Алотропія

Алотропія (від гр. ἄλλος, állos — інший і τρόπος, trópos — властивість) — явище утворення елементом двох або кількох простих речовин. Так проста речовина кисень O₂ і проста речовина озон O₃ є алотропічними видозмінами елементу кисню.

Алотро́пи (англ. allotropes) — різні структурні модифікації одного хімічного елемента. Алотропи мають різні фізичні та хімічні властивості.

Вуглець, фосфор, сірка і інші елементи також утворюють алотропічні видозміни. Алотропічні видозміни, або модифікації, обумовлюються або різною кількістю атомів у молекулах, або різною кристалічною будовою твердих тіл, що складаються з атомів того самого хімічного елементу. Явищами алотропії пояснюється і той факт, що простих речовин відомо значно більше, ніж хімічних елементів. Відомо понад 400 простих речовин, а хімічних елементів — лише 118.

Елемент	Форма
вуглець	алмаз (sp³-гібридизація) Лонсдейліт (sp³-гібридизація) графіт (sp²-гібридизація) аморфний вуглець фулерени, зокрема C₆₀ (sp²-гібридизація) . вуглецеві нанотрубки (sp²-гібридизація) карбін — лінійна форма (sp-гібридизація) графен
фосфор:	Білий P₄ Червоний — полімер Фіолетовий (фосфор Гітторфа) Чорний — напівпровідник, аналог графіту Аморфний
кисень:	кисень, O₂ — компонент повітря, безбарвний озон, O₃ — голубий газ
сірка:	Аморфна — полімер Ромбічна, S₈ Моноклінна Метастабільні циклічні форми S₇ і S₁₂ ланцюгова структура — катено-S_∞
селен:	Червоний, Se₈ Сірий, полімерний Чорний

Див. також

Джерела

Глінка М. Л. Загальна хімія : підручник. — 5-те. — Київ : Вища школа, 1982. — 608 с.
Глосарій термінів з хімії / укладачі: Й. Опейда, О. Швайка ; Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк : Вебер, 2008. — 738 с. — ISBN 978-966-335-206-0.