Алматинський метрополітен
| Алматинський метрополітен | |||
|---|---|---|---|
 | |||
 | |||
| Опис | |||
| Країна |
 Казахстан | ||
| Місто | Алмати | ||
| Дата відкриття | 1 грудня 2011 | ||
| Річний пасажиропотік | 14 000 000 ± 500 000[1][1] і 16 300 000[2] | ||
| Сайт | metroalmaty.kz | ||
| Оператор | Hyundai | ||
| Маршрутна мережа | |||
| Кількість ліній | 1 | ||
| Кількість станцій | 11 | ||
| Довжина мережі | 13.4 | ||
| Ширина колії | російська колія | ||
| Електрифікація | 825V DC railway electrificationd | ||
| |||
 Алматинський метрополітен у Вікісховищі | |||
.png)
| Перша лінія (Алмати) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Алматинський метрополітен (каз. Алматы метросы) — система ліній метрополітену в Алмати, найбільшому місті Казахстану. Будівництво почалось 7 вересня 1988 року. Відкриття відбулося 1 грудня 2011 року.
Лінії метро[ред. | ред. код]
| Назва лінії | №/Колір | Російською | Казахською | Введена в дію | Довжина | Кількість станцій |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Перша лінія | 1 | Первая линия | Бірінші Бағыт | 2011 | 13.4 км | 11 |
| Всього: | 13.4 км | 11 | ||||
Режим роботи[ред. | ред. код]
Станції метрополітену відкриваються для пасажирів о 6 годині 30 хвилин, закриваються о 23 годині 30 хвилин.
Технічна інформаці Найглибша точка — станція Абай (глибина закладення — близько 78 м). На станції встановлено найдовший ескалатор південнокорейської компанії Hyundai Rotem завдовжки 92 м, пересування по якому займає близько 4 хвилин. Ескалатор автоматично запускається при підході до нього людей і зупиняється за їх відсутності.
Електродепо[ред. | ред. код]
Для забезпечення ліній метрополітену планується введення в лад двох електродепо.
- Райимбек батир — електродепо, на початок 2010-х обслуговує першу лінію
- Орбіта — плановане електродеподепо, що має обслуговувати другу лінію. Має розташовуватися південніше станції Орбіта, ділянку під будівництво зарезервовано в мікрорайоні "Таугуль-3"[3]
Інженерний корпус[ред. | ред. код]
Інженерний корпус Алматинського метрополітену розташований на розі вулиць Гоголя та Панфілова. У нього вбудований дворівневий наземно-підземний вестибюль станції метро «Жибек Жоли».
Комплекс складається з 9-поверхової та 7-поверхової будівель, з'єднаних між собою переходом з 4-го по 7-й поверхи. У ньому розташовуються приміщення для обслуговування руху поїздів метро, а також офісні приміщення для адміністрації організацій з проєктування та будівництва метрополітену.
Загальна площа будівлі — 8500 м².
Оплата проїзду[ред. | ред. код]
Оплатити проїзд можна смартжетоном, вартість однієї поїздки для дорослих становить 80 тенге (жовтий жетон), для дітей від 7 до 15 років — 40 тенге (червоний жетон, придбати можна при пред'явленні свідоцтва про народження або довідки з місця навчання з печаткою та фотографією). Діти до 7 років провозяться безплатно (у супроводі дорослих).
Жетон дає право на одну поїздку протягом доби. Субота оголошена «днем жетона». У цей день пасажири можуть принести свої прострочені жетони і перепрограмувати їх без втрати грошей.
Альтернативний спосіб оплати — за допомогою смарткарток, які можна придбати в касах метрополітену за 100 тенге. Баланс карти можна поповнити на число поїздок від 1 до 60 з терміном дії 90 днів. Вартість однієї поїздки при цьому дорівнює вартості жетона, знижок і пільг не передбачено.
Пасажиропотік[ред. | ред. код]
У перший день відкриття метро за 6 годин 1.12.2011 (18-24 год.) метрополітеном скористувалося 11 тис. пасажирів[4].. За перші 3,5 дня перевезено близько 130 тис. пасажирів.
За перший рік роботи метрополітену перевезено 6000000 пасажирів. 9 липня 2013 (через 1 рік і 8 місяців після відкриття) алматинським метрополітеном скористувався десятимільйонний пасажир[5]. 18 грудня 2014 — двадцятимільйонний[6].
Фінансова діяльність[ред. | ред. код]
За фінансовими результатами за 2012 рік Алматинський метрополітен зазнав збитків у розмірі 2,77 мільярда тенге, або трохи понад 18 мільйонів доларів[7].
Мапа[ред. | ред. код]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б http://www.metroalmaty.kz/?q=ru/node/2171
- ↑ https://inbusiness.kz/ru/last/metropoliten-almaty-v-2019-godu-uvelichil-passazhiropotok-na-10-1
- ↑ Статья "Схема метрополитена Алматы" (рос.). «newzzz.kz». 10 апреля 2008 года. Архів оригіналу за 21 лютого 2012. Процитовано 8 серпня 2011.
- ↑ На алматинском метро в первый день проехали 11 тыс. пассажиров. Архів оригіналу за 4 грудня 2011. Процитовано 30 квітня 2015.
- ↑ В Алматы аким поздравил 10-миллионного пассажира метро. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 30 квітня 2015.
- ↑ Алматы: 20-миллионного пассажира метро наградили годовым бесплатным проездом и телевизором. Архів оригіналу за 18 червня 2018. Процитовано 30 квітня 2015.
- ↑ Метро Алматы терпит убытки на 18 миллионов долларов. Архів оригіналу за 18 лютого 2015. Процитовано 30 квітня 2015.
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Almaty Metro |
- Презентація
- Докладний сайт [Архівовано 13 лютого 2009 у Wayback Machine.]
- Світлини перебігу будівництва на будівельному форумі Казахстану [Архівовано 17 жовтня 2008 у Wayback Machine.]
- http://forum.metro.donetsk.ua/viewtopic.php?t=114 Новини] [Архівовано 28 вересня 2007 у Wayback Machine.]
- На сайте UrbanRail — Метрополітени світу(англ.)
- Альтернативний проект — монорельс
- Схема Алматинського метрополітену [Архівовано 30 січня 2010 у Wayback Machine.]
- http://www.lyakhov.kz/semirek/metro.shtml Метро в Алмати] [Архівовано 24 грудня 2008 у Wayback Machine.]
- Офіційний сайт [Архівовано 13 квітня 2010 у Wayback Machine.]
Примітки[ред. | ред. код]
| ||||||||
|
Це незавершена стаття про метрополітен. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |