Аллан Макгрегор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Аллан Макгрегор
Allan McGregor 2018.jpg
Особисті дані
Повне ім'я Аллан Джеймс Макгрегор
Народження 31 січня 1982(1982-01-31)[1][2][3] (40 років)
  Единбург, Шотландія, Велика Британія
Зріст 183 см
Громадянство Flag of Scotland.svg Шотландія
Позиція воротар
Інформація про клуб
Поточний клуб Шотландія «Рейнджерс»
Номер 1
Юнацькі клуби
1998—2001 Шотландія «Рейнджерс»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2001–2012 Шотландія «Рейнджерс» 205 (-152)
2004–2005  Шотландія «Сент-Джонстон» 20 (-16)
2005–2006  Шотландія «Данфермлін» 26 (-40)
2012–2013 Туреччина «Бешикташ» 27 (-39)
2013–2018 Англія «Галл Сіті» 141 (-170)
2017  Англія «Кардіфф Сіті» 19 (-21)
2018– Шотландія «Рейнджерс» 177 (-?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2002–2003 Шотландія Шотландія (U-21) 6 (-?)
2004 Шотландія Шотландія Б 1 (-?)
2007–2018  Шотландія 42 (-48)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 23 травня 2022.

Аллан Джеймс Макгрегор[4] (англ. Allan James McGregor; 31 січня 1982, Единбург, Шотландія) — шотландський футболіст, воротар клубу «Рейнджерс». Виступав за національну збірну Шотландії.

Макгрегор — вихованець «Рейнджерса»[4], в якому він дебютував у 2002 році в поєдинку Кубка Шотландії проти «Форфар Атлетік»[5]. Перш ніж стати основним голкіпером «джерс», Аллан пограв в оренді в таких клубах, як «Сент-Джонстон»[6] та «Данфермлін Атлетік»[7]. Зі старту сезону 2006/07 Макгрегор остаточно закріпився в ролі «першого номера» «Рейнджерс». Влітку 2012 року Аллан був змушений залишити колектив через фінансові негаразди команди[8]. За свою одинадцятирічну кар'єру у складі «Рейнджерс» Макгрегор провів 275 офіційних матчів[9], вигравши десять трофеїв — чотири титули чемпіона Шотландії і три звання володаря національного Кубка і Кубка шотландської ліги. 26 липня воротар перебрався до Туреччини, де підписав 2-річний контракт із клубом «Бешикташ»[10][11], після чого виступав у чемпіонаті Англії за клуби «Галл Сіті» та «Кардіфф Сіті», а закінчувати кар'єру повернувся до рідного «Рейнджерса».

З 2007 по 2018 рік Макгрегор захищав кольори національної збірної Шотландії[12] — перший вихід на поле відбувся 30 травня, коли Аллан відіграв один тайм поєдинку з Австрією[13]. Навесні 2009 року голкіпер разом зі своїм одноклубником по «Рейнджерс», Баррі Фергюсоном, був довічно відсторонений від ігор за «тартанову армію» за «неналежну поведінку»[14][15]. Через рік новий наставник збірної Крейг Левейн вибачив Макгрегора і знову викликав голкіпера під прапори національної команди[16]. Усього у складі «тартанової армії» Аллан провів 42 матчі[12].

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Перші роки в «Рейнджерс»[ред. | ред. код]

Макгрегор народився 31 січня 1982 року в столиці Шотландії — місті Единбурзі. В 1998 році Аллан вступив до Академії клубу «Рейнджерс»[4]. У першому сезоні в стані молодіжної команди «джерс» в одному з матчів голкіпер серйозно пошкодив зап'ястя, через що був змушений пропустити весь футбольний рік. Тим не менш, оговтавшись від пошкодження, Макгрегор став беззастережним першим воротарем «дубля» «Рейнджерс». Впевнена гра Аллана у воротах резервної команди привернула увагу з боку тренерів першого складу. Влітку 2001 року воротар підписав із «джерс» професійний контракт.

Дебют Макгрегора у першій команді «Рейнджерс» відбувся 24 лютого 2002 року. У той день в поєдинку 1/4 фіналу Кубка Шотландії з рахунком 6:0 був розбитий «Форфар Атлетік», а сам Аллан з'явився на полі на 73-й хвилині зустрічі, замінивши основного голкіпера «джерс» Штефана Клоса[5]. Двома місяцями пізніше 20-річний Макгрегор вперше взяв участь у грі першості країни, провівши повний матч проти клубу «Абердин»[17][18]. У сезоні 2002/03 Аллан не зіграв жодної зустрічі за «джерс», залишаючись другим голкіпером «Рейнджерс» та дублером Штефана Клоса. Наступний футбольний рік також не приніс у кар'єру Макгрегора великих змін — він узяв участь лише у шести матчах: чотирьох поєдинках чемпіонату Шотландії та двох у Кубку ліги[18][19].

«Сент-Джонстон» та «Данфермлін Атлетік»[ред. | ред. код]

10 серпня 2004 року Аллан за піврічною орендною угодою перебрався до клубу Першого шотландського дивізіону «Сент-Джонстон». У той же день Макгрегор вперше зіграв у воротах «святих» у матчі на Кубок ліги проти «Аллоа Атлетік»[6]. У період з кінця листопада 2004 року до початку наступного року Аллан у шести поспіль іграх не пропустив жодного м'яча, внаслідок чого його клуб виграв п'ять поєдинків і ще один звів у нічию[20]. За це досягнення, а також за свою відмінну гру голкіпер був удостоєний призу «Гравця місяця» за підсумками грудня[20]. Всього за «Сент-Джонстон» Аллан зіграв 24 матчі, включаючи одинадцять «сухих»[20].

У «Рейнджерс» Макгрегор повернувся в січні 2005 року, миттєво ставши першим голкіпером «джерс» внаслідок травми Штефана Клоса[21]. Але тривало це недовго — головний тренер Алекс Макліш в останній день зимового трансферного вікна підписав нідерландського воротаря Роналда Ватерреса і знову посадив Аллана на лаву запасних[22]. Цей крок наставника «Рейнджерс» викликав у Макгрегора величезне невдоволення, яке відкрито було висловлено в одному з інтерв'ю[23].

У сезоні 2005/06 воротар знову вирушив у оренду. Цього разу його новим тимчасовим роботодавцем став клуб «Данфермлін Атлетік»[7]. Дебют Макгрегора у складі команди з Файфа відбувся 10 вересня 2005 року в матчі проти «Кілмарнока»[24]. «Данфермлін» багато в чому завдяки впевненій грі Аллана у воротах того футбольного року дійшов до фіналу Кубка шотландської ліги, де однак поступився «Селтіку» з рахунком 0:3[25]. Після закінчення сезону Макгрегор повернувся до «Рейнджерса».

«Рейнджерс»[ред. | ред. код]

У міжсезоння у «джерс» змінився головний тренер — замість Алекса Макліша, який покинув команду, на цю посаду був призначений француз Поль Ле Гуен[26]. Тренер одразу позначив пріоритети на місце «першого номера» — Клос, Ліонель Летізі і лише потім Макгрегор[27]. Незабаром Аллана було виставлено на трансфер[28]. Однак висока трансферна ціна голкіпера відлякала більшість потенційних роботодавців Макгрегора, тому керівництво «Рейнджерс» вирішило залишити його в команді мінімум до літа наступного року. Перед початком сезону несподівану травму отримав перший воротар клубу Штефан Клос — під час прогулянки велосипедом німець пошкодив зв'язки плеча і вибув на чотири місяці[29]. Це означало, що футбольний рік Макгрегор почне як другий голкіпер клубу, а основним сторожем воріт «джерс» буде Ліонель Летізі[30]. Незабаром француз також травмувався, що зробило Аллана першим воротарем команди. Макгрегор цілком реалізував свій шанс — з першої ж гри сезону, якою став поєдинок з «Кілмарноком»[31], голкіпер до кінця футбольного року своєю чудовою грою довів усім, що заслуговує на місця в основному складі. За підсумками вересня 2006 року Аллан був визнаний Гравцем місяця шотландської Прем'єр-ліги[32]. Незабаром після цього голкіпер продовжив свій контракт із «Рейнджерс» ще на три роки[33]. Незважаючи на вражаючу гру Макгрегора Ле Гуен все ще розглядав як основного голкіпера не його, а Летізі[30]. Але потім Ліонель травмувався знову, і французький фахівець офіційно оголосив, що віддає пост номер один шотландцю[34]. 22 лютого 2007 року «Рейнджерс» у рамках розіграшу Кубка УЄФА зустрічалися з ізраїльським клубом «Хапоель» із міста Тель-Авів. На 73-й хвилині матчу італійський арбітр Маттео Трефолоні вилучив з поля шотландського голкіпера за удар головою гравця «червоних дияволів» Лучано Де Бруно[35]. Епізод залишився поза увагою телевізійних камер, тому післяматчева апеляція з боку «Рейнджерс» була відхилена, а Макгрегор був покараний двоматчевою дискваліфікацією[36]. Наприкінці сезону одноклубники Аллана вибрали голкіпера «Гравцем року»[37].

У вересні 2007 року Макгрегор пролонгував з клубом угоду про співпрацю ще на чотири роки[38]. Наступний футбольний рік Аллан також провів, будучи першим воротарем клубу, вигравши конкуренцію за місце в основному складі у колишнього голкіпера англійського «Манчестер Юнайтед» Роя Керролла[39][40]. У березні 2008 року Макгрегор своєю чудовою грою у воротах «джерс» дуже допоміг здолати німецький «Вердер», за що був удостоєний похвали від головного тренера клубу Волтера Сміта[41]. 22 березня 2008 року, відігравши за «Рейнджерс» у матчі проти «Гіберніана», Макгрегор провів свій сотий матч у Прем'єр-лізі у складі шотландського гранду[42]. Шістьма днями раніше Аллан взяв участь у фінальному поєдинку Кубка ліги, в якому «джерс» переграли в серії пенальті «Данді Юнайтед»[43][44]. У третьому в сезоні 2007/08 дербі Old Firm проти «Селтіка», що відбувся 16 квітня 2008 року, Макгрегор відзначився відбитим ударом з одинадцятиметрової позначки у виконанні австралійського форварда «кельтів» Скотта Макдональда. Незабаром Аллан отримав пошкодження кісточки і був змушений залишити поле[45]. Травма вивела голкіпера з ладу до кінця сезону — через неї страж воріт пропустив найважливіші для «джерс» матчі закінчення футбольного року — фінали національного Кубка та Кубка УЄФА[46].

Влітку 2008 року воротар уклав з «Рейнджерс» новий контракт, за яким він залишався в Глазго ще на п'ять років із чистою зарплатою в мільйон євро на рік[47]. У першому турі шотландського чемпіонату сезону 2008/09, яким була зустріч з «Фолкерком» Макгрегор вперше вивів «джерс» на поле як капітан команди. Сталося це через неможливість участі в матчі з різних причин «постійного» капітана Баррі Фергюсона та віце-капітанів Девіда Вейра та Карлоса Куельяра[48]. До квітня 2009 року Макгрегор залишався першим воротарем команди, після чого стався знаменитий на всю Шотландію скандал, пов'язаний з демонстрацією Алланом разом з Баррі Фергюсоном образливих жестів під час матчу національної команди країни з Ісландією, результатом якої стало усунення обох футболістів від ігор за клуб та збірну[14]. У сезоні 2009/10 голкіпер повернув собі місце в основному складі «Рейнджерс». Всього за цей футбольний рік він провів 46 зустрічей[49][50], завоювавши звання переможця Прем'єр-ліги та ставши володарем Кубка ліги[51]. Проте на фінальні матчі наставник «джерс» Волтер Сміт вирішив поставити на ворота не Макгрегора, а другого воротаря клубу Ніла Александера[50].

У жовтні 2010 року Шотландська футбольна асоціація наклала на Аллана одноматчеву дискваліфікацію за удар ногою нападника «Абердіна» Кріса Магвайра[52]. У квітні наступного року Макгрегор знову підтвердив свою кваліфікацію фахівця з відбиття пенальті, впоравшись з одинадцятиметровим ударом у поєдинку проти «Гамільтон Академікал»[53]. За підсумками того ж місяця, голкіпер вдруге в кар'єрі був удостоєний призу «Гравцю місяця шотландської Прем'єр-ліги»[54]. Досягнення Макгрегора у квітні включали п'ять матчів, у яких він залишив свої ворота в недоторканності, зокрема чудова гра воротаря в дербі «Old Firm», в якому він знову відбив пенальті за вісім хвилин до кінця поєдинку, дозволивши «Рейнджерс» утримати складну нічию[54][55]. Сезон «джерс» та Аллан закінчили на мажорній ноті, втретє поспіль ставши чемпіонами Шотландії[56]. Всього за футбольний рік Макгрегор провів 22 «сухі» матчі у Прем'єр-лізі. Також після закінчення сезону Аллан заявив, що хотів би продовжити з «Рейнджерс» угоду про співпрацю[57]. Пропозиція від керівництва глазгівців не забарилася, і 4 липня Макгрегор поставив підпис під новим 6-річним контрактом[58]. Старт сезону в Аллана вдався — у перших дев'яти матчах першості він пропустив лише один гол, що трапився в зустрічі з «Гарт оф Мідлотіан»[59]. У першому дербі «Old Firm» футбольного року Макгрегор зробив грубу помилку, не впоравшись із нескладним ударом захисника «Селтіка» Бадра Ель-Каддурі. На щастя для «джерс» цей промах воротаря не став фатальним — матч «рейнджери» виграли з рахунком 4:2[60].

У червні 2012 року Аллан заявив, що він має намір залишити стан «Рейнджерс», не бажаючи брати участь у структурі, створеній новим власником «джерс» Чарльзом Гріном, який купив клуб на піку його фінансових проблем у середині 2012 року[61]. Раніше Шотландська професіональна футбольна асоціація (профспілка футболістів країни) оголосила, що будь-які гравці клубу за бажання мають право стати вільними агентами без виплати «рейнджерам» компенсації[62].

«Бешикташ»[ред. | ред. код]

26 липня на правах вільного агента Макгрегор приєднався до турецького клубу «Бешикташ», підписавши з «чорними орлами» 2-річний контракт[10][11][63]. 1 вересня Аллан вперше захищав ворота стамбульців в офіційній зустрічі, зігравши повний матч і не пропустивши жодного гола у поєдинку з «Карабюкспором»[64].

Всього за сезон у чемпіонаті Туреччини шотландець провів 27 матчів (усі — у стартовому складі), 39 пропущених м'ячів, дві жовті картки.

Аллан Макгрегор під час виступів за «Галл Сіті». 2013 рік.

«Галл Сіті»[ред. | ред. код]

2 липня 2013 перейшов за 1,5 млн фунтів в англійський «Галл Сіті»[65], який за підсумками попереднього сезону пробився до прем'єр-ліги. З 31-річним футболістом було укладено контракт, термін якого розрахований на три роки[66]. 17 травня 2014 року він зіграв у фіналі Кубка Англії проти «Арсеналу», в якому «Галл Сіті» програв з рахунком 2:3[67].

Протягом сезону 2016/17 років Макгрегор відновлювався після травми спини, через що став лише третім воротарем клубу після Елдина Якуповича та Девіда Маршалла, тому у січні 2017 року його віддали в оренду « Кардіфф Сіті», щоб покращити свою фізичну форму[68].

Влітку 2017 року Макгрегор повернувся до «Галл Сіті», який саме вилетів з Прем'єр-ліги, і став основним воротарем команди у Чемпіоншипі 2017/18, зігравши у 44 іграх, але команда виступала вкрай невдало, посівши лише 18 місце. В результаті Макгрегор покинув «Галл» влітку 2018 року, відхиливши пропозицію про новий контракт[69].

Повернення в «Рейнджерс»[ред. | ред. код]

У травні 2018 року Аллан повернувся в «Рейнджерс», підписавши контракт на 2 роки[70]. У своїй рідній команді Макгрегор одразу став основним гравцем і наприкінці сезону 2018/19 років був включений командою року чемпіонату Шотландії (вчетверте у своїй кар'єрі).

На початку грудня 2020 року Макгрегор побив клубний рекорд за кількістю проведених матчів за клуб у єврокубках, а наприкінці місяця зіграв свій 400-й матч за рідну команду в усіх змаганнях.

2021 року Аллан допоміг «Рейнджерсу» вперше за 10 років виграти чемпіонський титул, завершивши сезон без поразок і набравши рекордні 102 очки, за що вп'яте був включений до символічної збірної чемпіонату та вперше був названий найкращим гравцем турніру. Наступного року він став з командою володарем Кубка Шотландії, втім у цьому турнірі протягом усього розіграшу на воротах стояв дублер Макгрегора, Джон Маклафлін. Натомість Аллан був основним у іграх тогорічної Ліги Європи, де «Рейнджерс» зумів стати фіналістом змагання.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

У період з 2002 по 2003 рік Макгрегор провів шість ігор за молодіжну збірну Шотландії. 30 січня 2007 року Аллан був уперше у своїй кар'єрі викликаний під прапори першої національної команди[71]. 30 травня того ж року відбувся дебют воротаря у збірній в товариському матчі проти Австрії Макгрегор захищав ворота «тартанової армії» перший тайм, після чого був замінений на Крейга Гордона[13]. Свою другу зустріч у національній команді голкіпер провів у серпні 2008 року з Північною Ірландією[72]. Макгрегор вийшов на другий тайм поєдинку і парирував пенальті у виконанні Девіда Гілі[72]. У своїй третій грі за національну команду (проти Аргентини) Аллан вперше відіграв усі 90 хвилин. І хоча «тартанова армія» і програла з рахунком 0:1, дії голкіпера відзначалися з позитивного боку[73]. 28 березня 2009 року Макгрегор дебютував у збірній в офіційному матчі — в той день в рамках відбіркового турніру до чемпіонату світу 2010 року шотландці грали з командою Нідерландів[74].

3 квітня 2009 року голкіпер разом зі своїм одноклубником по «Рейнджерс» Баррі Фергюсоном був відсторонений від ігор за національну команду за розпивання алкогольних напоїв та самовільне покидання розташування збірної після поєдинку з Нідерландами[75][14] і демонстрації[75] жестів у зустрічі з Ісландією[75][76]. Пізніше воротар вибачився за поведінку[77].

У лютому наступного року Аллан знову опинився під вогнем критики журналістів Шотландії після того, як побився, повертаючись з одного нічного клубу в центрі Глазго.

В серпні 2010 року наставник збірної Крейг Левейн знову викликав Макгрегора під прапори збірної на товариський матч проти Швеції[78]. У тій зустрічі Аллан знову продемонстрував хорошу гру, але не зміг запобігти важкій поразці своєї команди 0:3[79].

У відбірному циклі до європейської першості 2012 року Макгрегор був основним воротарем. Стартувала збірна Шотландії з нічиї з литовцями[80] та перемоги над Ліхтенштейном[81][82]. Після наступного матчу «тартанової армії», яким був поєдинок із Чехією, голкіпер був визнаний найкращим гравцем зустрічі, навіть незважаючи на те, що шотландці поступилися своїм опонентам[83]. Далі Макгрегор знову продемонстрував свої найкращі якості у грі проти чинних чемпіонів світу та Європи — іспанців. І знову був визнаний «Гравцем матчу» попри поразку шотландців[82].

Виступи Аллана були також відзначені спортивними журналістами країни, які назвали його «Гравцем року у збірній Шотландії» сезону 2010/11[84].

У лютому 2011 Макгрегор допоміг «тартановій армії» здобути велику перемогу 3:0 над північноірландцями в стартовому матчі Кубка націй 2011[85]. Перед другим поєдинком турніру, проти збірної Уельсу, наставник шотландців Левейн охарактеризував Аллана, як «справжній діамант» та «найкращий голкіпер», з ким доводилося працювати Крейгу в національній команді[86]. Проти валлійців воротар провів свою дванадцяту гру у формі «тартанової армії»[87], а через чотири дні досяг рубежу «чортової дюжини» в числі матчів, узявши участь у зустрічі з Ірландією[88].

Перед цим, 27 березня, Макгрегор зіграв у товариському матчі зі збірною Бразилії, який був проведений на лондонській арені «Емірейтс»[89]. Гравці «тартанової армії» не змогли стримати молодого форварда «чарівників м'яча» Неймара, який оформив «дубль» і приніс своїй команді перемогу з рахунком 2:0[89][90]. У серпні та вересні Аллан провів ряд невдалих матчів, у яких він робив невимушені помилки, що коштували його команді пропущених м'ячів, за що Макгрегор був розкритикований журналістами[91][92].

Макгрегор оголосив про завершення міжнародного футболу в березні 2019 року, провівши 42 матчі за Шотландію[93].  Востаннє він виступав у грі Ліги націй УЄФА 2018–19 проти Ізраїлю, коли він зробив важливий сейв, зберігши перемогу з рахунком 3:2[94].

Досягнення[ред. | ред. код]

Особисті досягнення[ред. | ред. код]

  • Гравець місяця шотландської Прем'єр-ліги (2) : вересень 2006[95], квітень 2011[96]
  • У символічній збірній чемпіонату Шотландії (5): 2008/09, 2009/10,  2010/11,  2018/19,  2020/21[97]
  • Найкращий гравець шотландської Прем'єр-ліги (1): 2020/21[98]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Transfermarkt.de — 2000.
  2. BDFA
  3. AsMadrid: Grupo PRISA, 1967.
  4. а б в Scottish Football League. The Bell's Scottish Football Review 2004/05. — CRE8, 2004. — ISBN 0-9548556-0-4.(англ.)
  5. а б Graham Clark (25 лютого 2002). Route six to Rotterdam. The Guardian. Архів оригіналу за 10 серпня 2012. Процитовано 13 липня 2012. (англ.)
  6. а б Loan blow for McGregor. BBC Sport. 11 серпня 2004. Архів оригіналу за 10 серпня 2012. Процитовано 13 липня 2012. (англ.)
  7. а б Dunfermline add two more to squad. BBC Sport. 29 серпня 2005. Архів оригіналу за 10 серпня 2012. Процитовано 13 липня 2012. (англ.)
  8. Alasdair Lamont (26 червня 2012). Rangers: Davis, McGregor, Lafferty and Ness eye exit. BBC Sport. Архів оригіналу за 9 серпня 2012. Процитовано 14 липня 2012. (англ.)
  9. Allan McGregor. Soccerbase. Архів оригіналу за 10 серпня 2012. Процитовано 13 липня 2012. (англ.)
  10. а б McGregor set for Besiktas move. ESPN. 26 липня 2012. Архів оригіналу за 10 серпня 2012. Процитовано 27 липня 2012. (англ.)
  11. а б «Бешикташ» объявил о переходе вратаря Макгрегора. Sports.ru. 27 липня 2012. Архів оригіналу за 10 серпня 2012. Процитовано 27 липня 2012. 
  12. а б Allan McGregor — A Squad. Scottish FA. Архів оригіналу за 10 серпня 2012. Процитовано 14 липня 2012. (англ.)
  13. а б Julian Taylor (30 травня 2007). Austria 0 — 1 Scotland. BBC Sport. Архів оригіналу за 10 серпня 2012. Процитовано 14 липня 2012. (англ.)
  14. а б в Фергюсон и Макрегор пожизненно отстранены от сборной. Чемпионат.com. 4 квітня 2009. Архів оригіналу за 7 квітня 2009. Процитовано 14 липня 2012. 
  15. Ferguson and McGregor no longer Scotland players. Scottish FA. 3 квітня 2009. Архів оригіналу за 10 серпня 2012. Процитовано 14 липня 2012. (англ.)
  16. Rangers keeper Allan McGregor to start for Scotland in friendly clash with Sweden. Daily Mail. 2 серпня 2010. Архів оригіналу за 10 серпня 2012. Процитовано 14 липня 2012. (англ.)
  17. Rangers 2 — 0 Aberdeen. Aberdeen FC. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 13 липня 2012. (англ.)
  18. а б Allan McGregor. Sporting Heroes. Архів оригіналу за 10 серпня 2012. Процитовано 22 липня 2012. (англ.)
  19. Games played by Allan McGregor in 2003/2004. Soccerbase. Архів оригіналу за 10 серпня 2012. Процитовано 13 липня 2012. (англ.)
  20. а б в Saints' form rewarded by Bell's. BBC Sport. 12 січня 2005. Архів оригіналу за 10 серпня 2012. Процитовано 13 липня 2012. (англ.)
  21. Klos out for rest of the season. BBC Sport. 29 січня 2005. Архів оригіналу за 10 серпня 2012. Процитовано 13 липня 2012. (англ.)
  22. Keeper Waterreus joins Rangers. BBC Sport. 31 січня 2005. Архів оригіналу за 10 серпня 2012. Процитовано 13 липня 2012. (англ.)
  23. McGregor anger at keeper signing. BBC Sport. 2 лютого 2005. Архів оригіналу за 10 серпня 2012. Процитовано 13 липня 2012. (англ.)
  24. Kilmarnock 3 — 2 Dunfermline. Kilmarnock FC. Процитовано 13 липня 2012. (англ.)
  25. Ewan Murray (20 березня 2006). Maloney's trickery completes fitting tribute to Johnstone. The Guardian. Архів оригіналу за 10 серпня 2012. Процитовано 13 липня 2012. (англ.)
  26. Ле Гуэн оформил отношения с «Рейнджерс». Спорт-Экспресс. 11 березня 2006. Процитовано 13 липня 2012. 
  27. Darryl Broadfoot (25 вересня 2006). McGregor: no crisis, let's stick together. The Herald. Архів оригіналу за 10 серпня 2012. Процитовано 22 липня 2012. (англ.)
  28. United hopeful of McGregor deal. BBC Sport. 17 серпня 2006. Архів оригіналу за 10 серпня 2012. Процитовано 13 липня 2012. (англ.)
  29. Gers keeper injured while biking. BBC Sport. 24 травня 2006. Архів оригіналу за 19 серпня 2012. Процитовано 13 липня 2012. (англ.)
  30. а б Brian Marjoribanks (29 вересня 2006). Hero McGregor set for the chop. Daily Mail. Архів оригіналу за 10 серпня 2012. Процитовано 22 липня 2012. (англ.)
  31. Kilmarnock 2 — 2 Rangers. BBC Sport. 27 серпня 2006. Архів оригіналу за 10 серпня 2012. Процитовано 13 липня 2012. (англ.)
  32. McGregor aims for award rewards. BBC Sport. 9 жовтня 2006. Архів оригіналу за 9 серпня 2012. Процитовано 13 липня 2012. (англ.)
  33. McGregor signs new deal at Ibrox. BBC Sport. 27 жовтня 2006. Архів оригіналу за 10 серпня 2012. Процитовано 14 липня 2012. (англ.)
  34. Patience pays off for McGregor as Le Guen confirms choice. The Scotsman. 18 листопада 2006. Архів оригіналу за 10 серпня 2012. Процитовано 22 липня 2012. (англ.)
  35. Thomas McGuigan (22 лютого 2007). Rangers 4 — 0 Hapoel (agg 5 — 2). BBC Sport. Архів оригіналу за 10 серпня 2012. Процитовано 14 липня 2012. (англ.)
  36. Uefa hands McGregor two-match ban. BBC Sport. 28 лютого 2007. Архів оригіналу за 10 серпня 2012. Процитовано 14 липня 2012. (англ.)
  37. Hemdani Named Player Of The Year. Total Football Forums. 17 квітня 2007. Архів оригіналу за 10 серпня 2012. Процитовано 14 липня 2012. (англ.)
  38. McGregor extends Rangers contract. BBC Sport. 22 вересня 2007. Архів оригіналу за 10 серпня 2012. Процитовано 14 липня 2012. (англ.)
  39. Carroll signs one year Gers deal. BBC Sport. 7 липня 2007. Архів оригіналу за 10 серпня 2012. Процитовано 22 липня 2012. (англ.)
  40. Now it may be Larsen for Gers. Evening Times. 10 січня 2008. Архів оригіналу за 10 серпня 2012. Процитовано 22 липня 2012. (англ.)
  41. Smith praise for McGregor display. BBC Sport. 22 липня 2012. Архів оригіналу за 10 серпня 2012. Процитовано 22 липня 2012. (англ.)
  42. Colin Moffat (22 березня 2008). Rangers 2 — 1 Hibernian. BBC Sport. Архів оригіналу за 10 серпня 2012. Процитовано 14 липня 2012. (англ.)
  43. Thomas McGuigan. Dundee Utd 2 — 2 Rangers. BBC Sport. Архів оригіналу за 10 серпня 2012. Процитовано 14 липня 2012. (англ.)
  44. Scott Murray (16 березня 2008). Dundee United 2 — 2 Rangers (aet; Rangers win 3 — 2 on pens). The Guardian. Архів оригіналу за 8 серпня 2012. Процитовано 22 липня 2012. (англ.)
  45. Colin Moffat (16 квітня 2008). Celtic 2 — 1 Rangers. BBC Sport. Архів оригіналу за 10 серпня 2012. Процитовано 27 липня 2012. (англ.)
  46. Rangers' Allan McGregor set to be on cup final bench. BBC Sport. 20 березня 2010. Архів оригіналу за 10 серпня 2012. Процитовано 27 липня 2012. 
  47. McGregor extends stay at Rangers. BBC Sport. 27 червня 2008. Архів оригіналу за 10 серпня 2012. Процитовано 14 липня 2012. (англ.)
  48. Andy Campbell (9 серпня 2008). Falkirk 0 — 1 Rangers. BBC Sport. Архів оригіналу за 10 серпня 2012. Процитовано 14 липня 2012. (англ.)
  49. Games played by Allan McGregor in 2009/2010. Soccerbase. Архів оригіналу за 10 серпня 2012. Процитовано 14 липня 2012. (англ.)
  50. а б Alexander was great. The Sun. Архів оригіналу за 10 серпня 2012. Процитовано 27 липня 2012. (англ.)
  51. Andy Campbell (21 березня 2010). St Mirren 0 — 1 Rangers. BBC Sport. Архів оригіналу за 10 серпня 2012. Процитовано 14 липня 2012. (англ.)
  52. One-match ban for Rangers goalkeeper Allan McGregor. BBC Sport. 9 жовтня 2010. Архів оригіналу за 10 серпня 2012. Процитовано 27 липня 2012. (англ.)
  53. Stevie Miller (10 квітня 2011). Hamilton 0 — 1 Rangers. BBC Sport. Архів оригіналу за 10 серпня 2012. Процитовано 27 липня 2012. (англ.)
  54. а б Rangers' Allan McGregor named SPL player of month. BBC Sport. 11 травня 2011. Архів оригіналу за 10 серпня 2012. Процитовано 27 липня 2012. (англ.)
  55. Allan McGregor had derby in his hands but Celtic get lift. Evening Times. 15 травня 2011. Архів оригіналу за 10 серпня 2012. Процитовано 27 липня 2012. (англ.)
  56. Colin Moffat (15 травня 2011). Kilmarnock 1 — 5 Rangers. BBC Sport. Архів оригіналу за 9 серпня 2012. Процитовано 27 липня 2012. (англ.)
  57. Players eye Rangers stay after retaining title. BBC Sport. 16 травня 2011. Архів оригіналу за 10 серпня 2012. Процитовано 27 липня 2012. (англ.)
  58. Allan McGregor and Steven Whittaker pen long-term deals. BBC Sport. 4 липня 2011. Архів оригіналу за 10 серпня 2012. Процитовано 27 липня 2012. (англ.)
  59. Games played by Allan McGregor in 2011/2012. Soccerbase. Архів оригіналу за 10 серпня 2012. Процитовано 27 липня 2012. (англ.)
  60. Andy Campbell (18 вересня 2011). Rangers 4 — 2 Celtic. BBC Sport. Архів оригіналу за 9 серпня 2012. Процитовано 27 липня 2012. (англ.)
  61. Alasdair Lamont (26 червня 2012). Rangers: Davis, McGregor, Lafferty and Ness eye exit. BBC Sport. Архів оригіналу за 9 серпня 2012. Процитовано 27 липня 2012. (англ.)
  62. Rangers: Players free not to join 'newco' says law expert. BBC Sport. 14 червня 2012. Архів оригіналу за 9 серпня 2012. Процитовано 27 липня 2012. (англ.)
  63. McGregor off to Turkey as ex-Rangers goalkeeper agrees Besiktas deal. Daily Mail. 26 липня 2012. Архів оригіналу за 10 серпня 2012. Процитовано 27 липня 2012. (англ.)
  64. Karabükspor 0 — 3 Beşiktaş. Soccerway. Архів оригіналу за 26 жовтня 2012. Процитовано 4 вересня 2012. (англ.)
  65. Allan McGregor: Hull City sign Besiktas goalkeeper (Financial Details). Turkish-Football.com (Turkish-Football.com). 2 липня 2013. Архів оригіналу за 24 жовтня 2013. Процитовано 2 липня 2013. 
  66. Вратарь сборной Шотландии Макгрегор перешёл из «Бешикташа» в «Халл Сити»
  67. Arsenal 3–2 Hull. BBC Sport (BBC). 17 травня 2014. Процитовано 18 травня 2014. 
  68. Allan McGregor: Cardiff City sign Hull's Scotland keeper on loan. BBC Sport. 18 січня 2017. Процитовано 18 січня 2017. 
  69. Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою rangers 2018 не вказано текст
  70. Allan McGregor: Goalkeeper returns to Rangers on two-year deal. BBC Sport. BBC. 16 травня 2018. Процитовано 16 травня 2018. 
  71. Ronnie Esplin (1 лютого 2007). McGregor handed surprise Scotland chance by McLeish. The Independent. Архів оригіналу за 10 серпня 2012. Процитовано 14 липня 2012. (англ.)
  72. а б Colin Moffat (20 серпня 2008). Scotland 0 — 0 Northern Ireland. BBC Sport. Архів оригіналу за 10 серпня 2012. Процитовано 27 липня 2012. (англ.)
  73. Andy Campbell (19 листопада 2008). Scotland 0 — 1 Argentina. BBC Sport. Архів оригіналу за 10 серпня 2012. Процитовано 28 липня 2012. (англ.)
  74. Colin Moffat (28 березня 2009). Netherlands 3 — 0 Scotland. BBC Sport. Архів оригіналу за 10 серпня 2012. Процитовано 28 липня 2012. (англ.)
  75. а б в Mark Wilson (7 квітня 2009). SFA deny Brown's 'boozegate' claim on Scotland duty. Daily Mail. Архів оригіналу за 10 серпня 2012. Процитовано 28 липня 2012. (англ.)
  76. Darrell King (10 серпня 2009). Barry on Boozegate. Evening Times. Архів оригіналу за 10 серпня 2012. Процитовано 28 липня 2012. (англ.)
  77. Scots ban Rangers pair for life. BBC Sport. 3 квітня 2009. Архів оригіналу за 10 серпня 2012. Процитовано 14 липня 2012. (англ.)
  78. Goalkeeper Allan McGregor set for first Scotland cap since infamous «Boozegate» scandal. Daily Mail. 11 серпня 2010. Архів оригіналу за 10 серпня 2012. Процитовано 14 липня 2012. (англ.)
  79. Clive Lindsay (11 серпня 2010). Sweden 3 — 0 Scotland. BBC Sport. Архів оригіналу за 10 серпня 2012. Процитовано 28 липня 2012. (англ.)
  80. Clive Lindsay (3 вересня 2010). Lithuania 0 — 0 Scotland. BBC Sport. Архів оригіналу за 10 серпня 2012. Процитовано 28 липня 2012. (англ.)
  81. Clive Lindsay (7 вересня 2010). Scotland 2 — 1 Liechtenstein. BBC Sport. Архів оригіналу за 10 серпня 2012. Процитовано 28 липня 2012. (англ.)
  82. а б Colin Moffat (13 October 202). Scots can build on Spain Pain. BBC Sport. Архів оригіналу за 10 серпня 2012. Процитовано 28 липня 2012. (англ.)
  83. Beattie wants McGregor to stay. The Telegraph. 14 жовтня 2010. Архів оригіналу за 10 серпня 2012. Процитовано 28 липня 2012. (англ.)
  84. Craig Swan (18 травня 2011). Carling Nations Cup: Allan McGregor has been a diamond since I started working with Scotland squad, says boss Craig Levein. Daily Record. Архів оригіналу за 10 серпня 2012. Процитовано 28 липня 2012. (англ.)
  85. Alvin McCaig (9 лютого 2011). Scotland 3 — 0 Northern Ireland. BBC Sport. Архів оригіналу за 10 серпня 2012. Процитовано 31 липня 2012. (англ.)
  86. Roddy Forsyth (17 травня 2011). Allan McGregor is an 'absolute diamond', says Scotland manager Craig Levein. The Telegraph. Архів оригіналу за 10 серпня 2012. Процитовано 31 липня 2012. (англ.)
  87. Wales 1 — 3 Scotland. BBC Sport. 25 травня 2011. Архів оригіналу за 10 серпня 2012. Процитовано 31 липня 2012. (англ.)
  88. Clive Lindsay (29 травня 2011). Republic of Ireland 1 — 0 Scotland. BBC Sport. Архів оригіналу за 10 серпня 2012. Процитовано 31 липня 2012. (англ.)
  89. а б Roddy Forsyth (27 березня 2011). Brazil 2 Scotland 0: match report. The Telegraph. Архів оригіналу за 10 серпня 2012. Процитовано 31 липня 2012. (англ.)
  90. Brazil 2 — 0 Scotland. Soccerway. Архів оригіналу за 10 серпня 2012. Процитовано 31 липня 2012. (англ.)
  91. Annie McGuire (10 серпня 2011). Scotland 2 — 1 Denmark. BBC Sport. Архів оригіналу за 10 серпня 2012. Процитовано 31 липня 2012. (англ.)
  92. Scott Murray (3 вересня 2011). Scotland v Czech Republic — as it happened. The Guardian. Архів оригіналу за 10 серпня 2012. Процитовано 31 липня 2012. (англ.)
  93. Rangers goalkeeper Allan McGregor retires from Scotland duty. BBC Sport. 11 березня 2019. Процитовано 11 березня 2019. 
  94. Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою intl retired2 не вказано текст
  95. McGregor aims for award rewards. BBC Sport. 9 жовтня 2006. Процитовано 1 жовтня 2011. 
  96. Rangers' Allan McGregor named SPL player of month. BBC Sport. 11 травня 2011. Процитовано 11 травня 2011. 
  97. Pirie, Mark (17 травня 2021). Rangers dominate the PFA Premiership Team of the Year but Celtic trio make the grade. Daily Record. Архів оригіналу за 17 травня 2021. Процитовано 18 травня 2021. 
  98. Allan McGregor: Rangers goalkeeper named SPFL Premiership Player of the Year. Sky Sports. Sky UK. 14 травня 2021. Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 14 травня 2021. 

Посилання[ред. | ред. код]