Алексєєв Михайло Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Алексєєв Михайло Васильович
Alekseev m v.jpg
Народження 3 (15) листопада 1857
Твер, Російська імперія
Смерть 25 вересня 1918(1918-09-25)[1][2] (60 років)
Катеринодар[3]
Поховання Новий цвинтар
Країна Flag of Russia.svg Російська імперія
Освіта Олексіївське військове училище
Звання генерал від інфантерії і Генерал-ад'ютант
Командування Північно-Західний фронт, Російська імператорська армія і Добровольча армія
Війни / битви Російсько-турецька війна 1877–78, Російсько-японська війна, Перша світова війна і Громадянська війна в Росії
Автограф Mikhail Alekseev signature.jpg
Нагороди
орден Святого Георгія IV ступеня Орден Білого Орла орден Святого Володимира II ступеня орден Святої Анни I ступеня орден Святого Станіслава I ступеня з мечами орден Святого Станіслава I ступеня орден Святого Володимира III ступеня Орден Святого Володимира IV ступеня з мечами та бантом Орден Святого Володимира IV ступеня орден Святої Анни II ступеня орден Святого Станіслава II ступеня орден Святої Анни III ступеня з мечами і бантом орден Святої Анни III ступеня орден Святого Станіслава 3 ступеня з мечами та бантом орден Святого Станіслава III ступеня орден Святої Анни 4 ступеня Великий Хрест ордена Почесного легіону офіцер ордена Почесного легіону орден Святого Михайла і Святого Георгія орден Корони
Золота зброя «За хоробрість»
Cross "Danube Crossing"
CMNS: Алексєєв Михайло Васильович у Вікісховищі

Алексє́єв Миха́йло Васи́льович (* 3 (15) листопада 1857(18571115) — 25 вересня 1918) — російський воєначальник, генерал від інфантерії (1914), генерал-ад'ютант (1916). Учасник російсько-турецької (1877—1878) та російсько-японської (1904—1905) воєн, за часів Першої світової війни — начальник штабу армії Південно-Західного фронту, головнокомандувач арміями Північно-Західного фронту, начальник штабу Верховного головнокомандувача. Активний діяч Білого руху за часів Громадянської війни в Росії, один зі фундаторів та Верховний керівник Добровольчої армії.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї солдата. Офіцером брав участь у Російсько-турецькій війні 1877—1878. У 1892 Закінчив Імператорську військову академію у Санкт-Петербурзі, служив у Генштабі, Військово-вченому комітеті і був водночас професором академії. Під час Російсько-японської війни 1904—1905 — генерал-квартирмейстер 3-ї Маньчжурської армії. Від 1908 до 1912 — начальник штабу Київського військового округу.

На початку Першої світової війни — начальник штабу Південно-Західного фронту, згодом головнокомандувач Північно-Західного фронту. Від осені 1915 — начальник штабу Верховного головнокомандувача, фактично керував військовими операціями російської армії.

Російська республіка[ред. | ред. код]

Входив до групи, що змусила зректися престолу Миколу II. При Тимчасовому уряді — Верховний головнокомандувач до 21 травня 1917, згодом — радник цього уряду.

Після Жовтневої революції 1917 року приєднався до отамана Донського козацького війська Олексія Каледіна, сформував Добровольчу армію і очолив її.

Помер в Катеринодарі від запалення легенів.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]