Алчевський Іван Олексійович
Алчевський Іван Олексійович | |
---|---|
Основна інформація | |
Дата народження | 27 грудня 1876 (8 січня 1877) |
Місце народження | Харків, Російська імперія[1] |
Дата смерті | 9 (22) травня 1917 (40 років) або 10 (23) травня 1917 (40 років) |
Місце смерті | Баку, Російська імперія[1] |
Причина смерті | менінгіт |
Поховання | 13-е міське кладовище |
Громадянство | Російська імперія |
Національність | українець |
Професії | оперний співак |
Освіта | Імператорський Харківський університет (1901) |
Праця в операх | Маріїнський театр, Большой театр |
Співацький голос | тенор |
Інструменти | вокал[d] |
Заклад | ХНУ ім. В. Н. Каразіна |
Батько | Алчевський Олексій Кирилович |
Мати | Алчевська Христина Данилівна |
Брати, сестри | Алчевська Ганна Олексіївна, Алчевський Микола Олексійович, Алчевський Григорій Олексійович і Алчевський Дмитро Олексійович |
Файли у Вікісховищі |
Алчевський Іван Олексійович (27 грудня 1876, Харків, Російська імперія — 10 травня 1917, Баку, Азербайджан) — український співак (ліричний тенор), громадський діяч; організатор, голова українського літературно-мистецького товариства «Кобзар» (Москва).
Був четвертою дитиною в родині харківського банкіра та промисловця Олексія Алчевського та громадської діячки, засновниці недільних шкіл для дорослих Христини Алчевської. Брат Григорія та Христі Алчевських[2].
Закінчив природниче відділення фізико-математичного факультету Харківського університету в 1901 році [3]. Час закінчення Іваном університету збігся з трагічною смертю батька.[4]
Співу навчався у старшого брата Григорія, потім у Парижі та Брюсселі. Удосконалював свою вокальну та сценічну майстерність під керівництвом О. Палечека у Петербурзі, А. Панаєвої-Карцевої, у Парижі у Ж. Решке, брав приватні уроки співу у співачки Фелії Литвин. Виступав на сценах російських і багатьох закордонних оперних театрів у містах: Петербург (1901–1905), Брюссель (1905–1906), Лондон (1906), Нью-Йорк (1906–1907), Москва (1907–1908, 1910–1912), Париж (1908–1910, 1912–1914). 1915–1917 позмінно виступав на сценах Маріїнської опери та Великого театру. Гастролював по Україні (Київ, Одеса, Харків).
Співак широкого творчого діапазону. Мав у своєму репертуарі близько 50 оперних партій, в тому числі Андрія в опері «Запорожець за Дунаєм» Семена Гулака-Артемовського, Петра в «Наталці Полтавці» Миколи Лисенка, Германа у «Піковій дамі» Петра Чайковського, Хозе в «Кармен» Жоржа Бізе, Фауста в однойменній опері Шарля Гуно та багато інших.
Кращі партії: Хозе («Кармен»), Рауль («Гугеноти»), Іоанн Лейденський («Пророк»), Радамес («Аїда»), Самсон («Самсон і Даліла»), Лоенгрін, Зігфрід («Загибель богів», «Тангойзер»), Дон Жуан («Камінний гість»). Серед інших партій — Собинин («Життя за царя»), Баян «Руслан і Людмила», Синодал («Демон»), Садко («Садко»), Звіздар («Золотий півник»), Михайло Хмара «Псковитянка»), Карл VII («Сарацин»), Петро («Наталка Полтавка»), Андрій («Запорожець за Дунаєм»); Адмет, Рінальдо («Альцеста»), Фауст («Мефістофель»), Ромео («Ромео і Джульєтта»), Макс («Вільний стрілець»), Герцог («Ріголетто»), Альфред («Травіата»), Каніо («Паяци»), Єлеазар («Жидівка»).
Відомі партнери: Ф. Шаляпін, А. Нежданова, Н. Забіла-Врубель, В. Касторський, В. Куза, М. Михайлова, B. Петров, К. Серебряков, Н. Фріду, М. Баттістіні, диригенти — Ф. Блуменфельд, Е. Купер, М. Малько, Е. Направник, А. Нікіш, Н. Федоров[5].
І. Алчевського поважали такі відомі композитори як К. Сен-Санс та Р. Леонкавалло.
У концертних виступах широко пропагував українську народну пісню, твори на слова Т. Шевченка, серед них — солоспіви «Огні горять, музика грає», «I широкую долину», «Б'ють пороги», «Чого мені тяжко» та ін..
У Москві організував драматичне товариство «Кобзар»[6], у яке об'єдналися вихідці з України й популяризували в Росії українське мистецтво. Був його головою у 1910–1912 роках.
Помер від менінгіту[7] в Баку під час гастролів на Кавказі, похований у Харкові на Єпархіальному цвинтарі. Про похорон співака писала харківська газета[8] «Рідне слово»[9]. Поховання співака зараз перебуває на 13-му харківському кладовищі.
З 1999 року у Харкові стало традиційним проведення Міжнародного конкурсу вокалістів імені Івана Алчевського.
- ↑ а б Алчевский Иван Алексеевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ Семья Алчевских. mtlib.org.ua. Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 15 жовтня 2019.
- ↑ Алчевський Іван Олексійович — Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua. Архів оригіналу за 28 грудня 2021. Процитовано 28 грудня 2021.
- ↑ Життя заради світла і добра: Розповідь про родину Алчевських. Архів оригіналу за 29 квітня 2012. Процитовано 12 березня 2013. [Архівовано 2012-04-29 у Wayback Machine.]
- ↑ Lysenko, Ivan M. (2011). Spivaky Ukraïny : encyklopedyčne vydannja (вид. 2. vydannja, pereroblene i dop). Kyïv: "Znannja". ISBN 9789663464992. OCLC 772901830.
- ↑ Алчевський, Іван Олексійович — ВУЕ. vue.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 22 березня 2022. Процитовано 16 жовтня 2019.
- ↑ Алчевский Иван Алексеевич // Отечественные певцы. 1750—1917: Словарь / Пружанский А. М. — Изд. 2-е испр. и доп. — М., 2008. (рос.)
- ↑ Газета "Рідне слово" №1. 1 квітня 1917р. Рідне слово №1. 1 квітня 1917р. Видає Харківський Українських гродський Організаційний комітет. Подається звернення до Українських громадян. Відомості про Установчі збори про лад на Україні. Селянську спілку. Українізацію і кооперативи. Хроніки. До українців поза межами України. avr.org.ua (англ.). Архів оригіналу за 18 жовтня 2019. Процитовано 18 жовтня 2019.
- ↑ Все Про Харьков - Книги по истории и культуре - Ижицкий Г.В. "Харьков в газетном репортаже. 1917". vseprokharkov.com.ua (рос.). Архів оригіналу за 18 жовтня 2019. Процитовано 18 жовтня 2019. [Архівовано 2019-10-18 у Wayback Machine.]
- Кізченко В. І. Алчевський Іван Олексійович [Архівовано 18 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 70. — ISBN 966-00-0734-5.
- Трубникова Л. М. Алчевський Іван Олексійович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [онлайн] / гол. редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=43868 [Архівовано 28 грудня 2021 у Wayback Machine.]
- Прес-центр[недоступне посилання з травня 2019]
- Співаки України. Енциклопедичне видання. — 2-ге вид., перероб. і допов. / Лисенко І. М. — К., 2011. — 629 с., С.12-15, ISBN 978-966-346-499-2
- Історія вокального мистецтва / О. Д. Шуляр: [монографія]: Ч.ІІ. — Івано-Франківськ, «Плай» 2012. — С.234
- Ивановский П. Иван Алчевский: [1876-1917] / П. Ивановский, К. Милославский; Предисл. засл. деят. иск. РСФСР и УзССР О. Чишко.— М.: Сов. композитор, 1972.— 126 с. URL: https://www.worldcat.org/title/ivan-alchevskii/oclc/977883180 [Архівовано 9 липня 2021 у Wayback Machine.]
- Іван Алчевський: Спогади. Матеріали. Листування / Вступ. ст., упоряд. І прим. І. Лисенка, К. Милославського.— К.: Муз. Укр., 1980. — 294 с. URL: https://www.worldcat.org/title/ivan-alchevskyi-spohady-materialy-lystuvannia/oclc/7554384 [Архівовано 9 липня 2021 у Wayback Machine.]
- Литвин Ф. В. Моя жизнь и мое искусство./ Сокр пер. с фр. С Бушуевой. Вступ.с и ред..пер. А.Гозенпуда. Л.: Музыка, 1967—163 с..
- Ижицкий Г. В. Харьков в газетном репортаже. 1917. — Х.: Издательство Сага, 2014. — 192 с.; рус., ISBN 978-617-575-069-8. Алчевский. С.57— 59. (рос)
- Алчевський Іван Олексійович // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 5. Біографічна частина: А-М / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2014. — с.11
- Запис арії з «Лоенґріна» Вагнера, 1903 рік [Архівовано 27 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Большая советская энциклопедия: Алчевский Иван Алексеевич [Архівовано 23 вересня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
- Міжнародний конкурс вокалістів ім. Івана Алчевського (www.mkvia.org)
- Народились 8 січня
- Народились 1877
- Уродженці Харкова
- Померли 22 травня
- Померли 1917
- Померли 23 травня
- Померли в Баку
- Поховані на харківському міському кладовищі № 13
- Тенори
- Викладачі Харківського університету
- Українські тенори
- Українські громадські діячі
- Випускники Харківського університету
- Померли від менінгіту
- Алчевські
- Оперна трупа Большого театру