Алинівка (Черняхівський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
колонія Алинівка
Країна Російська імперія
 УНР
 УРСР
СРСР СРСР
Область Волинська губернія
Коростенська округа
Волинська округа
Київська область
Житомирська область
Район/міськрада Житомирський повіт
Володарський район
Черняхівський район
Громада Кутузівська волость
Рада Славівська сільська рада
Основні дані
Засноване 1893 року
Населення 185 (1927)
Зняте з обліку 1939 року
Географічні дані
Географічні координати

Алинівка (Аліновка, рос. Алиновка, пол. Alinówka) — колишня чеська колонія у Кутузівській (Горошківській) волості Житомирського повіту Волинської губернії та Славівській сільській раді Володарського й Черняхівського районів Коростенської й Волинської округ, Київської та Житомирської областей.

Населення[ред. | ред. код]

Кількість населення: 1899 р. — 19 дворів та 99 мешканців[1], 1906 р. — 27 дворів та 153 мешканці[2], 1911 р. — 28 дворів та 147 мешканців, 1923 р. — 26 дворів та 178 мешканців[3], 1924 р. — 30 дворів та 179 мешканців (переважно чеської національності)[4], 1927 р. — 35 дворів та 185 мешканців[1].

Історія[ред. | ред. код]

Заснована у 1893 році. Розташовувалася за пів кілометра південніше с. Славів[1].

В кінці 19 століття — колонія Горошківської волості Житомирського повіту, за 29 верст від Житомира[5].

В 1906 році — колонія Горошківської волості 1-го стану Житомирського повіту. Відстань до повітового та губернського центру, м. Житомира, складала 26 верст, до волосної управи в містечку Горошки — 16 верст. Поштове відділення — Горошки[2].

У 1923 році увійшла до складу новоствореної Славівської сільської ради, котра, від 7 березня 1923 року, стала частиною новоствореного Кутузівського (згодом — Володарський) району Коростенської округи[6]. Відстань до районного центру, міст. Кутузове, становила 18 верст, до центру сільської ради, с. Славів — 3 версти[3]. 28 вересня 1925 року колонія, в складі сільської ради, передана до Черняхівського району Волинської округи[6].

Знята з обліку населених пунктів у 1939 році[1].

Господарство[ред. | ред. код]

Основне заняття колоністів — рільництво, важливою галуззю котрого було хмелярство. У 1905 році господарства в Алинівці мали 400 кіп хмелю.

У 1917 році розмір рільничих площ складав 279,5 десятин землі[1].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д Теорія і практика чеських рухів на Волині. Збірник наукових праць. http://eprints.zu.edu.ua/. с. 14, 17. Архів оригіналу за 15 березня 2022. Процитовано 16 січня 2021. 
  2. а б Список населених місць Волинської губернії. Житомир:Волинська губернська типографія.1906. http://history.org.ua/ (російська). с. 1. Архів оригіналу за 14 грудня 2017. Процитовано 16 січня 2021. 
  3. а б Матеріали з адміністративно-територіального поділу Волинської губернії 1923 року. http://history.org.ua/ (російська). Житомир. 1923. с. 131. Архів оригіналу за 5 жовтня 2021. Процитовано 11 липня 2021. 
  4. Національні меншості на Україні. Харків, 1925. http://history.org.ua/. с. 17. Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 16 січня 2021. 
  5. Alinówka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 22. (пол.)
  6. а б Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. с. 190. Архів оригіналу за 12 липня 2017. Процитовано 16 січня 2021.