Аллен Джинс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аллен Джинс
Allene R. Jeanes.jpg
Народилася 19 липня 1906(1906-07-19)[1]
Вейко, Техас, США[1]
Померла 11 грудня 1995(1995-12-11)[2] (89 років)
Урбана, Іллінойс, США
Країна Flag of the United States.svg США
Діяльність хімік, дослідниця
Alma mater Бейлорський університет[1], Університет Каліфорнії (Берклі)[1] і Університет Іллінойсу в Урбана-Шампейн (1938)[1]
Галузь хімія
Заклад Іллінойський університет, National Institute of Healthd, Служба охорони громадського здоров'я СШАd, Міністерство сільського господарства США, Athens Colleged, Northern Regional Research Labd і Університет Іллінойсу в Урбана-Шампейн
Членство Американське хімічне товариство[1]
Нагороди

CMNS: Аллен Джинс у Вікісховищі

Аллен Розалінд Джинс (нар. 19 липня 1906(1906липня19) — пом. 11 грудня 1995) — американська дослідниця у галузі хімії, чия робота зосереджувалась на вуглеводах і розробці декстрану, речовині, яка замінила плазму крові під час Корейської війни. Член Американського хімічного товариства, Джинс опублікувала понад 60 праць, склала 24 звіти та отримав десять патентів[3].

Молодість й освіта[ред. | ред. код]

Джинс народилася 19 липня 1906 року в Вако, штат Техас, у сім'ї Віоли (Геррінг) та Ларгуса Елонзо Джинсів, стрілочника, а згодом чергового по станції Південно-Західної залізниці Сент-Луїса. У 1928 році вона здобула ступінь бакалавра у Бейлорському університеті; у 1929 році стала магістром в Університеті Каліфорнії в Берклі[3][4].

З 1930 до 1935 рік Джинс працювала старшим викладачем природничих наук в Ейтензькому коледжі в Ейтензі, штат Алабама. З 1936 до 1937 рік вона обіймала посаду викладача хімії в Університеті Іллінойсу[3]. Вона здобула ступінь доктора філософії з органічної хімії в Університеті Іллінойсу у 1938 році[5] після роботи з Роджером Адамсом[6].

Кар'єра[ред. | ред. код]

З 1938 до 1940 рік Джинс була співробітником науково-дослідного фонду кукурудзяної промисловості Національного інституту здоров'я разом з Клодом Гадсоном та у Національному бюро стандартів разом з Горасом С. Ісбеллом[7]:105. У 1941 році вона приєдналася до Роя Л. Вістлера[7]:105 у Північній регіональній дослідницькій лабораторії (ПРДЛ) Міністерства сільського господарства США у Пеорії, штат Іллінойс, як дослідник-хімік. Там вона працювала до 1976 року[4]. Джинс приписують «видатну роль у перетворенні ПРДЛ у центр прикладної науки про вуглеводи світового рівня»[7]:105.

Сферою досліджень Джинс були природні полісахариди, включно з крохмалем (який міститься в пшениці, кукурудзі, рисі та картоплі), целюлозою (яка знаходиться у бавовні, дереві та папері) і декстран. Джинс змогла виділити бактерії, що виробляють декстран, зі зразків зараженого бактеріями кореневого пива місцевої компанії Peoria[4]. Це відкриття стало основою для розробки процесу масового виробництва декстрану та використання як замінника плазми крові на його основі. Цей плазмозамінник використовувався медиками під час Корейської та В'єтнамської війн. Завдяки своїй роботі Джинс стала першою жінкою, яка отримала нагороду за видатні заслуги від Департамента сільського господарства у 1953 році[8]. У 1956 році її нагородили медаллю Гарвана[5].

Джинс також відома як частина команди, яка розробила ксантанову камедь. Інший полісахарид, синтезований бактеріями Xanthomonas campestris[3]: ксантанова камедь діє як загусник і запобігає розшарування таких продуктів, як-от заправки для салатів з олії та оцту[4].

Вона була членом Американського хімічного товариства, Sigma Xi та Iota Sigma Pi[9].

Подальше життя[ред. | ред. код]

Джинс померла 11 грудня 1995 року в Урбані, штат Іллінойс[10]

Нагороди[ред. | ред. код]

  • 1953 — Нагорода за видатні заслуги від USDA[3][8].
  • 1956 — медаль Гарвана від Американського хімічного товариства[3][8].
  • 1962 — Федеральна жіноча премія Комісії з питань державної служби США[8].
  • 1968 — Нагорода за найкращі заслуги команді з розробки ксантанової камеді від Міністерства сільського господарства США[7][11]
  • 1999 — посмертно зарахована до Наукової зали слави Служби сільськогосподарських досліджень за її внесок у мікробіологічні дослідження, які сприяли появі рятівних полімерів на основі сільськогосподарської продукції[11].
  • 2017 — посмертно зарахована до Національної зали слави винахідників[12].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е Ogilvie M. B. The Biographical Dictionary of Women in Science: Pioneering Lives From Ancient Times to the Mid-20th CenturyRoutledge, 2003. — Vol. 1. — P. 654. — 798 p. — ISBN 978-1-135-96342-2
  2. SNAC — 2010.
  3. а б в г д е Allene R. Jeanes Papers, MS 335, Archives of Women in Science and Engineering, Special Collections Department, Iowa State University Library. Special Collections and University Archives. Iowa State University. Процитовано 29 липня 2019. 
  4. а б в г Allene Rosalind Jeanes. Chemical Heritage Foundation. Архів оригіналу за 12 липня 2016. Процитовано 23 жовтня 2015. 
  5. а б Ogilvie, Marilyn; Harvey, Joy (2000). The biographical dictionary of women in science. New York: Routledge. с. 654. ISBN 0-415-92038-8. 
  6. Rothenberg, Marc (2000). Adams, Roger (1889-1971). The history of science in the United States : an encyclopedia (вид. Online). New York: Garland. с. 8. ISBN 0-8153-0762-4. 
  7. а б в г Gregory L. Côté, Victoria L. Finkenstadt: A History of Carbohydrate Research at the USDA Laboratory in Peoria, Illinois. In: Bulletin for the History of Chemistry. Vol. 33, Nr. 2, 2008, S. 103—111.
  8. а б в г Allene Rosalind Jeanes. Human Touch of Chemistry. Архів оригіналу за 14 травня 2014. Процитовано 13 травня 2014. 
  9. Women Who Made a Difference. Iowa State University. Архів оригіналу за 6 July 2018. Процитовано 23 жовтня 2015. 
  10. Alumna Allene Jeanes 2017 National Inventors Hall of Fame Inductee | Chemistry at Illinois. chemistry.illinois.edu (англ.). Процитовано 19 листопада 2022. 
  11. а б National Center for Agricultural Utilization Research. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 6 липня 2008. 
  12. What is Xanthan Gum Made From? Learn From Inventor and NIHF Inductee Allene Jeanes. www.invent.org (англ.). Процитовано 26 жовтня 2021. 

Додаткова література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]