Алмалик (Узбекистан)
Алмалик Olmaliq | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Основні дані | ||||
40°51′ пн. ш. 69°36′ сх. д. / 40.850° пн. ш. 69.600° сх. д.Координати: 40°51′ пн. ш. 69°36′ сх. д. / 40.850° пн. ш. 69.600° сх. д. | ||||
Країна | Узбекистан | |||
Регіон | Ташкентська область | |||
Статус міста | 1951 | |||
Населення | 121 тисяч осіб (2014) | |||
Висота НРМ | 530 ± 1 м | |||
Телефонний код | (998) 37161 ХХХХХ | |||
Часовий пояс | UTC+5 | |||
GeoNames | 1513064 | |||
OSM | ↑196251 ·R (Ташкентська область) | |||
Поштові індекси | 110100 - 110117 | |||
Міська влада | ||||
Мапа | ||||
| ||||
| ||||
Алмалик у Вікісховищі |
Алмали́к (узб. Olmaliq, Олмалиқ) — місто (з 1951 року) в Ташкентській області Узбекистану. Розташоване на схилах Кураминського хребта, на лівому березі річки Ахангаран, на південний схід від Ташкента за 18 км від залізничної станції Ахан-Гаран. Кінцевий пункт шосе Ташкент — Алмалик. Населення 121 тисяч чоловік (2014).
У перекладі з узбецької назва означає «яблунева долина».
На лівому березі річки Ахангаран в околицях міста розташовано древнє городище Імпак, яке в середньовіччі було відомо під назвою Тункет. У середньовіччі тут активно добували корисні копалини — область була великим рудним регіоном. Тункет побудований в 6-7 столітті з цитаделлю, палацом володаря та монетним двором занепав перед вторгненням на його територію військ Чингісхана.
На території сучасного Алмалика в роки царської Росії було два невеликих кишлаки — Алмалик та Карамазар. Пошуки родовищ корисних копалин почались з приходом радянської влади — у 1923 році з Ташкенту прибули геологи для дослідження надр і вже у 1924 році були відкриті декілька родовищ окиснених руд.
Будівництво мідно-молібденового комбінату перервала ІІ Світова війна — з 1941 до 1945 рр. на родовищах працювали старателі, а видобуте золото та срібло здавали державі. Будівництво комбінату відновили в 1946 році.
1947 року кишлак Алмалик став робітничим селищем в Пскентському районі. 1948 року укладено проект будівництва майбутнього міста Алмалик. У липні 1951 року отримав статус міста. [1]
Алмалик — центр кольорової металургії Узбекистану. Гірничо-металургійний комбінат, авторемонтний, цементний заводи, виробництво будівельних матеріалів, м'ясокомбінат, хлібозавод. [2]
Вечірній будівельний технікум, вечірній філіал політехнічного інституту.
- Георгій Агзамов (1954—1986) — перший гросмейстер Середньої Азії
- Харатьян Дмитро Вадимович (нар. 1960) — радянський і російський актор
- Лену́р Серве́рович Темі́ров (нар. 1990) — український та російський борець класичного стилю.
- Нариман Сейтяг'яєв (нар. 1964) — кримськотатарський та український філолог, тюрколог, фахівець з історії кримськотатарської літератури.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 9 січня 2018. Процитовано 8 січня 2018.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 9 січня 2018. Процитовано 8 січня 2018.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
- Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1989. стор. 23(рос.)
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
№ | Назва | Область | Населення | № | Назва | Область | Населення | ||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Ташкент Наманган |
1 | Ташкент | Ташкент | 2 425 000 | 11 | Ургенч | Хорезмська | Самарканд Андижан | |
2 | Наманган | Наманганська | 597 000 | 12 | Джиззак | Джиззацька | |||
3 | Самарканд | Самаркандська | 530 000 | 13 | Чирчик | Ташкентська | |||
4 | Андижан | Андижанська | 417 000 | 14 | Термез | Сурхандар'їнська | |||
5 | Нукус | Каракалпакстан | 310 000 | 15 | Ангрен | Ташкентська | |||
6 | Бухара | Бухарська | 285 000 | 16 | Навої | Навоїйська | |||
7 | Карші | Кашкадар'їнська | 260 000 | 17 | Алмалик | Ташкентська | |||
8 | Фергана | Ферганська | 275 000 | 18 | Денау | Сурхандар'їнська | |||
9 | Коканд | Ферганська | 240 000 | 19 | Ґулістан | Сирдар'їнська | |||
10 | Маргілан | Ферганська | 223 000 | 20 | Каттакурган | Самаркандська |