Александр V (цар Македонії)

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Александр V.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Александр Македонський (значення).

Александр V
дав.-гр. Ἀλέξανδρος
Народився	4 століття до н. е.
Помер	294 до н. е.  Лариса, Греція
Країна	Стародавня Македонія
Національність	македонянин
Діяльність	суверен
Знання мов	давньогрецька
Титул	цар Македонії
Посада	Царі Македонії
Термін	296—294 роки до н. е.
Попередник	Філіпп IV
Наступник	Деметрій I Поліоркет
Рід	Антипатрідиd
Батько	Кассандр
Мати	Фессалоніка
Брати, сестри	Антипатр II і Філіпп IV Македонський
У шлюбі з	Лісандра

Александр V (*Ἀλέξανδρος Εʹ, д/н — 294 до н. е.) — цар Македонії у 296—294 роках до н. е.

Життєпис

Походив з династії Антипатридів. Молодший син Кассандра, царя Македонії, та Фессалоніки (доньки царя Філіппа II).

На початку 296 року до н. е. після смерті старшого брата Філіппа IV розділив разом з другим братом — Антипатром II — Македонію по річці Аксіос, отримавши західну частину. Втім невдовзі між братами почалося суперництво. Слідом за тим, коли брат убив їхню матір, яку підозрював в інтригах на користь Александра V, останній звернувся по допомогу до епірського царя Пірра I та Деметрія, сина Антигона Одноокого. Перший доволі швидко прийшов на допомогу Александрові V, з яким той повалив брата й захопив усю Македонію. Натомість вимушений був поступитися прикордонними областями на користь Епіру — Амбракією, Акарнанією та Амфілохією.

Згодом з військом підійшов Деметрій Поліоркет, якого Александр V став побоюватися, розмірковуючись якби здихатися. В свою чергу Деметрій організував змову проти македонського царя. Запросив того на бенкет, де наказав убити. Слідом за цим Деметрій захопив трон Македонії.

Родина

Дружина — Лісандра, донька Птолемея I, царя Єгипту.

Дітей не було.

Джерела

• Kaerst. J Alexandros 14 // Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft. — Bd. I A,1. — Stuttg.: J. B. Metzler, 1914. — Sp. 1435—1436
• Paul Cloché La dislocation d'un empire. Les premiers successeurs d'Alexandre le Grand. Payot Paris (1959)