Алексєєв Михайло Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Алексєєв Михайло Васильович
Алексеев Михаил Васильевич
Alexejew Michail.jpg
Народився 3 листопада 1857(1857-11-03) або 15 листопада 1857(1857-11-15)[1]
Твер, Російська імперія
Помер 25 вересня 1918(1918-09-25)[2][3] (60 років)
Краснодар[1]
Поховання
Громадянство Російська імперія
Діяльність політик, офіцер
Alma mater Олексіївське військове училище
Учасник Російсько-турецька війна, Російсько-японська війна, Перша світова війна і Громадянська війна в Росії
Військове звання Генерал від інфантерії
Генерал-ад'ютант
Нагороди
Великий Хрест ордену Почесного легіону орден Святого Георгія 4 ступеня Орден Білого Орла орден Святого Володимира 2 ступеня орден Святої Анни 1 ступеня орден Святого Станіслава 1 ступеня орден Святого Володимира 3 ступеня Орден Святого Володимира 4 ступеня орден Святої Анни 2 ступеня орден Святого Станіслава 2 ступеня орден Святої Анни 3 ступеня орден Святого Станіслава 3 ступеня орден Святої Анни 4 ступеня Георгіївська зброя
IMDb nm0017957

Алексє́єв Миха́йло Васи́льович (* 3 (15) листопада 1857(18571115) — 25 вересня (8 жовтня) 1918) — російський воєначальник, генерал від інфантерії (1914), генерал-ад'ютант (1916). Учасник російсько-турецької (1877—1878) та російсько-японської (1904—1905) війн, за часів Першої світової війни — начальник штабу армії Південно-Західного фронту, головнокомандувач арміями Північно-Західного фронту, начальник штабу Верховного головнокомандувача. Активний діяч Білого руху за часів Громадянської війни в Росії, один зі фундаторів та Верховний керівник Добровольчої армії.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї солдата. Офіцером брав участь у Російсько-турецькій війні 1877—1878. У 1892 Закінчив Імператорську військову академію у Санкт-Петербурзі, служив у Генштабі, Військово-вченому комітеті і був водночас професором академії. Під час Російсько-японської війни 1904—1905 — генерал-квартирмейстер 3-ї Маньчжурської армії. Від 1908 до 1912 — начальник штабу Київського військового округу.

На початку Першої світової війни — начальник штабу Південно-Західного фронту, згодом головнокомандувач Північно-Західного фронту. Від осені 1915 — начальник штабу Верховного головнокомандувача, фактично керував військовими операціями російської армії.

Російська республіка[ред. | ред. код]

Входив до групи, що змусила зректися престолу Миколу II. При Тимчасовому уряді — Верховний головнокомандувач до 21 травня 1917, згодом — радник цього уряду.

Після Жовтневої революції 1917 року приєднався до отамана Донського козацького війська Олексія Каледіна, сформував Добровольчу армію і очолив її.

Помер в Катеринодарі.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]