Алнаський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Алнаський район
рос. Алнашский район
удм. Алнаш ёрос
Coat of Arms of Alnashi Region (Udmurtia).svg Flag of Alnashi Region (Udmurtia).svg
Герб Алнаського району Прапор Алнаського району
Розташування району
Основні дані
Суб'єкт Російської Федерації: Удмуртія
Утворений: 15 липня 1929 року
Населення (2015): 19209 осіб
Площа: 896 км²
Густота населення: 21,44 осіб/км²
Телефонний код: 7-34150
Населені пункти, округи та поселення
Адміністративний центр: село Алнаші
Кількість сільських поселень: 12
Сільських населених пунктів: 81
Влада
Голова місцевої думи: Бобров Віктор Петрович
Голова району: Токарєв Сергій Аркадійович
Мапа

Ална́ський район (рос. Алнашский район, удм. Алнаш ёрос) — муніципальний район на південному заході Удмуртської Республіки. Адміністративний центр — село Алнаші. Утворений 15 липня 1929 року.

Географія[ред. | ред. код]

Район розташований на південному заході республіки. Його площа становить 896 км². Межує з іншими районами Удмуртії — Граховським на заході, Можгинським на півночі, та з районами Татарстану — Агризьким на сході та Менделєєвським на півдні.

Рельєф району височинний, адже його північна частина розташована на відрогах Можгинській височині. Вона являє собою слабковисочинну, злегка погорбовану рівнину зі спокійним характером рельєфу. Максимальна висота — 242 м, біля присілку Шайтаново. На південь височина поступово знижується. В доагрокультурні часи в рослинному покриві переважали ялицево-ялинові ліси за участі широколистих порід (липа, клен, дуб, в'яз, ліщина). На сьогодні домінують вторинні осиково-березові та липові ліси. Ліси займають в основному 10 % площі. На території району переважають дерново- (дерново-карбонатні важкосуглинкові), середньо- та сильноопідзолені, сірі, темно-сірі, лісові, болотно-підзолисті та болотні ґрунти, які мають високу родючість та є одними з найкращих в Удмуртії. З корисних копалин у межах району віднайдено кам'яне вугілля, мідь, вапняковий туф та торф.

Район розташований у басейні річки Кама, південний край виходить до берегів Нижньокамського водосховища. Головною водною артерією району є річка Тойма, права притока Ками. У межах району знаходяться її притоки: праві — Мала Тойма, Алнашка, Колтимак (з притоками Варалі та Утчанка), Пугачка, Ятцазшурка, Возжайка (з лівою притокою Сайка) та ліві Колтимак, Післек-Шур. На півночі протікає права притока Іжа — річка Чаж із своїми притоками Каркашур, Мирк-Ошмес та Юминка, а на сході ще 2 його притоки — Варзінка (з притоками Мала Уса і Уса) та Варзі (з притоками Парся і Мала Уга). Середньорічні модулі стоку води становлять 4,5-5 л/с на км², густота річкової мережі — 0,58 км/км².

Клімат помірно континентальний. Середньорічна температура повітря становить в межах +2,3-2,6 °C. Пересічна температура січня — −14,0-14,2 °C, липня — +18,9-19,9. Сума активної температури 2000—2100 °C. Безморозний період становить приблизно 130—135 днів за рік. Опадів випадає 490—530 мм за рік.

Історія[ред. | ред. код]

Вперше населені пункти сучасного Алнаського району згадуються в Ландратському переписі 1716 року у складі сотні Андрія Байтемирова Арської дороги Казанського повіту. 11 вересня 1780 року був виданий вищий указ про створення Вятського намісництва, воно було поділене на 13 повітів, у тому числі і Єлабузький, куди увійшла територія сучасного району. Пізніше, у результаті реформи 1796 року, повіт був поділений на волості, межі яких регулярно змінювались. 1921 року у зв'язку з утворенням Вотської АО у північній частині Єлабузького повіту був утворений Можгинський повіт. 1924 року при укрупненні адміністративних одиниць були утворені Алнаська та Великокіб'їнська волості.

Алнаський район був утворений 15 липня 1929 року із 17 сільрад Алнаської та Великокіб'їнської волостей Можгинського повіту — Азаматовська, Алнаська, Асановська, Байтеряковська, Великокіб'їнська, Варзі-Ятчинська, Вознесенська, Гондиревська, Івановська, Кадиковська, Кучеряновська, Муважинська, Пісеєвська, Староутчанська, Туташевська, Удмурт-Тоймобаська та Чемошур-Куюковська. Тоді до складу району входило 146 населених пунктів. 1932 року зі складу Татарстану була передана Староюм'їнська сільрада. 1937 року при утворенні Пичаського району деякі сільради були передані до його складу. 1954 року проводилось укрупнення сільрад, їхня кількість була зменшена до 10. 1963 року Алнаський район був ліквідований, а його територія увійшла до складу Можгинського району, але вже 1965 року він був відновлений у своїх межах.

Станом на 1996 рік район поділявся на 9 сільських адміністрацій: Азаматовську, Алнаську, Асановську, Байтеряковську, Варзі-Ятчинську, Кузебаєвську, Пісеєвську, Староутчинську, Удмурт-Тоймобаську. Тоді район включав 76 населених пунктів.

Сільські ради[ред. | ред. код]

1932 1939 1955 1957 1971 1980 1989
Азаматовська сільська рада
Алнаська сільська рада
Асановська сільська рада
Байтеряковська сільська рада
Великокіб'їнська Великокіб'їнська
Варзі-Ятчинська сільська рада
Вознесенська сільська рада
Гондиревська сільська рада
Івановська сільська рада
Кадіковська сільська рада
Кузебаєвська сільська рада
Кучеряновська сільська рада
Муважинська сільська рада
Пісеєвська сільська рада Пісеєвська сільська рада
Староутчанська сільська рада
Туташевська сільська рада
Староюм'їнська сільська рада
Удмурт-Гондиревська сільська рада
Удмурт-Тоймобаська сільська рада
Чемошур-Куюківська сільська рада

Населення[ред. | ред. код]

Населення району становить 19209 осіб (2015[1]; 19926 в 2012, 20403 в 2010[2], 20794 в 2009, 22258 в 2002[3]).

Національний склад населення на 2009 рік: удмурти — 81,7 %, росіяни — 12,2 %, татари — 3,4 %, марійці — 2,1 %. Національний склад населення станом на 2010 рік[4]:

Народність Чисельність,
осіб (2010)
%
Удмурти 16598 81,35
Росіяни 2590 12,69
Татари[5] 620 3,04
Марійці 417 2,04
Інші[6] 117 0,57
Особи, що не вказали національність 61 0,30

Релігія[ред. | ред. код]

На сьогодні в районі діючими церквами є 4:

Також в районі є недіюча церкви, які підлягаює ремонту та відновленню — Вознесенська церква у присілку Ключевка (збудована 1902 року). У присілку Татарський Тоймобаш знаходиться стара дерев'яна мечеть.

Адміністративний поділ[ред. | ред. код]

Станом на 2018 рік район адміністративно поділяється на 12 сільських поселень, включає в себе 81 населений пункт, з яких 7 — не мають постійного населення, але ще не були зняті з обліку:

Поселення Площа,
км²
Населення,
осіб (2002[7])
Населення,
осіб (2010[8])
Населення,
осіб (2018[9])
Центр Населені
пункти
Азаматовське сільське поселення 88,68 1528 1397 1187 Азаматово 10
Алнаське сільське поселення 13,05 6275 6303 5913 Алнаші 1
Асановське сільське поселення 58,66 1055 984 865 Нижнє Асаново 5
Байтеряковське сільське поселення 101,98 1532 1330 1160 Байтеряково 11
Варзі-Ятчинське сільське поселення 82,03 2093 1951 1875 Варзі-Ятчі 6
Кузебаєвське сільське поселення 75,16 1142 974 786 Кузебаєво 5
Муважинське сільське поселення 41,79 911 728 615 Муважі 5
Пісеєвське сільське поселення 62,68 1084 945 804 Пісеєво 3
Ромашкинське сільське поселення 139,05 1801 1731 1657 Алнаші 15
Староутчанське сільське поселення 91,77 1325 1140 1024 Старий Утчан 10
Технікумівське сільське поселення 33,52 2063 1689 1603 Асановський совхоз-технікум 3
Удмурт-Тоймобаське сільське поселення 107,63 1449 1231 1128 Удмуртський Тоймобаш 7

26 жовтня 2004 року зі складу Кузебаєвської сільської ради була виділена Муважинська сільська рада[10].

Найбільші населені пункти[ред. | ред. код]

Населений пункт Населення,
осіб (2010)
Населення,
осіб (2012)
1 Алнаші 6 303 6 198
2 Асановський совхоз-технікум 1 189 1 161
3 Варзі-Ятчі 974 966
4 Нижнє Асаново 740 732
5 Удмуртський Тоймобаш 705 689
6 Кузебаєво 589 560
7 Нижній Сир'єз 493 479
8 Лялі 461 457
9 Желєзнодорожна станція Алнаші 418 417
10 Старий Утчан 404 399

Господарство[ред. | ред. код]

Алнаський район є сільськогосподарським, господарства вирощують житу, пшеницю, ячмінь, овес, льон, гречку, кормові трави та овочі. Тваринництво м'ясо-молочного напрямку. Серед промислових підприємств працюють Алнаський цегляний завод (виробництво червоної цегли), виробничо-комерційна фірма «Тойма» (займається будівництвом), хлібозавод, ТО «Дружба» (будівництво газопроводів), ТО «Асан тыпы» (виробництво меблів), Алнаський автодор, маслосирозавод, харчовий комбінат. Район багатий на такі корисні копалини, як кам'яне вугілля, азотний газ, мінеральні води (село Варзі-Ятчі), поклади ангідриду, гіпсу, вохри (присілок Кузебаєво). Цілющі води та грязі у селі Варзі-Ятчи централізовано використовуються ще з 1899 року, тут відкрито спеціальний Варзі-Ятчинський курорт.

Через район проходить залізниця Агриз — Алнаші — Кругле Поле, федеральна автодорога Іжевськ — Можга — Алнаші — Єлабуга. Окрім цього прокладено дороги Алнаші — Варзі-Ятчі та Алнаші — Грахово.

Соціальна сфера представлена:

  • освіта — 36 шкіл, Асановський аграрно-технічний технікум, 8 садочків, 2 дитячих школи мистецтв, Будинок дитячої творчості
  • культура — 22 бібліотеки, 30 будинків культури та клубів, центр декоративно-прикладного мистецтва та ремесел, музеї шкільний, краєзнавчий, образотворчого мистецтва, меморіальні будинки Ашальчи Окі, Г. Д. Красильникова
  • пам'ятки — 66 пам'яток культури, в тому числі 44 пам'яток археології, 1 пам'ятка архітектури та 22 пам'яток історії

Засоби масової інформації[ред. | ред. код]

Основним районним ЗМІ є газета «Алнашский колхозник», яка видається російською та удмуртською мовами.

Персоналії[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]