Алкоголізм в Україні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Біля шинку. 1864. Іван Соколов (1823–1918)

Пияцтво в Україні — гостра соціально-культурна проблема України. Щороку в Україні ставлять на облік 100 тисяч алкоголіків.[джерело не вказане  45  днів] Загальна їх кількість більше удесятеро, і складає 700 тис. осіб. Це набуває ознак національної епідемії.[джерело не вказане  45  днів]

Статистика[ред. | ред. код]

Алкологік в стані безпам'ятства

Відповідно до загальноприйнятих міжнародних норм, вимираючою вважається нація, яка вживає понад 8 л чистого спирту на душу населення на рік[1][2][3].

Україна за підсумками 2012 року зайняла третє місце в світі по середньому споживанню горілки на людину.[джерело не вказане  45  днів] Про це свідчать дані рейтингу, складеного на основі даних британської компанії «International Wine & Spirit Research». Згідно з ним, на душу населення в Україні доводиться 7,7 літра горілки в рік. Перше місце в даному рейтингу належить Росії (13,9 літра), друге — Білорусі (11,3), четверте — Польщі (7,0), п'яте — Казахстану (5,9). Всього жителі Землі в 2012 році спожили 4,44 млрд літрів горілки.

Рівень споживання алкоголю в Україні складає 12 літрів на рік.[джерело не вказане  45  днів]

Щороку через алкоголізм в Україні помирає понад 40 тисяч людей, за даними Національної ради з питань охорони здоров'я.[джерело не вказане  45  днів] За даними екс-міністра охорони здоров'я України професора Миколи Поліщука, щодня алкоголь вбиває 40 українців[4]. Це близько 8 тисяч отруєнь, ще 8 тисяч — кардіопатій, а також інші захворювання і нещасні випадки, пов'язані із вживанням алкоголю. Крім того, за його словами, в Україні зараз фіксується 25-30% випадків дитячої патології новонароджених і дуже часто причиною цього є саме алкоголь, тобто вживання алкоголю як матір'ю, так і батьком. Але цей факт зазвичай не розголошується[5].

Майже 40 % українських підлітків 14—18 років регулярно вживають спиртні напої. Алкоголь є причиною передчасної смерті майже 30 % українських чоловіків.[джерело не вказане  45  днів] На думку вітчизняних медиків, наразі в Україні нараховується 700 тисяч лише офіційно зареєстрованих алкоголіків[6]. На 6 питущих чоловіків припадає 1 жінка[7].

Дитячий алкоголізм[ред. | ред. код]

Всесвітня організація охорони здоров'я провела опитування школярів у 41 країні світу, чи вживають вони спиртне. Україна в списку перша. 40 відсотків дітей в Україні вживають алкоголь.[джерело не вказане  45  днів]

Керівник дослідження в Україні в цьому міжнародному проекті ВОЗ Ольга Балакірєва розповіла Радіо Свобода про ці невтішні результати. «Ми, практично, маємо, що вже в 11-12 років є не лише спроба алкогольного напою, а є вже досвід перебування у стані алкогольного сп'яніння. Ми навіть в 11-12-річному віці маємо приблизно шосту частину підлітків (хлопців, зокрема), які вже знають, що таке стан сп'яніння!»[8].

За словами Анатолія Вієвського, головного нарколога Міністерства охорони здоров'я України, сьогодні в країні 1 % дітей 12-13-ти років щодня вживають алкогольні напої[9].

Вживання пива в Україні серед підлітків за останні чотири роки зросло вдвічі.[джерело не вказане  45  днів]

Пивний алкоголізм[ред. | ред. код]

Пивний алкоголізм — суперечливий термін, що означає хворобливу пристрасть до пива (гамбрінізм, gambrinismus). Термін «пивний алкоголізм» не зустрічається ні в Міжнародній класифікації хвороб 10 перегляду[10], ні в американському Посібнику з діагностики та статистичної класифікації психічних розладів[11]. Відповідно, цей термін не може вживатися як офіційний діагноз (будь-який діагноз повинен кодуватися по МКВ) і фігурує, головним чином, у пресі.

Географічні особливості[ред. | ред. код]

Найбільша кількість отруєнь і алкогольних психозів реєструється в Донецькій області — близько 6 тисяч в рік. У більшості західних і центральних областей цей показник не перевищує 500 випадків на десять тисяч чоловік в рік. Зворотна сторона проблеми — у сільській місцевості смертність від алкоголізму вище міської в 2-3 рази.[12].

Опитування суспільної думки[ред. | ред. код]

Пияцтво — одна із головних проблем українського суспільства. Про це 23 серпня 2011 року, під час прес-конференції, повідомив головний редактор журналу[якого?] Андрій Блинов, спираючись на дані соціологічного опитування, проведеного компанією Research & Branding Group спільно з журналом «Експерт Україна».[джерело не вказане  45  днів]

«Пияцтво назвали головною проблемою українського суспільства», — сказав він[13]

Історія пияцтва в Україні[ред. | ред. код]

Київська Русь[ред. | ред. код]

До середини XVI ст. українці, заплативши мито на солод, хміль і мед (бражне мито), варили поширені на той час слабоалкогольні напої (5-8°) — мед, пиво, брагу і вживали їх вдома або в корчмах. Корчма — давньослов'янський громадський питний заклад. Корчмою називалося місце, куди народ сходився для пиття і їжі, для бесід і випивки з піснями і музикою. Корчма була вільною народною установою, мала значення ратуші і гостинного двору. У Києві корчми були важливими міськими закладами. Ні в одному письмовому свідоцтві часів Київської Русі не згадується пияцтво як соціально неприйнятна форма вживання алкоголю, що носить масовий характер. Зловживання алкоголем стримувалося в той час багатьма факторами. Алкогольні традиції на Русі визначалися ритуальним вживанням хмільних напоїв з нагоди знаменних подій, православних свят, весіль, хрестин, поминок, завершення збору врожаю тощо, і носили в цілому епізодичний характер. Алкогольні напої були не міцними. Більшість населення не мало надлишків продовольства для виробництва алкоголю. Алкогольні напої були відносно дорогими. На голодний шлунок алкоголь як правило не вживався: мед, пиво чи вино пили або на бенкеті, або в корчмі, де завжди подавалася їжа.

Козацька доба[ред. | ред. код]

Поширена думка про те, що українські козаки були завзятими пияками. Хоч і вживання алкоголю було поширеним, козацька громада ставилася до пияцтва дуже суворо. Вживання алкоголю під час військового походу каралось смертною карою. Будь-кого п'яного кошовий отаман негайно викидав за борт човна. Не схвалювалося пияцтво і серед «начальних лиц»: якщо кошовий і січова старшина зауважували цей недолік у когось із службових осіб, то попереджали його від цього особливими ордерами, наказуючи йому суворо виконувати їх. Запорозький Кіш узагалі не поважав усіляке пияцтво, боровся з цим злом, суворо забороняючи, зокрема таємні шинки, як притулок усіляких гайдамаків і харцизів.[14] Чутки про своє велике пияцтво розпускали самі козаки. У військовий час їм були вигідні чутки, що на Січі лише всі п'ють та гуляють, бо вороги, вірячи цим байкам, не раз потрапляли в халепи. Кримський хан 1675 року сподіваючись, що на Різдво козаки вживатимуть надмірно алкоголь і їх легко можна буде знищити, заплатив за свою помилку життям десяти тисяч відбірних яничарів[15].

Радянська доба[ред. | ред. код]

Ставлення до пияцтва[ред. | ред. код]

В Україні народ здавна зневажав п'яниць, розповідав про них смішні історії. По ярмарках водили ведмедя, який показував, як «п'яний чоловік повертався з шинку додому». Народ склав десятки приказок та прислів'їв про пияцтво і п'яниць. Зокрема, «П'яниця і свиня — то однакові звання», «Де пияцтво, там і ледацтво», «Допився до того, що в хаті вітер віє», «Сім'ї відцурався — з горілкою обвінчався», «Пий, брате, пий, а на старість — торба й кий», «Як гуляє, так гуляв,— ні чобіт, ні халяв, поки додому дійшов — підошов не знайшов», «Нафіга воно мені — батько п'яний, а я ні».

Групи та Спільноти тверезості[ред. | ред. код]

Найбільш відомий у світі громадський рух\ініціатива одужання з алкоголізму - Анонімні Алкоголіки, створені у 1935 році. Групи, які існують у більш як 160 країнах світу, в тому числі і в Україні, станом на травень 2014 р. - понад 120 груп Анонімних Алкоголіків (скорочено AA). Відвідування груп здійснюється на добровільних, безкоштовних і анонімних засадах. Єдина умова для участі в роботі груп AA - бажання припинити вживання алкоголю. Групи організовують не медики, а самі алкоголіки, які віднайшли свій особистий шлях, щоб позбутися цієї згубної пристрасті.

Важливо відзначити, що групи AA не виводять із запою, та не вмовляють питущих відмовитися від алкоголю, не лікують уражені органи. В AA можна приходити як тверезим, так і під дією алкоголю, різниця в тому, що особи під впливом алкоголю - не мають право висловлюватися на зібраннях. Мета роботи груп AA - допомогти хворому зберегти тверезість і дати шанс на реабілітацію такому ж як був колись сам. Тому AA ні в якому разі не можна розглядати як заміну офіційної медицини - вони лише доповнюють її. Для багатьох хворих участь в групах - це заміна звичного кола «товаришів по чарці», та позбавлення від повнї самотності. Групи AA дійсно допомагають людям зберегти тверезість довгий час, і роботу груп AA не тільки не засуджують, але і підтримують лікарі, наркологи, священнослужителі різних конфесій.

Крім АА, в різних країнах світу діють інші товариства і групи тверезості, провідні освітню та просвітницьку роботу з профілактики алкоголізму. Це, наприклад, Інтернаціональна організація гуманізму і тверезості (існує з 1851 року, заснована в США, нині штаб-квартира розташована в Норвегії), Вашингтонська товариство тверезості (засновано в 1840 році), «Білий хрест» у Франції (діє з 1899 року) [9].

Боротьба з алкоголізмом[ред. | ред. код]

Через стійку потребу людини в алкоголі[джерело не вказане  45  днів] задача адміністративного вирішення проблеми алкоголізму вельми складна. Спроби боротьби з алкоголізмом на державному рівні робилися неодноразово. Так, відомі Гетеборгського система (1865-1917) і система Братта в Швеції (1917—1955), «сухий закон» в Росії (1914—1925), Фінляндії (1919-1932), США (1919-1933) і Ісландії (1915—1922). колишньому СРСР 1985р. У всіх випадках вводиться заборона на виробництво і продаж спиртного доводилося припиняти через ввезення контрабандного алкоголю та вживання сурогатів. У Швеції, Фінляндії та Норвегії діяла державна політика тривалого обмеження виробництва алкоголю в умовах державної монополії на його виробництво, проте і вона не дозволила домогтися бажаного результату (так, у Фінляндії споживання алкогольних напоїв особами старше 15 років зросла з 2,5 л алкоголю на людину в 1950 році до 8,3 л у 1996 році). Антиалкогольні кампанії неодноразово проводилися і в колишньому СРСР. Найбільш відома кампанія 1985 року, підсумки якої були неоднозначні: у період обмеження продажу спиртних напоїв відзначалося зростання народжуваності, збільшилася смертність, через вживання сурогатів, зменшувалася середня тривалість життя; за рахунок зростання виробництва нелегальної алкогольної продукції і самогоноваріння реальне зниження споживання алкоголю було незначним.

Алкогольну політику на міжнародному рівні здійснює Всесвітня організація охорони здоров'я. У травні 2010 року на Всесвітній асамблеї охорони здоров'я в Женеві була прийнята «Глобальна стратегія по зниженню зловживання алкоголем». Серед заходів, рекомендованих у доповіді, - обмеження реклами спиртних напоїв, обмеження числа точок продажу алкогольної продукції і скорочення часу продажу, підвищення роздрібних цін на спиртні напої за рахунок податків, інформування про шкоду алкогольних напоїв, поступове зниження допустимих норм вмісту алкоголю в крові водіїв, та ін.

Довідково у світі[ред. | ред. код]

від успішних результатів груп АА, відокремилися та застосовують їх досвід одужання у групах взаємодопомоги:

  • Ал-Анон - для співзалежних, люди що проживають поряд з алкоголіком (сестри, брати, дружини. чоловіки, батьки, друзі)
  • ДДА - Дорослі Діти Алкоголіків (особи які у дорослому віці зауважили свої згубні методи поведінки, зформовані у молодому віці проживанням у алкогольно проблемній сім'ї)
  • Алатін - діти алкоголіків
  • АН - Анонімні Наркомани (особи. які за допомогою програми АА - усвідомили свою згубну пристрасть та вирішили її позбутися)
  • АТ - Анонімні Транжири (особи. які за допомогою програми АА - усвідомили свою згубну пристрасть та вирішили її позбутися)
  • АГ - Азартні Гравці (особи. які за допомогою програми АА - усвідомили свою згубну пристрасть та вирішили її позбутися)
  • ДДДС - дорослі діти з дисфункційних сімей (особи які у дорослому віці зауважили свої згубні методи поведінки, зформовані у молодому віці проживанням у проблемній сім'ї, коли не тільки алкоголіки а й психічно хворі)
  • - та багато інших, усього нараховується 42 види узалежнень...

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Немного статистики о России и русских
  2. Культура с запахом перегара
  3. Россия вымирает
  4. Ежедневно алкоголь убивает 40 украинцев: в год каждый выпивает 82 литров спиртного
  5. Алкоголь убивает более 40000 украинцев каждый год
  6. Алкоголь та українці: традиція чи загроза? BBC Україна
  7. «Зелений змій». Щороку через алкоголізм в Україні помирає понад 40 тисяч людей Радіо Свобода
  8. Алкоголізм в Україні — хвороба, явище чи мор? Радіо Свобода
  9. Пивний алкоголізм в Україні досягнув національних масштабів[недоступне посилання з лютий 2019]
  10. МКБ-10. Психические расстройства и расстройства поведения
  11. DSM-IV
  12. Алкоголизм в Украине. Архів оригіналу за 17 листопад 2012. Процитовано 1 вересень 2011. 
  13. Основной проблемой общества украинцы считают пьянство. Опрос.
  14. Яворницький Д. І. Історія запорізьких козаків. Т. 1. — Львів: Світ, 1990. — С. 173–180.
  15. Веб-сайт «Про Україну»

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]