Алкілювання

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Алкілювання — введення алкільного замісника до складу молекули органічної сполуки.

Алкілювання може відбуватися як по атому вуглецю (С-алкілювання), так і по гетероатомам (N, O, S, P тощо).

Амідоалкілювання[ред.ред. код]

Введення амідоалкільної групи в молекулу органічної сполуки заміщенням у ній атома H або приєднанням амідоалкільного катіона до кратних C-C-зв'язкiв.

R–H + X–CR2NH COR' → R–CR2NHCOR'
де X — гетероатомна група

Гідроксиалкілювання[ред.ред. код]

Введення гідроксиалкільної групи в молекулу, що здійснюється переважно шляхом заміщення атома H або приєднанням карбонільних сполук.

>C=NH + CH2=O →>C=N–CH2(OH)

Алкілювання в нафтохімії[ред.ред. код]

Алкілювання ізобутану олефінами — процес, заснований на реакції взаємодії ізобутану з олефінами в присутності каталізатора з метою отримання бензинових фракцій, що характеризуються високою стабільністю і детонаційною стійкістю. Сировиною є ізобутан і бутан-бутиленова фракція, а також пропан-пропіленова і пентан-аміленова фракції. Продукцією процесу А. і.о. є:

  1. легкий алкілат (густина 698—715 кг/м3, компонент авто- і авіабензин);
  2. важкий алкілат (густина 780—810 кг/м3, компонент дизельного пального);
  3. відпрацьована фракція скраплених газів (побутовий скраплений газ).

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]