Алустон (фортеця)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Алустон
FORTRESS ALUSTON 2.jpg

Руїни вежі Ашага-Куле
44°40′20″ пн. ш. 34°24′43″ сх. д. / 44.67222° пн. ш. 34.41194° сх. д. / 44.67222; 34.41194
Тип фортеця
Країна Україна Україна
Розташування Алушта
Адреса

Алушта,

Автономна Республіка Крим
Завершення будівництва XV ст.
Алустон (фортеця) is located in Україна
Алустон (фортеця)

Алустон у Вікісховищі?

Алустон — середньовічна візантійська фортеця на південному узбережжі Криму. Назва фортеці передалася у зміненій формі сучасному місту Алушта.

Залишки фортеці
План фортеці

Вперше про фортецю Алустон згадує візантійський історик Прокопій Кесарійський (VI ст.) в своєму трактаті «Про споруди». У той час, в правління імператора Юстиніана I (527565), Крим знаходився у сфері зовнішньополітичних інтересів Візантії. Цим, зокрема, була обумовлена поява на Південнобережжі двох зміцнень — «Алустон» і «Горзувіти».

У X–XI ст. укріплення Алустон перетворюється на місто, населене ремісниками, рибаками і торгівцями, а поряд з ним розташовуються відкриті поселення, жителі яких забезпечували містян продуктами сільського господарства.

У XI–XII ст. Алустон, ймовірно, як і інші укріплення гірського Криму, платить дань половцям, а з другої половини XIII ст. — татарам. У 80-х рр. XIV ст. фортеця була передана за договором 1380 р. разом з 17 селищами Судацької округи Генуї. Будівництво фортеці в Алушті Генуя почала, скоріше, після 1380 р. У 1422 р. фортеця вже існувала, тому що влада Кафи, в очікуванні початку війни з князем Феодоро, виділили значну суму для ремонту оборонних споруд Алушти.

Відомо, що в XV ст. (1474 р.) власник «Лусти» (італійська назва фортеці) був васалом мангупських князів і шукав у них підтримку в боротьбі з генуезькими феодалами братами Гуаско. Алушта зберігала своє значення як порт до пізнього середньовіччя. Про це говорить той факт, що вона відмічена на багатьох картах XV–XVI ст.

У 1475 р. фортеця була зруйнована турками, до руїн стін і башт ліпилися жалюгідні хатини глухого маленького села. Такою вона залишалася до початку XIX ст.

За часів Генуї фортеця займала вершину горба, віддаленого на 200 м від моря і була чотирикутником неправильної форми. Оборонна стіна складалася з двох ліній — цитаделі і зовнішньої стіни, укріпленої трьома баштами — Чатал-куле (Рогата), Орта-Куле (Середня) і Ашага-куле (Нижня). Стіни розташовувалися по всьому периметру. З півночі лінію оборонної стіни замикала башта Чатал-куле шестигранної форми. Її розміри визначаються приблизно по підставі південної стіни башти, виступаючій частково на поверхню. У центрі північно-східної лінії оборони поміщалася прямокутна башта розміром 12х12,5  м (виступає за лінію стіни на 12 м). Збереглася на висоту до 8  м. Товщина стін башти становить 2,75 — 2,85 м. Південно-східний фланг оборони замикає кругла башта. Стіни і башти складені з буту на пісочно-вапняному розчині. Їх товщина різна — від 2 до 2,45 м. Протяжність західної лінії оборони 135 м, південної 125  м, північно-східної — 150 м. Відстань між баштами — 75 — 77 м. Розміри всієї фортеці 135х125 м. Стіни цитаделі в наш час[Коли?] майже не простежуються на поверхні.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Алушта, Киев, 2002, с.77
  • Когонашвили К. К., Махнеева О. А. Алустон и Фуна, Симферополь, 1971
  • Мыц В. Л. Ранний этап строительства крепости Алустон //Алушта и Алуштинский регион с древнейших времен до наших дней, Киев, 2002