Алессандро Марчелло
| Алессандро Марчелло | |
|---|---|
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 24 серпня 1673[1][2][3] |
| Місце народження | Венеція, Венеційська республіка[4] |
| Дата смерті | 19 червня 1747[1][2] (73 роки) |
| Місце смерті | Венеція, Венеційська республіка[4] |
| Поховання | Villa Giustid |
| Громадянство | Венеційська республіка |
| Професії | композитор, математик, правник, поет, філософ |
| Освіта | Падуанський університет |
| Псевдоніми | Eterio Stinfalico |
 Файли у Вікісховищі | |
Алесса́ндро Марче́лло (італ. Alessandro Ignazio Marcello; 1 лютого 1673, Венеція — 19 червня 1747, Венеція) — венеціанський композитор-любитель. Брат Бенедетто Марчелло.
Життя і творчість[ред. | ред. код]
Алессандро Марчелло походив із дворянської родини. Перш за все він був математиком, філософом і поетом. Музику Марчелло складав для свого задоволення і вважався композитором-аматором.
У числі збережених творів А. Марчелло — 12 сольних кантат, 12 скрипкових сонат, а також 18 концертів для різних інструментів з оркестром. Найвідомішим з них є вперше опублікований в 1717 році концерт для гобоя і струнних ре мінор (раніше помилково приписувалися Б.Марчелло). Його перекладення для клавіру пізніше виконав Йоганн Себастьян Бах (BWV 974). Свої твори публікував під псевдонімом Етеріо Стінфаліко (італ. Eterio Stinfalico).
Твори[ред. | ред. код]
- 12 сольних кантат (1708)
- 18 Концертів для різних інструментів з оркестром, зокрема «Концерт для гобоя і струнних ре мінор» (1717)
- 12 скрипкових сонат (1738)
Джерела[ред. | ред. код]
- Алессандро Марчелло [Архівовано 2 березня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118951114 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б International Music Score Library Project — 2006.
- ↑ Grove Music Online — OUP. — ISBN 978-1-56159-263-0
- ↑ а б Catalog of the German National Library
|
