Алексєєв Михайло Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Алексєєв Михайло Васильович
Алексеев Михаил Васильевич
Alexejew Michail.jpg
Народився 3 листопада 1857(1857-11-03) або 15 листопада 1857(1857-11-15)[1]
Твер, Росія
Помер 25 вересня 1918(1918-09-25)[2][3] (60 років)
Краснодар[1]
Поховання Новий цвинтар[d]
Громадянство Російська імперія
Діяльність політик, офіцер
Alma mater Олексіївське військове училище
Учасник Російсько-турецька війна, Російсько-японська війна, Перша світова війна і Громадянська війна в Росії
Військове звання Генерал від інфантерії
Генерал-ад'ютант
Нагороди
Великий Хрест ордена Почесного легіону
Орден Святої Анни 1 ступеня
Орден Святої Анни 2 ступеня
Орден Святої Анни 3 ступеня
Орден Святої Анни 4 ступеня
Орден Білого Орла
Орден Святого Станіслава 1 ступеня
Орден Святого Станіслава 2 ступеня
Орден Святого Володимира 4 ступеня
Орден Святого Станіслава 3 ступеня
Орден Святого Володимира 3 ступеня
Орден Святого Володимира 2 ступеня
Георгіївська зброя
Орден Святого Георгія

Алексє́єв Миха́йло Васи́льович (* 3 листопада 1857(18571103) — 25 вересня 1918) — генерал від інфантерії (з 1914), генерал-ад'ютант (1916).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї солдата. Офіцером брав участь у Російсько-турецькій війні 1877—1878. У 1892 Закінчив Імператорську військову академію у Санкт-Петербурзі, служив у Генштабі, Військово-вченому комітеті і був водночас професором академії. Під час Російсько-японської війни 1904—1905 — генерал-квартирмейстер 3-ї Маньчжурської армії. Від 1908 до 1912 — начальник штабу Київського військового округу.

На початку Першої світової війни — начальник штабу Південно-Західного фронту, згодом головнокомандувач Північно-Західного фронту. Від осені 1915 — начальник штабу Верховного головнокомандувача, фактично керував військовими операціями російської армії.

Російська республіка[ред. | ред. код]

Входив до групи, що змусила зріктися престолу Миколу II. При Тимчасовому уряді — Верховний головнокомандувач до 21 травня 1917, згодом — радник цього уряду.

Після Жовтневої революції 1917 року приєднався до отамана Донського козацького війська Олексія Каледіна, сформував Добровольчу армію і очолив її.

Помер в Катеринодарі.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]