Алонсо Кано

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Алонсо Кано
Alonso Сano
Alonso cano.JPG
«Автопортрет» (копія втраченого, музей у Кадісі).
Ім'я при народженні Alonso Cano de Almansa
Дата народження 19 березня 1601(1601-03-19)
Місце народження Гранада
Дата смерті 3 жовтня 1667(1667-10-03) (66 років)
Місце смерті Рим
Національність іспанець
Громадянство Іспанія Іспанія
Жанр побутовий жанр, портрет, релігійний живопис
Навчання у Франсіско Пачеко
Напрямок академізм, бароко
Роки творчості 1620—1666
Покровитель міністр і граф Оліварес, король Іспанії Філіп IV
Твори побутовий жанр, портрет, релігійний живопис
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Алонсо Кано (ісп. Alonso Cano, 19 березня 1601, Гранада — 3 жовтня 1667) — іспанський художник і скульптор першої половини 17 ст.

Життєпис, ранні роки[ред.ред. код]

Народився в місті Гранада на півдні Іспанії. Мати — Марія Альманса мала хист до малювання, батько, Мігель Кано — майстер створення вівтарів. Перші художні навички Алонсо отримав від батьків. Надалі працював у майстернях Хуана дель Кастільо, а потім у Франсіско Пачеко, котрий був вчителем Дієго Веласкеса.

Севільський перід і перший шлюб[ред.ред. код]

1614 або 1615 року родина перебралась на житло у місто Севілья . тоді і влаштувався у майстерню Франсіско Пачеко. Тоді ж відбулося знайомство із Дієго Веласкесом, приятельські стосунки з котрим він зберігав до власної смерті. У Севільї молодий художник узяв і свій перший шлюб. Відомо, що працював разом із батьком по створенню вівтарів. 1622 року його прийняли до гільдії художників, але ранні твори митця не знайдені. Серед перших творів митця — «Св. Франсіско де Борха», 1624 р., що несе ознаки впливів творчої манери Пачеко.

Мадридський період[ред.ред. код]

«Виховання Богородиці», 1645 р., Мадрид

1638 року Алонсо Кано відбув у Мадрид, де прибився до оточення впливового міністра і графа Олівареса. Останній посприяв його кар'єрі і невдовзі талановитий митець отримав посаду надвірного художника короля Іспанії. серед завдань художика було і навчання малюнку сина короля, принца Бальтасара Карлоса. перебування у королівських палацах дозволило Алонсо Кано бачити королівські картинні галереї, де було чимало творів венеціанських майстрів 16 століття (там були Тиціан, Паоло Веронезе,), твори фламандських митців (Антоніс Мор, Пітер Пауль Рубенс, Антоніс ван Дейк), що не могло не вплинути на творчі пошуки Алонсо Кано.

Він виробив особливу художню манеру, в котрій були відчутні впливи римської художньої школи з її потягом до монументальності і узагальнених, помітно ідеалізованих персонажів. З роками колорит картин художника ставав все більш яскравим, перехадячи іноді до штучних і майже маньєристичних хроматичних гам. При цьому персонажі релігійних образів зберігали важкувату заземленість і урочисту гордовитість, притаманну іспанським аристократам.

Шлюби і неприємності шлюбного життя[ред.ред. код]

Первісно художник оженився в місті Севілья. Дружина, Марія Фігероа, померла 1627 року, за припущеннями під час пологів. Художник узяв шлюб вдруге 1631 року. Дружина, Магдалена де Уседа, була племінницею художника Хуана де Уседа (1570—1631).

З нез'ясовних обставин, другу дружину художника було убито. Звинуватили у скоїному убивстві Алонсо Кано, що відрізнявся неприємном характером. Художника запроторили у тюрму, де катували на допитах. Але він встиг виправдатися і напівхворим був звільненим із в'язниці.

Останні роки[ред.ред. код]

Художник один рік відбув у монастирі Сан Франсіско у місті Валенсія, після чого повернувся до Мадриду. 1647 року його призначили економом монастиря Богородиці. 1652 року він відбув у Гранаду, де за сприяння короля Іспаії був введений до штату міського собору. В Гранадському соборі встиг створити декор каплиці. Але мав неприємності через недотримання канонічних вимог. Невдовзі був переведений на посаду архітектора собору.

На початку серпня 1667 року він помер у Гранаді і був похований в склепі Гранадського собору.

Вибрані твори[ред.ред. код]

А.Кано. «Важка праця Адама і Єви після вигнання з раю».

Галерея вибраних творів[ред.ред. код]

«Євангеліст Іван» або «Видіння небесного Єрусалима», 1637 р., Зібрання Воллеса, Лондон.

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Алонсо Кано

Див. також[ред.ред. код]

}