Алкобаса
| Алкоба́са | |||
|---|---|---|---|
| |||
.jpg) Алкобаський монастир | |||
 | |||
| Координати: 39°33′00″ пн. ш. 8°58′30″ зх. д. / 39.55000000002777227336991928° пн. ш. 8.97500000002777831° зх. д. | |||
| Країна: |
 Португалія | ||
| • Регіон: | Центр | ||
| • Провінція: | Ештремадура | ||
| • Округ: | Лейрія | ||
| Площа: | 408.14 км² | ||
| Населення: | 56 693 ос. (2011) | ||
| • Густота: | 138,91 осіб/км² | ||
| Самоврядування: | 1153 | ||
| Індекс: | 2460, 2461, 2475 | ||
| Часовий пояс: | UTC+0, +1 (влітку) | ||
| Код LAU: | 1001 | ||
| Офіційний сайт | |||
 Алкобаса на Вікісховищі | |||
Алкоба́са (порт. Alcobaça; МФА: [aɫ.ku.ˈba.sɐ][1], Алкуба́са) — муніципалітет і місто в Португалії, в окрузі Лейрія. Розташований у центральній частині країни, на березі Атлантичного океану, на теренах історичної португальської провінції Ештремадура. Належить до Лейрійсько-Фатімської діоцезії Католицької Церкви в Португалії. Права міського самоврядування має з 1153 року. Поділяється на 13 парафій. За адміністративним поділом чинним до 1976 року був складовою провінції Ештремадура. Площа муніципалітету — 408,14 км², населення муніципалітету — 56693 ос. (2011); густота населення — 138,91 осіб/км². Патрон — святе Причастя. Святковий день муніципалітету — 20 серпня. Поштовий індекс — 2460, 2461, 2475. Код місцевої адміністративної одиниці — 1001. Складова статистичного регіону Центр.
Географія[ред. | ред. код]
Алкобаса розташована на заході Португалії, на південному заході округу Лейрія.
Місто розташоване за 27 км на південний схід від міста Лейрія, на річці Алкоа.
Алкобаса межує на півночі з муніципалітетом Маріня-Гранде, на сході — з муніципалітетами Лейрія, Порту-де-Мош і Ріу-Майор, на південному заході — з муніципалітетом Калдаш-да-Раїня, на північному заході — з муніципалітетом Назаре. На заході омивається водами Атлантичного океану.
Історія[ред. | ред. код]
1153 року португальський король Афонсу І заснував у місцевості Алкобаса монастир, який передав Цистеріанському ордену. Тоді ж він надав місцевому поселенню форал, яким визнав статус містечка та муніципальні самоврядні права. Обитель збудували у 1178—1223 роках в готичному стилі. Алкобаський монастир й примонастирське містечко були одним із важливих культурно-наукових центрів середньовічної Португалії. Монастирська церква святої Марії, зведена 1252 року, була й залишається найбільшим християнським храмом країни.
1 жовтня 1514 року португальський король Мануел I надав Алкобасі форал, яким визнав за поселенням статус міста та муніципальні самоврядні права[2].
Пам'ятки[ред. | ред. код]
- Алкобаський монастир (XII—XIII ст.)
Населення[ред. | ред. код]
| Кількість мешканців[3] | |||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1864 | 1878 | 1890 | 1900 | 1911 | 1920 | 1930 | 1940 | 1950 | 1960 | 1970 | 1981 | 1991 | 2001 | 2011 | |
| 21 217 | 23 271 | 26 140 | 28 969 | 33 023 | 34 583 | 38 462 | 43 518 | 47 905 | 50 027 | 48 028 | 52 347 | 54 382 | 55 376 | 56 693 | |
Парафії[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ European Portuguese: Convert Text to IPA Transcription (довідка).
- ↑ 500 anos forais manuelinos - Câmara Municipal de Alcobaça. Архів оригіналу за 4 січень 2018. Процитовано 4 січень 2018.
- ↑ Instituto Nacional de Estatística (Recenseamentos Gerais da População) [1]
Джерела[ред. | ред. код]
- Alcobaça Portugal: diccionario historico, chorographico, heraldico, biographico, bibliographico, numismatico e artistico / E. Pereira, G. Rodrigues. — Lisboa : J. Romano Torres, 1904. — Vol. I. — P. 161-162.
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Алкобаса
|
