадянин Мукачева (2002);
  • Міжнародна премія в галузі благодійництва та меценатства «Людина року — 2004».[11]
  • Кавалер Золотого хреста Заслуг (Угорщина);
  • Почесна грамота Верховної Ради України (2005);
  • орден «За заслуги» III ступеня (18 липня 2007) — за вагомий особистий внесок у зміцнення економічних зв'язків між Україною та Сполученими Штатами Америки[12];
  • орден «За заслуги» II ступеня (22 квітня 2009) — за вагомий особистий внесок у розвиток українсько-угорського співробітництва у гуманітарній та економічній сфері[13];
  • орден «За заслуги» І ступеня (27 червня 2012) — за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм[14];
  • орден князя Ярослава Мудрого V ступеня (22 серпня 2016) — за вагомий особистий внесок у зміцнення міжнародного авторитету Української держави, популяризацію її історичної спадщини і сучасних надбань та з нагоди 25-ї річниці незалежності України[15];
  • орден князя Ярослава Мудрого IV ступеня (23 серпня 2019) — за вагомий особистий внесок у зміцнення міжнародного авторитету України, розвиток міждержавного співробітництва, плідну громадську діяльність[16];

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в Czech National Authority Database
  2. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 3 березня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  3. ↑ Ровт Александр — Личности [Архівовано 25 січня 2013 у Wayback Machine.] — Корреспондент.net.
  4. ↑ Ukrainian Oligarch Alexander Rovt Would Prefer To Be Called A Carpathian Billionaire [Архівовано 17 листопада 2012 у Wayback Machine.] — Observer.com, 11.09.2012.
  5. ↑ Сегед - Посольство України в Угорщині. hungary.old.mfa.gov.ua. Процитовано 19 квітня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  6. ↑ Ровт Олександр Семенович. logos-ukraine.com.ua. Архів оригіналу за 23 квітня 2022. Процитовано 16 грудня 2020.
  7. ↑ В Венгрии открылось новое украинское консульство (видео фото) Reporter UA. Reporter UA (рос.). 13 листопада 2008. Процитовано 19 квітня 2020.
  8. ↑ Ровт Олександр. irbis-nbuv.gov.ua. Процитовано 16 грудня 2020.
  9. ↑ Пагиря В. В., Федів Є. Т. Творці історії Мукачева. — Ужгород: ТДВ «Патент», 2011. — 120 с., іл. ISBN 978-617-589-012-7
  10. ↑ В Ужгороді відкрили міні-пам'ятник Михайлу Стренку (ФОТО, ВІДЕО) [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] — Uzhgorod.in, 17 лютого 2015
  11. ↑ Міжнародні та спеціальні премії «Людина року — 2004». Архів оригіналу за 18 грудня 2013. Процитовано 25 листопада 2012.
  12. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №649/2007. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Процитовано 19 квітня 2020.
  13. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №255/2009. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Процитовано 19 квітня 2020.
  14. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №417/2012. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 5 липня 2019. Процитовано 19 квітня 2020.
  15. ↑ Указ Президента України від 22 серпня 2016 року № 340/2016 «Про відзначення державними нагородами України громадян іноземних держав»
  16. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №622/2019. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 14 грудня 2019. Процитовано 19 квітня 2020.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Александр_Ровт&oldid=42151262