Алогія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Алогія (від дав.-гр. ἀ- — без і дав.-гр. λόγος — слово, задум), або бідність мовлення, — обмежене використання мовлення при психічних розладах. Брак додаткового, спонтанного змісту в мовленні, який трапляється зазвичай у хворих шизофренією[1] та розглядається як її негативний симптом.

Психічні розлади з алогією[ред. | ред. код]

У Діагностичному і статистичному посібнику з психічних розладів DSM-IV алогія описується як негативний симптом шизофренії, що характеризується короткими, лаконічними та порожніми відповідями[2]. Алогія часто зустрічається при кататонічній шизофренії й аутизмі[3]:106.

Приклад алогії[ред. | ред. код]

Приклад алогії як бідності мовлення:

Алогія Нормальне мовлення

Q: У Вас є діти?
A: Так.
Q: Скільки?
A: Двоє.
Q: Скільки їм років?
A: Шість і шістнадцять.
Q: Вони дівчата чи хлопчики?
A: По одному.
Q: Кому шістнадцять років?
A: Синові.
Q: Як його звуть?
A: Іван.
Q: А дочку?
A: Анастасія.

Q: У Вас є діти?
A: Так, син і дочка.
Q: Скільки їм років?
A: Івану шістнадцять, а Анастасії шість років.

Терапія[ред. | ред. код]

Декстроамфетамін показав помірну ефективність у полегшенні негативних симптомів шизофренії, у тому числі алогії[4]. Однак він ускладнює позитивну симптоматику (наприклад, галюцинації)[4]. Мапротилін також використовувався при терапії алогії та показав зниження важкості алогії на 50 %[5]. Бідність мови може сильно ускладнити психотерапію через значні труднощі в підтримці розмови.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. MedTerms medical dictionary, Alogia definition. Архів оригіналу за 22 жовтня 2006. Процитовано 24 липня 2014.
  2. American Psychiatric Association (2000). Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders, Fourth Edition: DSM-IV-TR®. American Psychiatric Pub. с. 301. ISBN 978-0-89042-025-6. Архів оригіналу за 5 липня 2014. Процитовано 29 квітня 2012.
  3. Стоименов Й. А., Стоименова М. Й., Коева П. Й. и др. Психиатрический энциклопедический словарь. — К. : «МАУП», 2003. — С. 1200. — ISBN 966-608-306-X.
  4. а б Desai N., Gangadhar B. N., Pradhan N. & Channabasavanna S. M. Treatment of negative schizophrenia with d-amphetamine. // American Journal of Psychiatry : journal. — 1984. — Vol. 141, no. 5. — P. 723—4. — DOI:10.1176/ajp.141.5.723. — PMID 6711703 .
  5. Shafti S. S., Rey S., Abad A. (2005). Drug – Specific Responsiveness of Negative Symptoms. International Journal of Psychosocial Rehabilitation. с. 10 (1), 43—51. Архів оригіналу за 12 липня 2012. Процитовано 18 жовтня 2019.