Алойз Сокол

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Алойз
Alajos szokolyi.jpg
Загальна інформація
Повне ім'я Алойз Сокол
Оригінал імені Szokolyi Alajos, Alojz Sokol
Національність Угорець
Народження 19 червня 1871(1871-06-19)
Хронець, Угорське королівство, (теперішня Словаччина)
Смерть 9 вересня 1932(1932-09-09)
Бернецебараті, Угорщина
Батько Йожеф Соколі
Мати Emília Holub
Дружина Charlotte Berchtold
Діти Alajos, József, Ferenc, Erzsébet, Mária
Спорт
Країна Угорщина
Вид спорту легка атлетика, гімнастика
Клуб Magyar AC
Тренери Джон Кеш
Завершення виступів 1900 рік
Особисті рекорди 100 метрів – 11.4 сек. (1891)[1]
110 метрів з перешкодами — 17.4 сек. (1897)[1]
Стрибки у висоту — 1,75 м (1892)[1]
CMNS: Алойз Сокол на Вікісховищі
Спортивні медалі
Представник літніх Олімпійських ігор 1896
легка атлетика (чоловіки)
Олімпійські ігри
Бронза 1896 Афіни біг на 100 метрів


Алойз Сокол (угор. Szokolyi Alajos, словац. Alojz Sokol; 19 червня 1871, Хронець, Словаччина — 9 вересня 1932, Бернецебараті, Угорщина) — угорський легкоатлет словацького походження, спортивний організатор, спортивний менеджер, архіваріус і лікар, бронзовий призер літніх Олімпійських ігор 1896. В 1896 році виграв біг на 100 ярдів, завдяки чому став першим чемпіоном Чемпіонату Угорщини з легкої атлетики[1][2].

Молодість[ред.ред. код]

Алойз Сокол народився 9 червня 1871 року в Хронець, Угорське королівство (теперішня Словаччина). Алойз був першим сином інженера Йожефа Соколи і Емілії Холуб. У віці 3 років його адоптували його бездітні хресні батьки: ветеран Революції в Угорщині 1848, Алойз Шонн і сестра батька Алойза Сокола, Амалія Соколи. Алойзи вчився у гімназії в місті Іполісаг, Ша́ги, закінчив середню школу в Банська Штявниця і Ле́вице. Він перевершував своїм талантом своїх однокласників ще почавши з середньої школи, будучи в 4 класі був номінований «найкращим гімнастом школи». Також Алойзи регулярно брав участь і перемагав у шкільних гімнастичних змаганнях. В році 1887, Алойзи разом із сім'єю переїхав з міста Іполісаг до нової оселі в Бернецебараті, що знаходиться на протилежному березі річки Іпель[3]. В 1889 році, Алойзи почав поступив в медичний факультет в Будапешті.

Кар'єра[ред.ред. код]

Початок кар'єри та поразки[ред.ред. код]

Навчаючись у Будапешті Алойзи не тратив час і вступив в команду клубу Magyar AC. Клуб цей був заснований в 1875 році і був першим легкоатлетичним клубом в континентальній Європі, зіграв роль піонера в розвитку спорту в Угорщині. Змагаючись в категорії юних легкоатлетів, Алойзи Сокол осінню 1890 року виграв свій перший біг на дистанції 100 метрів в чемпіонаті клубу Magyar AC. (Тоді Magyar AC організував змагання щороку навесні і осінню). Сокол взяв також участь у бігу сеньйорів на 100 ярдів, де посів 3 місце.[3]

На весняному чемпіонаті в наступному році, Алойзи посів друге місце в бігу на 100 ярдів, виграв Сем Сайтос. Проте, восени 1891 року він переміг в бігу на 100 ярдів, встановив новий рекорд, а також здобув перемогу в бігу на 402 метри.[3]

Після стрімких перших успіхів, його кар'єра призупинилась, коли він сам приєднався до Kaiserjäger, де служив протягом двох років. Сокол почав брати участь у змаганнях лише в жовтні 1893 року, але довгий час, який він проводив без тренувань, дався в знаки, вплинув на його результати. Алойзи взяв участь у бігу на 100 ярдів і стрибку у висоту, але не переміг, лише в бігу на 120 ярдів, йому вдалось прибігти другим. Чемпіоном став Менотті Реті. Наступні два роки також не можна назвати вдалими. Тимчасом, клуб Magyar AC підписав контракт з новим англійським тренером, Джоном Кешом. Поєднання методів навчання Кеша з працьовитістю Соколи окупились. На початку 1896 року, Алойзи Сокол виграв біг на 110 метрів з перешкодами, завдяки чому забезпечив собі місце в літніх Олімпійських іграх 1896, став членом Угорської олімпійської команди.

Літні Олімпійські ігри 1896[ред.ред. код]

Перед виїздом до Афін, Сокол випадково пошкодив підошву. Як стало відомо з щоденника Нандора Дані, Алойзи дуже страждав від заданої травми, проте і так встиг стати джокером Угорської команди. Угорці здобули велику популярність в Афінах, оскільки вони були першими, прибулими до Афін, іноземцями. Їх маленька, але дуже дружна команда, яка за порадою самого Алойзи Сокола почала носити капелюхи з синіми і білими стрічками, тобто в кольорах Греції, швидко стали фаворитами господарів.[3]

Соколи першим змагався у бігу на 100 метрів. Він посів друге місце з часом 12,75 сек. і вийшов у фінал. Алойзи став одним із чотирьох спортсменів, які пробігли цю дистанцію з часом 12, 6 секунд. Урядовці вирішили, що він разом з Френсісом Лейном з США, здобули третє місце; Александрос Халкокондиліс з Греції здобув 4 місце. На даний момент, Міжнародний олімпійський комітетвважає, що Лейн і Сокол здобули разом бронзову медаль (чемпіони літніх Олімпійських іграх 1896 в Афінах не нагороджувались медалями). Сокол посів 4 місце в потрійному стрибку з найкращим стрибком довжиною в 11,26 м.

Очікувалось, що Алойзи Сокол посяде 1 місце в бігу на 100 метрів з перешкодами адже він не перший раз ставав чемпіоном саме в цій дисципліні спорту, але на превеликий жаль, при спірних обставинах, Алойзи не зміг взяти участь в цьому змаганні. По словам офіційних повідомлень і ранкової газети Akropolis, мали відбутись чотири відбіркові заїзди. Проте, через відсутність деяких учасників, заїзди було об'єднано і проведено всього лише 2 з 4 заїздів. Сокол, який брав участь у першому заїзді перемагав, доки не спіткнувся при останній перешкоді, даючи шанс Грентлі Томасу Смарт Гулдінгу, який випередив його і став чемпіоном.[3]

Сокол зрештою посів друге місце і разом з двома чемпіонами з другого заїзду мав взяти участь у кінцевому, фінальному заїзді.[4] Сокол разом з Вільямом Уеллс Хойтом було виключено зі змагань, проти правил Міжнародного олімпійського комітету, проте буцімто згідно з правилами Amateur Athletic Association of England.[3] Чемпіоном в бігу на 100 м став американець Томас Кертіс, друге місце посів Грентлі Томас Смарт Гулдінг.

Пізніша кар'єра і відставка[ред.ред. код]

Після повернення з літніх Олімпійських ігор 1896 року, Алойзи взяв участь у змаганнях гандикап на щорічному весняному чемпіонаті. Тоді ж Алойзи і показав свій найкращий результат, вигравши біг на 100 ярдів, біг на 110 ярдів з перешкодами, змагання з потрійного стрибку і естафету. Угорська атлетична асоціація, створена в 1897 році оголосила змагання з бігу на 100 метрів і бігу на 1 милю. Першими чемпіонами Угорщини з легкої атлетики було проголошено Соколи і František Horn.[5]

В 1896 році не тільки проведено перші сучасні Олімпійські ігри, але також відбулось святкування тисячоліття Угорського landtaking. У зв'язку з цим було організовано безліч престижних спортивних змагань і виставок та різноманітних шоу. Соколи, свого часу знаменитий спортсмен, легкоатлет, був зображений на рекламах. Крім того, Алойзи займався організацією цього заходу як секретар Національного гімнастичного та спортивного комітету.[3]

З 1896 року, Алойзи зосередився більше на організації різноманітних змагань, аніж на самій участі в них. Зрештою, в 1900 році пішов у відставку. Сокол був активним спортсменом на протязі всіх 10-ти років. За весь цей час, Алойзи взяв участь у 71 заході в 29 спортивних змаганнях, вигравав 26 раз, 16 раз посідав 2-ге місце, 6 раз — посів третє. Крім того, за всі 10 років Сокол поліпшив Угорський національний рекорд аж в 13 раз.[3]

Старість і смерть[ред.ред. код]

Пам'ятна дошка на особняку Соколів

Після виходу на пенсію, Алойзи повернувся в свій маєток в Бернецебараті і 27 листопада 1900 року одружився на Шарлотті Берчтолд. До цього, Алойзи поріднився зі знатними родами — Берчтолдами, Каройями, Банфі з Лошонца. У пари народилось п'ятеро дітей. Алайос був священиком, Йожеф — вйськовим, Ференц — агрономом, який пішов по стопам батька і здобув пару спортивних нагород. Дочка Елізабет вийшла заміж за графа Стівена Révay, засновника-президента Асоціації фізичного виховання угорців в Чехословаччині[6]. Крім Елізабет, Алойзи мав також доньку Мері.

В 1906 році Алойзи Сокол заснував Спортивну асоціацію в Хонто, був її президент аж до своєї відставки в 1912 році. В 1907 році був призначений головним архіваріусом Хонту. В 1910 році змінив правопис свого імені на Szokolyi (Соколий).[3]

Під час Першої світової війни організував медичну службу округу як головний лікар військового госпіталю в місті Іполісаг. Після закінчення війни Іполісаг потрапив під чехословацьку адміністрацію. Сокол згодом пішов в відставку.[3] В 1928 році в нього діагностували атеросклероз. Алойзи Сокол помер від серцевого нападу в 1932 році.

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Bill Mallon, Ture Widlund: The ¡896 Olympic Games: results for all competitors in all events, with commentary (англ.)

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г Alajos Szokoly Bio, Stats and Results. Sports Reference. Процитовано 8 December 2013. 
  2. Olympics Statistics: Alajos Szokolyi. databaseolympics.com. Процитовано 2012-10-04. 
  3. а б в г д е ж и к л Szokoly Alajos – A modern olimpiák egyes számú versenyzője (Hungarian). Rubicon. Процитовано 2 January 2014. 
  4. Кубертен, П'єр; Philemon, Timoleon J.; Politis, N. G.; Anninos, Charalambos (1897). The Olympic Games B.C. 776. — A.D. 1896. (Second part) (pdf) (German, English). London: H. Grevel & co. с. 79. Процитовано 8 December 2013. «Erster kommt ans Ziel der Engländer Goulding, der die Entfernung in 18" 2/5 durchmisst, als Zweiter der Ungar Szokoly. Zweite Gruppe. Es treten in Wettbewerb die übrigen vier und es siegt der Amerikaner Curtis, der die Strecke in 18" zurücklegt, als Zweiter langt an der Americaner Stoyt [sic]. Die vier besten Läufer werden sich später in einem Entscheidungslauf messen. /Першим добіг до мети Гулдінг, який поборов дистанцію з часом 18.4 с, другим був Сокол. Другий заїзд.Першим прийшов Кертіс з часом 18 с, а другий Стоут [sic]. Четверо найкращих візьме участь у фінальному заїзді./» 
  5. Krasovec, Ferenc, ред. (1997). Száz év atlétika. Budapest: Magyar Atlétikai Szövetség. с. 30–34. ISBN 9630494345. 
  6. Végh, József. Szokolyi Alajos (Hungarian). Független Rétsági Honlap. Процитовано 2 January 2014.