Алуніт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Алуніт або галуняк
Mineraly.sk - alunit m.jpg
Загальні відомості
Статус IMA перевизначений (Rd)[d][1][2]
IMA-номер IMA1987 s.p.
Абревіатура Alu[3]
Хімічна формула KAl3 [SO4]2(OH)6
Клас мінералу Сульфати (мінерали)
Nickel-Strunz 10 7.BC.10[4][5]
Dana 8 30.2.4.1
Ідентифікація
Колір білий, сірий, жовтий, зеленкуватий
Форма кристалів кубічна, товстотаблитчаста
Сингонія тригональна
Просторова група кристалографічна група 166d[6]
Злам нерівний, раковистий
Твердість 3,5—4
Блиск скляний до перламутрового
Прозорість прозорий
Колір риси білий
Густина 2,6 — 2,9
Оптичні властивості кристалів
Подвійне променезаломлення δ = 0,020
Інші характеристики
Радіоактивність 136,78
Названо на честь Галуни природні (латина)[5]
Особливі характеристики сильний піроелектрик
CMNS: Алуніт у Вікісховищі

Алуні́т або галуняк (від лат. alun — галун, галунний камінь) — мінерал з групи сульфатів, основний сульфат алюмінію та калію острівної будови.

Історія[ред. | ред. код]

Назва алуніт, похідна від "Alum" (з латинської «alumen»). Вперше мінерал був видобутий у 15 ст. в Тольфа, що поблизу Риму для виробництва алюмінію під контролем пап. У 1707 році він був описаний франц. хіміком і геологом Жан-Клодом Деламетерієм як Алюмініліт, який потім був скорочений в 1824 році франц. геолог і мінералог Франсуа Салліс Бедан в Алуніт. Альбрехт Дюрер зобразив на його гравюрі Меленколію I (1514) і назвав алюнітний кристал[7].

Загальний опис[ред. | ред. код]

Алуніт. Штат Юта, США.
Кристалічна структура алуніту

Склад: KAl3 [SO4]2(OH)6. Містить (%): K2O — 11,37; Al2O3 — 36,92; SO3 — 38,66; H2O — 13,05.

Сингонія тригональна. Зустрічається у вигляді тонкозернистих і землистих мас та дрібних кристалів.

Колір з сіруватим, жовтуватим або червонуватим забарвленням. Просвічує до прозорого. Блиск скляний, іноді перламутровий полиск. Риса біла.

Кристали кубічні або товстотаблитчасті, звичайно в тонкозернистих, землистих, іноді волокнистих масах.

Густина 2,6-2,8, твердість 3,5-4.

Використовується для одержання галуну, сульфату, алюмінію, рідше — металевого алюмінію.

Утворюється при дії сірчистої пари на кислі вивержені гірські породи, а також при дії сульфатних поверхневих вод на глиноземисті породи.

Родовища алуніту відомі в Україні (на Закарпатті), в Казахстані, в Азербайджані. Використовують для одержання сульфату алюмінію.

Різновиди[ред. | ред. код]

Розрізняють:

  • алуніт залізний (відміна алуніту, яка містить до 5% Fe2O3),
  • алуніт натріїстий (відміна алуніту, яка містить 4,41% Na2O).

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (May 2015) — 2015.
  2. Scott K. M. Solid solution in, and classification of, gossan-derived members of the alunite-jarosite family, northwest Queensland, Australia // Am. Mineral.Mineralogical Society of America, 1987. — Vol. 72. — P. 178–187. — ISSN 0003-004X; 1945-3027
  3. Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical MagazineCambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022doi:10.1180/MGM.2021.43
  4. Alunite: Alunite mineral information and data
  5. а б Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database[Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
  6. Архівована копія. Архів оригіналу за 10 вересня 2016. Процитовано 2 вересня 2018. 

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]