Покровська Алла Борисівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Алла Покровська)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Покровська Алла Борисівна
Народилася 18 вересня 1937(1937-09-18)
Москва, РРФСР, СРСР
Померла 25 червня 2019(2019-06-25) (81 рік)
Москва, Росія
·сепсис
Поховання Троєкуровське кладовище
Країна  СРСР
 Росія
Діяльність акторка, театральна режисерка, театральний педагог
Alma mater Школа-студія МХАТ (1959) і Московський педагогічний державний університет
Знання мов російська
Заклад Московский театр «Современник»;
МХТ имени Чехова
Роки активності з 1959
Батько Покровський Борис Олександрович
Мати Q60695140?
У шлюбі з Єфремов Олег Миколайович
Діти Єфремов Михайло Олегович
Нагороди
Орден Пошани (Російська Федерація) Орден Дружби (Російська Федерація)
Народний артист РРФСР Заслужений артист РРФСР Золота маска
IMDb ID 1378387
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Покровський.

Алла Борисівна Покровська (18 вересня 1937, Москва, РРФСР, СРСР — 25 червня 2019, там же) — радянська і російська актриса театру і кіно, театральний режисер. Народна артистка РРФСР (1985). Педагог Школи-студії МХАТ, професор (1988). Дружина актора і режисера Олега Єфремова, мати актора Михайла Єфремова.

Біографія[ред. | ред. код]

Алла Покровська народилася 18 вересня 1937 року в Москві в творчій родині. Її батько — знаменитий оперний режисер, народний артист СРСР Борис Покровський

Алла Покровська по материнській лінії була правнучкою видатного просвітителя і гуманіста В. Я. Яковлєва.

Алла з дитинства мріяла стати актрисою, але батьки були проти. Тому вона вступила на філологічний факультет Московського педагогічного інституту, але, провчившись лише один рік, залишила навчання. Почала займатися в театральному гуртку при московському Будинку вчителя. Завдяки цій підготовці, Алла змогла поступити в Школу-студію МХАТ на курс Віктора Станицина, який закінчила у 1959 році.

Після закінчення навчання була прийнята в трупу Московського театру «Современник», в якому пропрацювала 45 років.

У 1979 році Алла Покровська розпочала педагогічну діяльність. Була професором Школи-студії МХАТ. Викладала на акторському факультеті Школи-студії і в її зарубіжних філіях (Літня школа К. С. Станіславського в Кембриджі, аспірантська програма спільно з Університетом Карнегі — Меллон у Піттсбурзі)[1].

У 2004 році була прийнята в трупу МХТ імені А. П. Чехова. Тривалий час продовжувала творчу співпрацю з театром «Современник»[1].

Всього знялася в 47 роботах в радянському і російському кінематографі, серед них було кілька культових фільмів, а також кілька телесеріалів.

У березні 2014 року разом із сином Михайлом Єфремовим висловила свою незгоду з політикою російської влади в Криму[2].

Хвороба і смерть[ред. | ред. код]

Останнім часом вона страждала від ряду хвороб, пов'язаних із печінкою, що не дозволяло переливати кров. 11 червня 2019 року вона була доставлена в реанімацію однієї з московських лікарень, де і перебувала під наглядом спеціалістів.

25 червня 2019 року Алла Покровська померла на 82-му році життя від зараження крові.

27 червня в МХТ імені Чехова пройшла громадянська панахида. Попрощатися з Покровської прийшли голова Спілки театральних діячів Олександр Калягін, ректор школи-студії МХАТ Ігор Золотовицький, художній керівник МХТ імені Чехова, Сергій Женовач, художній керівник Театру Пушкіна Євген Писарєв, актори Євген Миронов, Володимир Машков, режисер Кирило Серебренніков, актриса Лія Ахеджакова та багато інших[3].

Поховали на Троєкуровському кладовищі поруч з матір'ю (ділянка № 5)[4].

Родина[ред. | ред. код]

Творчість[ред. | ред. код]

Акторські роботи в театрах[ред. | ред. код]

Московський театр «Современник»[ред. | ред. код]

  1. 1959 — «П'ять вечорів (п'єса)» (О. М. Володін) — Зоя
  2. 1960 — «Голий король» (Е. Шварц) — Фрейліна
  3. 1960 — «Третє бажання» (В. Блажек) — його друзі
  4. 1961 — «Вічно живі» (В. Розов) — Вероніка
  5. 1961 — «Друг дитинства» (М. Львівський) — Майя
  6. 1961 — «Четвертий» (К. Симонов) — жінка, на якій Він одружився
  7. 1962 — «За московським часом» (Л. Зорін) — Тоня
  8. 1962 — «Старша сестра» (А. Володін) — Ліда
  9. 1963 — «Без хреста!» (В. Тендряков) — Вєнька
  10. 1964 — «В день весілля» (В. Розов) — Рита
  11. 1965 — « Озирнись у гніві » ( Д. Осборн) — Елісон Портер
  12. 1965 — «Завжди у продажу» (В. Аксьонов) — Елла
  13. 1967 — «Традиційний збір» (В. Розов) — Ліза Хренова
  14. 1967 — «Народовольці» ( О. Свободін) — Софія Перовська
  15. 1967 — «Більшовики» (М. Шатров) — 2-а дівчина
  16. 1968 — «На дні» (М. Горький) — Наташа
  17. 1969 — «Смак черешні» (А. Осецької) — жінка
  18. 1970 — «З вечора до полудня» (В. Розов) — сестра Кіма
  19. 1971 — «Свій острів» (Р. Каугвер) — Хелью
  20. 1971 — «Валентин і Валентина» (М. Рощин) — мати Валентини
  21. 1973 — «Сходження на Фудзіяму» ( Ч. Айтматов, К. Мухаметжанов) — Алмагуль
  22. 1973 — «Погода на завтра» (М. Шатров) — Уралова
  23. 1975 — «Ешелон» (М. Рощин) — Маша
  24. 1977 — «Фантазії Фарят*єва» (А. Соколова) — Олександра
  25. 1977 — «Зворотній зв'язок» (А. Гельман) — Вязникова
  26. 1978 — «Генріх IV» (Л. Піранделло) — маркіза
  27. 1980 — «Поспішайте робити добро» (М. Рощин) — Зоя
  28. 1983 — «Східна трибуна» (А. Галин) — Шура Подрезова
  29. 1987 — «Стіна» (А. Галин) — Софія Андріївна
  30. 1989 — «Крутий маршрут» (Е. Гінзбург) — Дерковская
  31. 1989 — «Привиди» (Г. Ібсен) — Фру Алвинг
  32. 1995 — « Віндзорські насмішниці» (У. Шекспір) — Місіс Пейдж
  33. 1998 — «Акомпаніатор» (А. Галин) — Жанна Болотова

МХТ імені Чехова[ред. | ред. код]

Режисерські роботи в театрах[ред. | ред. код]

Фільмографія[ред. | ред. код]

  1. 1965 — Будується міст — Ольга Перова
  2. 1966 — Липневий дощ — Леля Курихіна
  3. 1969 — Свій — Тетяна Василівна Сергєєва
  4. 1969 — Туга — # 1974 — Вибір мети — Таня
  5. 1974 — Свій острів — # 1975 — Щоденник директора школи — Ліда
  6. 1975 — Слідство ведуть ЗнаТоКи. Удар у відповідь — Марія Бах
  7. 1975 — Таке коротке довге життя — Маргарита Карлівна
  8. 1976 — Денний поїзд — Інга
  9. 1976 — Сімейна мелодрама — вчителька літератури
  10. 1976 — Степовий король Лір (фільм-спектакль) — # 1976 — Пригощаю горобиною — # 1978 — Однофамілець — Валентина Львівна (Аля) Лазарева
  11. 1979 — Активна зона — Ольга Вікторівна Серебровська
  12. 1980 — Будинок біля кільцевої дороги — Любов Володимирівна
  13. 1980 — Кодова назва «Південний грім» — майор контррозвідки Зінаїда Іванівна Чумакова
  14. 1980 — Полювання на лисиць — Ольга Сергіївна
  15. 1982 — Поспішайте робити добро — Зоя
  16. 1984 — Третій у п'ятому ряду — Віра Матвіївна
  17. 1985 — Чужий дзвінок — мати Наталії
  18. 1987 — І знову Крижевський — Маргарита
  19. 1988 — Автопортрет невідомого — мати Рябова
  20. 2001 — Не покидай мене, любов (серіал) — Кіра Петрівна
  21. 2004 — 12 стільців — # 2006 — Господа Головльови (фільм-спектакль) — # 2008 — Гальмівний шлях (серіал) — Анна Юріївна
  22. 2008 — Крутий маршрут (фільм-спектакль) — # 2009 — Черчілль — Зоя Олександрівна Редько
  23. 2011 — Висоцький. Спасибі, що живий — мати Висоцького

Визнання[ред. | ред. код]

Державні нагороди та звання[ред. | ред. код]

  • 1974 — почесне звання «Заслужений артист РРФСР» — за заслуги в галузі радянського театрального мистецтва[6].
  • 1985 — почесне звання «Народний артист РРФСР» — за заслуги в галузі радянського театрального мистецтва[7].
  • 1998 — кавалер ордена Дружби — за багаторічну плідну діяльність у галузі театрального мистецтва та у зв'язку зі 100-річчям Московського художнього академічного театру[8].
  • 2008 — кавалер ордена Пошани — за заслуги в розвитку вітчизняної культури і мистецтва, багаторічну плідну діяльність[9].

Громадські нагороди та премії[ред. | ред. код]

  • 1998 — лауреат премії К. С. Станіславського у номінації «Театральна педагогіка. За виховання нового покоління акторів»[1].
  • 2003 — лауреат премії Москви в галузі літератури і мистецтва в номінації «Просвітницька діяльність» — за збереження і примноження традицій російської театральної педагогіки[10]
  • 2004 — лауреат театральної премії «Чайка» в номінації «Кращий акторський дует» (з актором Андрієм Мягковим) — за виконання ролі Килини Іванівни у виставі «Міщани» за п'єсою М.Горького «Міщани» режисера Кирила Серебреннікова[11].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в Справка. РИА-Новости. Биография Аллы Покровской. 18 сентября 2012 года 75-летний юбилей празднует актриса театра и кино Алла Покровская. [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // ria.ru (18 сентября 2012 года)
  2. ↑ Обращение инициативной группы по проведению Конгресса интеллигенции «Против войны, против самоизоляции России, против реставрации тоталитаризма» и письмо деятелей культуры в поддержку позиции Владимира Путина по Украине и Крыму (рос.). Новая газета. 13 березня 2014. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 30 липня 2017.
  3. ↑ В Москве простились с Аллой Покровской. Архів оригіналу за 14 червня 2020. Процитовано 14 червня 2020.
  4. ↑ Могила Аллы Покровской на Троекуровском кладбище. Архів оригіналу за 10 липня 2020. Процитовано 14 червня 2020.
  5. ↑ Первый канал. Программа «Пусть говорят» к 50-летнему юбилею Михаила Ефремова. «Михаил Ефремов: вечно молодой…» (ВИДЕО — эфир 21 ноября 2013 года). [Архівовано 28 січня 2014 у Wayback Machine.] // 1tv.ru
  6. ↑ Указ Президиума Верховного Совета РСФСР от 23 января 1974 года «О присвоении почетного звания заслуженного артиста РСФСР артистам Московского театра „Современник“». Архів оригіналу за 15 червня 2020. Процитовано 14 червня 2020.
  7. ↑ Указ Президиума Верховного Совета РСФСР от 1 августа 1985 года «О присвоении почетного звания „Народный артист РСФСР“ Покровской А. Б.». Архів оригіналу за 15 червня 2020. Процитовано 14 червня 2020.
  8. ↑ Указ Президента Российской Федерации Б. Ельцина от 23 октября 1998 года № 1300 «О награждении государственными наградами Российской Федерации». [Архівовано 7 березня 2014 у Wayback Machine.] // kremlin.ru
  9. ↑ Указ Президента Российской Федерации Д. Медведева от 21 мая 2008 года № 824 «О награждении государственными наградами Российской Федерации». [Архівовано 14 серпня 2020 у Wayback Machine.] // kremlin.ru
  10. ↑ Указ Мэра Москвы от 4 августа 2003 года № 32-УМ «О присуждении премий города Москвы 2003 года в области литературы и искусства». Архів оригіналу за 28 лютого 2021. Процитовано 14 червня 2020.
  11. ↑ Официальный сайт МХТ имени А. П. Чехова. Народная артистка РФ Алла Борисовна Покровская. [Архівовано 14 серпня 2020 у Wayback Machine.] // mxat.ru

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Генеалогія та некрополістика
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Покровська_Алла_Борисівна&oldid=41998942