Алперм
Алпе́рм (англ. Alperm від англ. aluminum — алюміній і англ. permeability — проникність)[1] — клас сплавів, що містять 83…90 % заліза і 10…17 % алюмінію. Алперм є магнітом'яким матеріалом з високою магнітною проникністю.
Основні види сплавів[ред. | ред. код]
Сплави цього класу було створено та досліджено, починаючи з 1939 року японськими дослідниками Х. Масумото (англ. H. Masumoto) та Хідео Сайто (англ. Hideo Saito)[2]. Найбільшого поширення набув сплав із 16 % Al (Fe-16Al)[1]. Цей сплав має й інші маркування: «Alfenol 16» (США), «Vacodur 16» (Німеччина), Ю-16 (СРСР).
Сплав із 13 % Al також інколи називають альфер або алфер (англ. Alfer, від лат. Aluminium + Ferrum) або його радянські аналоги Ю-13, Ю-14 — магнетострикційний сплав алюмінію (12,5…13,8 %) і заліза (86,2…87,5 %) має дещо відмінні властивості від інших сплавів цього класу. Під час Другої світової війни сплав з 12,7…12,9 % алюмінію застосовувався японцями як заміна дефіцитного нікелю у магнітострикційних перетворювачах гідролокаторів[3]. Низька ціна та доступність компонентів сплаву, його підвищені, порівняно з нікелем, магнетострикційні властивості та великий Питомий опір дозволили значно знизити втрати на вихрові струми, стали основою практичного використання[4]. Альфер використовується для створення осердь електроакустичних (магнетострикційних) перетворювачів, які знайшли основне використання у гідроакустиці. Певним обмеженням, щодо практичного застосування цього матеріалу є його крихкість, яка суттєво ускладнює його механічне оброблення та низька корозійна стійкість, через присутність алюмінію[4].
Властивості[ред. | ред. код]
Після загартування з 600°C алперм має такі магнітні властивості:
- магнітна проникність μ = 55000 (для альферу μ = 3100),
- коерцитивна сила Hc = 3 А/м (для альферу Hc = 50 А/м),
- магнітна індукція насичення BS = 0,8 Тл (для альферу BS = 1,28 Тл).
Додавання алюмінію до заліза підвищує питомий електричний опір сплаву до 140 мкОм∙м, що майже у чотири рази перевищує значення для кременистої електротехнічної сталі. З цієї причини алперм може використовуватись у вищому частотному діапазоні. Тим не менше, через вміст алюмінію матеріал у більшій мірі схильний до окиснення.
Виробництво[ред. | ред. код]
Алперм виробляється методом спікання. Кінцевою формою сплаву, є листи товщиною 0,5 мм. Інколи методом вальцювання з них виготовляють стрічку товщиною до 50…60 мкм[5].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Стародубцев Ю. Н. Магнитомягкие материалы. Энциклопедический словарь-справочник. — М.: Техносфера, 2011. — 664 с. — ISBN 978-5-94836-259-5
- ↑ Effect of Aging on the Maximum Permeability in Quenched Fe-Al Alloys (Alperm) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 2 червня 2012. Процитовано 7 квітня 2010.
- ↑ Japanese sonar and asdic // US Naval Technical mission to Japan, 1945. [Архівовано 2015-09-24 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Донской А. В., Келлер О. К., Кратыш Г. С. Ультразвуковые электротехнологические установки. — Л.: Энергоиздат, 1982. — 208 с.
- ↑ Yamashiro Y., Teshima N., Narita K. Magnetic properties of rapidly quenched alperm ribbons // Journal of Magnetism and Magnetic Materials, Volume 41, Issues 1-3, February 1984, Pages 149—151
Джерела[ред. | ред. код]
- Гудремон Э. Специальные стали. Изд. 2-е сокр. и перераб. Перевод с немецкого / Под ред. А. С. Займовского. том. 2 — М.: Металлургия, 1966. — 534 с.
Посилання[ред. | ред. код]
- Алфер / Материалы с необычными свойствами [Архівовано 21 серпня 2019 у Wayback Machine.] // Сайт Anomal.unicor.ru (рос.)