Александр Цальбрукнер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Александр Цальбрукнер
нім. Alexander Zahlbruckner
Народився 31 травня 1860(1860-05-31)
Святий Юр, Пезінок, Братиславський край, Словаччина
Помер 8 травня 1938(1938-05-08) (77 років)
Місце проживання Австрія Австрія
Громадянство
(підданство)
Flag of Austria-Hungary (1869-1918).svg Австро-Угорщина
Діяльність ботанік, ліхенолог
Alma mater Віденський університет
Сфера інтересів ботаніка
Zahlbr. є міжнародним науковим скороченням імені ботанічного автора: Александр Цальбрукнер.
Перегляньте таксони, приписувані цьому автору, в International Plant Names Index (IPNI).


Александр Цальбрукнер (нім. Alexander Zahlbruckner; 18601938) — австрійський ботанік, спеціалізувався на вивченні лишайників.

Біографія[ред. | ред. код]

Александр Цальбрукнер народився 31 травня 1860 року у невеликому містечку Свети Юр поблизу Братислави. Він був онуком Йоганна Баптиста Цальбрукнера (1782–1851), відомого австрійського мінералога та ботаніка. Навчався у Віденському університеті, у 1883 році закінчив філософський факультет. Через декілька місяців став волонтером по утриманню гербарію судинних рослин Віденського музею історії природи.

Незабаром Цальбрукнер почав вивчати флору лишайників своєї батьківщини — сьогоднішньої південно-західноїСловаччини. З 1886 він видавав серію публікацій по лишайниках південної Австро-Угорщини, п'ята частина якої (1898) включала опис 20 нових видів з найрізноманітніших родин. У 1891 році Александр став науковим співробітником музею, у 1897 — хранителем. З 1891 до 1903 року Цальбрукнер послідовно досліджував зразки лишайників з гербарію Віденського музею, розділяючи їх по родинах.

Цальбрукнер був генеральним сектетарём II Міжнародного ботанічного конгресу у Відні 1905 року.

З 1918 року Цальбрукнер працював директором Віденського музею природної історії. У 1922 році внаслідок вкрай нестійкою економічної ситуації у Австрії після Першої світової війни він був змушений піти на пенсію та продовжити вивчення ліхенології вдома.

8 травня 1938 року Александр Цальбрукнер помер.

Цальбрукнер був редактором томів другого видання «Kryptogamen-Flora», присвяченого лишайникам.

З 1921 до 1940 року видався фундаментальний каталог лишайників усього світу, підготовлений Цальбрукнером та залишився незавершеним. Класифікація, прийнята автором, ґрунтувалася головним чином на роботах фінського систематика Едварда Августа Вайніо та ботаніка Йоганна Райнке.

Окремі наукові праці[ред. | ред. код]

  • Zahlbruckner, A. et al. (1900–1905). Plantae Pentherianae. 4 vols.
  • Zahlbruckner, A.; Krasser, F.; Keissler, F. (1901). Die Entwicklung der Morphologie, Entwicklungsgeschichte und Systematik der Kryptogamen. 40 p.
  • Zahlbruckner, A. (1903–1908). Flechten. In: Engler, A.; Prantl, K. Die Natürlichen Pflanzenfamilien. Vol. I(I): 49—249.
  • Zahlbruckner, A. (1909). Lichenes. 125 p., 5 pl.
  • Zahlbruckner, A. (1917). Botanische Ergebnisse der Schwedischen Expedition nach Patagonien. 62 p.
  • Zahlbruckner, A. (1921–1940). Catalogus lichenum universalis. 10 vols.
  • Zahlbruckner, A. (1933). Lichenes. In: Handel-Mazzetti, H. Symbolae sinicae. Vol. 3: 1—254.
  • Zahlbruckner, A. (1936). Afrikanische Flechten. In: Engler, A. «Beiträge zur Flora von Afrika» 52. Botanische Jahrbücher 60: 468–552.

Вшанування[ред. | ред. код]

Рід Zahlbrucknera Herre, 1910, nom. illeg. [≡ Zahlbrucknerella Herre, 1912, nom. nov.] названо на честь А.Цальбрукнера.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Pišút, I. (2002). Alexander Zahlbruckner (1860-1938): The Author of Two Historical Milestones in Lichenology. The Bryologist 105 (2): 243—245.