Алоїз Осінський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Алоїз Осінський
Народився 1770
Помер 10 червня 1842(1842-06-10)
Діяльність священик
Посада Єпископ

Алоїз Осінський (пол. Aloiz[1] чи Aloizy[2] Osiński; 4 березня 1770 — 10 червня 1842, Олика, нині смт Ківерцівського району Волинської області, Україна) — ксьондз, піяр, польський педагог, філолог, лексикограф, дослідник старопольської писемності. Луцький єпископ-суфраган.

Життєпис[ред. | ред. код]

За одними даними, народився в Холмі,[1] за іншими — в Холмській землі.[3] Батько — збіднілий шляхтич Ян Осінський, працював у м. Ополе садівником княгині, краківської каштелянової Зофії Любомирської. Матір — дружина батька Барбара Марковська.

У 1786 році вступив до ордену піярів.

Якийсь час викладав у м. Ломжа, де одним з його учнів був Ігнатій Данилович.[4] У 1806—1824 роках — викладач польської мови та літератури у Вищі Волинській гімназії та Волинському ліцеї у Крем'янці. З 1824 року проживав та працював у Вільно. 22 вересня 1831 року став ксьондзом-інфулятом в м. Олика, але в зв'язку з повстанням прибув до міста 24 вересня 1832 року. Наприкінці 1833 року отримав призначення на посаду ректора Віленської римо-католицької духовної семінарії, яку урочисто відкрив 11 лютого 1834 року. Через погане здоров'я подав у відставку з посади 7 січня 1839 року.

Написав «Міфологічний словник» в трьох томах (1806—1812). В рукопису залишився 14-томний фразеологічний словник «Багатства польської мови», окремі уривки з якого друкувалися 1818 та 1835.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Кобернюк В., Ткачов С. Осінський Алоїз… — С. 690.
  2. Alojzy Osiński h. Junosza (ID: psb.21044.6)
  3. Nowak Z. J Osiński Aloizy … — S. 332.
  4. Turkowski T. Daniłowicz Ignacy (1787—1846) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademii Umiejętności, 1937. — t. IV/1, zeszyt 16. — S. 412. (пол.)

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]