Алимов Олександр Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Алимов Олександр Миколайович
Народився 30 вересня 1923(1923-09-30) (95 років)
Донецьк
Громадянство Україна Україна
Діяльність економіст
Відомий завдяки економічні науки
Alma mater Всесоюзний заочний фінансовий інститут, м. Москва
Науковий ступінь Доктор економічних наук
Заклад Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України
Членство НАН України
Відомий завдяки: Академік НАН України (з 1973)
Нагороди Заслужений діяч науки і техніки України
Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2009)
Звання Професор

Алимов Олександр Миколайович — український вчений-економіст, доктор економічних наук, професор, академік НАН України, Заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2009), академік Академії екологічних наук України (1992), академік Академії економічних наук.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 30 вересня 1923 року в м. Донецьку у родині шахтаря. На молоді роки Олександра Миколайовича випала важка доля учасника війни, де він пройшов бойовий шлях від командира взводу до командира 118-го мінометного полку 43-ї армії[1] . Дослужився до звання майора.

Після війни навчався у Всесоюзному заочному фінансовому інституті[ru] (м. Москва), який закінчив у 1953 році. Після закінчення аспірантури Московського гірничого інституту захистив кандидатську дисертацію.

З 1957 р. працював у Донецькому науково-дослідному вугільному інституті начальником сектору і відділу.

У 1965 році захистив докторську дисертацію за спеціальністю «Економіка, організація та планування промисловості». У вересні 1966 р. йому було присуджено звання професора.

В 1965 стає директором-організатором Інституту економіко-промислових досліджень у складі Донецького наукового центру АН УРСР, де створив наукову школу. Під його керівництвом Донецьке відділення Інституту економіки за короткий час стало центром економічної думки в Донбасі, і в 1967 році було перетворене в Інститут економіки промисловості АН УРСР.

В 1973 році О. М. Алимов стає головою Ради по вивченню продуктивних сил України (1973–1984). Одночасно він очолював Наукову раду з проблем науково-технічного і соціально-економічного прогнозування при Президії АН УРСР і Держплані УРСР.

В 1984 році очолив науковий відділ промислового потенціалу Інституту економіки АН УРСР. З січня 2004 року — заввідділом міжгалузевих пропорцій і промислового потенціалу Об'єднаного інституту економіки НАНУ України.

Наукові досягнення[ред. | ред. код]

Працюючи головою Ради по вивченню продуктивних сил України (1973–1984), Олександр Миколайович займався дослідженнями, пов'язаними з оцінкою і прогнозуванням темпів і пропорцій розвитку і розміщення продуктивних сил по території країни у взаємозв'язку з охороною навколишнього середовища. Також О. М. Алимов досліджував проблему розвитку ядерної енергетики і раціонального розміщення енергетичних об'єктів як з погляду народногосподарської ефективності, так і з позицій обліку комплексу природних факторів, займався проблемою використання природних ресурсів Поліської низовини у зв'язку із проведеними великомасштабними осушувальними роботами[2].

В 1976–1980 роках брав участь в розробці концепції охорони й раціонального використання земельних, водних і лісових ресурсів. Була проведена оцінка ефективності широкомасштабної меліорації земель і боротьби з ерозією ґрунтів, техніко-економічне й екологічне обґрунтування будівництва комплексу Дунай-Дніпро, більш ефективного використання малих рік, переходу промислових підприємств на безвідходні й маловідходні технології. Було підготовлене унікальне видання «Атлас природних умов і природних ресурсів Української РСР»[2].

Нагороджений 7 орденами, 19 медалями. Підготував 25 кандидатів та 7 докторів наук. Автор понад 550 наукових праць, серед них 9 індивідуальних монографій[1].

Основні праці[ред. | ред. код]

  • Алымов А. Н. Экономическое и социальное развитие Киева.1976-1980 // редкол.: Алымов А. Н., Веклич В. Ф. и др. — К. : Наукова думка, 1977. — 604 с. В соавторстве.
  • Алымов А. Н. Экономическое и социальное развитие Киева: основные направления. 1981–1990 / редкол.: Алымов А. Н., Веклич В. Ф. и др. — К. : Наукова думка, 1982. — 533 с. В соавторстве.
  • Концептуальные положения формирования новой промышленной доктрины: Науч. докл. / А. Н. Алымов, В. Н. Емченко, С. А. Ерохин; Ин-т экономики НАН Украины. — К., 2002. — 68 c. — Библиогр.: с. 64-65.
  • Конкурентоспособность национальной экономики / А. Н. Алымов, В. Н. Емченко НАН Украины. Ин-т экономики. — К., 2001. — 57 c. — (Препр.). — Библиогр.: 10 назв. — рус.
  • Рыночные трансформации в переходной экономике / А. Н. Алымов, Н. П. Гончарова, М. К. Михно, В. В. Лобанов, Н. И. Норицына, М. В. Кузьмина, О. А. Швиданенко; НАН Украины. Ин-т экономики. — К., 1998. — 229 c.
  • Стратегия структурной перестройки промышленности: Моногр. / А. Н. Алымов, Н. П. Гончарова, М. К. Михно, В. В. Лобанов, В. Н. Емченко; НАН Украины. Ин-т экономики. — К., 2001. — 194 c. — Библиогр.: с. 192.
  • Динамизм развития производственного потенциала: Моногр. / А. Н. Алымов, Н. П. Гончарова, В. Н. Емченко, В. В. Лобанов, В. В. Микитенко; НАН Украины. Ин-т экономики. — К., 2003. — 202 c. — Библиогр.: 43 назв.

Родина[ред. | ред. код]

Батьки — Алимов Микола Васильович та Алимова Євдокія Макарівна. Дружина — Ольга Амосовна. Сини: Володимир (1948 р. н.) та Сергій (1958 р. н.), кандидати економічних наук.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]