Алоїз Еферс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Алоїз Еферс
нім. Alois Evers
Народився 13 березня 1893(1893-03-13)
Мюнстер, Королівство Пруссія, Німецька імперія
Помер 31 березня 1965(1965-03-31) (72 роки)
Фрайбург, Баден-Вюртемберг, ФРН
Діяльність льотчик, лікар, офіцер
Вчителі Кільський університет
Учасник Перша світова війна і Друга світова війна
Військове звання Admiralarztd
Нагороди
Залізний хрест 2-го класу
Ганзейський Хрест (Гамбург)
Галліполійська зірка
За поранення (нагрудний знак)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Пластина на „Орден за Военна Заслуга“.jpg
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Нагрудний знак пілота-спостерігача (Пруссія)

Алоїз Еферс (нім. Alois Evers; 13 березня 1893, Мюнстер31 березня 1965, Фрайбург) — німецький військовий медик, контрадмірал медичної служби крігсмаріне.

Біографія[ред. | ред. код]

Учасник Першої світової війни, льотчик-спостерігач. Після війни вивчав медицину, в 1922 році склав державний іспит в в Кільському університеті. Вступив в рейхсмаріне, з 1931 року — референт санітарного управління військово-морської станції «Нордзе» і одночасно командир гігієнічного і 1-го дивізіону 1-ї дивізії корабельних гармат Північного моря у Вільгельмсгафені. З 1936 року — корабельний лікар на лінкорі «Сілезія».

З 1937 року — головний лікар військово-морського шпиталю в Свінемюнде і, одночасно, комендант військово-морського шпиталю. З січня 1940 по березень 1941 року — командир Військово-морської медичної академії в Берліні. З квітня 1941 року — старший санітарний офіцер при командувачі-адміралі на Південному Сході, з липня 1941 по 19 серпня 1942 року —в командуванні групи ВМС «Південь». З листопада 1942 року — головний лікар військово-морського шпиталю в Штральзунді. З 8 лютого 1944 року і до кінця війни — старший санітарний офіцер. Наприкінці війни також був начальником системи військово-морської медичної підготовки.

Після війни він взяв участь в навчанні першого курсу офіцерів-медиків у новоствореній Академії державної медицини в Гамбурзі. Еферс оселився в Гольштейні, де працював сільським лікарем. Помер від інфаркту міокарда.

Нагороди[ред. | ред. код]

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Die Avitaminosen auf deutschen Hilfskreuzern während des Weltkrieges. Mittler, 1931.
  • Denkschrift der Marineärztlichen Akademie Kiel. Kiel, Januar 1941.

Література[ред. | ред. код]

  • Hans-Joachim Maurer: Die Marineärztliche Akademie 1940–1945. Kurzer Abriß ihrer Geschichte. In: Deutsches Schiffahrtsarchiv, Bd. 26 (2003), S. 114, 115+119 (online).
  • Nachruf. In: Der Öffentliche Gesundheitsdienst, Band 27, 1965, S. 339.

Посилання[ред. | ред. код]