Алкілювання

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Алкілювання — введення алкільного замісника до складу молекули органічної сполуки.

Алкілювання може відбуватися як по атому вуглецю (С-алкілювання), так і по гетероатомам (N, O, S, P та ін.).

Алкілювання в нафтохімії[ред.ред. код]

Алкілювання ізобутану олефінами (рос. алкилирование изобутана олефинами; англ. isobutane alkylation by olephines; нім. Isobutanalkylation f mit Olefinen n pl) — процес, заснований на реакції взаємодії ізобутану з олефінами в присутності каталізатора з метою отримання бензинових фракцій, що характеризуються високою стабільністю і детонаційною стійкістю. Сировиною є ізобутан і бутан-бутиленова фракція, а також пропан-пропіленова і пентан-аміленова фракції. Продукцією процесу А. і.о. є:

  1. легкий алкілат (густина 698–715 кг/м3, компонент авто- і авіабензин);
  2. важкий алкілат (густина 780–810 кг/м3, компонент дизельного пального);
  3. відпрацьована фракція скраплених газів (побутовий скраплений газ).

Амідоалкілювання[ред.ред. код]

Введення амідоалкільної групи в молекулу органiчної сполуки замiщенням у нiй атома H або приєднанням амiдоалкільного катiона до кратних C-C-зв'язкiв.

R–H + X–CR2NH COR' → R–CR2NHCOR'

(X = гетероатомна група)

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]


Реторта Це незавершена стаття з хімії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.