Алчевський Іван Олексійович

Алчевський Іван Олексійович
Зображення
Основна інформація
Дата народження	27 грудня 1876 (8 січня 1877)
Місце народження	Харків, Російська імперія
Дата смерті	9 (22) травня 1917 (40 років) або 10 (23) травня 1917 (40 років)
Місце смерті	Баку, Російська імперія
Причина смерті	менінгіт
Поховання	13-е міське кладовище
Громадянство	Російська імперія
Національність	українець
Професії	оперний співак
Освіта	Імператорський Харківський університет (1901)
Праця в операх	Маріїнський театр, Большой театр
Співацький голос	тенор
Інструменти	вокал
Заклад	ХНУ ім. В. Н. Каразіна
Батько	Алчевський Олексій Кирилович
Мати	Алчевська Христина Данилівна
Брати, сестри	Алчевська Ганна Олексіївна, Алчевський Микола Олексійович, Алчевський Григорій Олексійович і Алчевський Дмитро Олексійович
Файли у Вікісховищі

Алчевський Іван Олексійович (27 грудня 1876, Харків, Російська імперія — 10 травня 1917, Баку, Азербайджан) — український співак (ліричний тенор), громадський діяч; організатор, голова українського літературно-мистецького товариства «Кобзар» (Москва).

Життєпис

Був четвертою дитиною в родині харківського банкіра та промисловця Олексія Алчевського та громадської діячки, засновниці недільних шкіл для дорослих Христини Алчевської. Брат Григорія та Христі Алчевських.

Закінчив природниче відділення фізико-математичного факультету Харківського університету в 1901 році . Час закінчення Іваном університету збігся з трагічною смертю батька.

Музична діяльність

Іван Алчевський в сценічному костюмі

Співу навчався у старшого брата Григорія, потім у Парижі та Брюсселі. Удосконалював свою вокальну та сценічну майстерність під керівництвом О. Палечека у Петербурзі, А. Панаєвої-Карцевої, у Парижі у Ж. Решке, брав приватні уроки співу у співачки Фелії Литвин. Виступав на сценах російських і багатьох закордонних оперних театрів у містах: Петербург (1901–1905), Брюссель (1905–1906), Лондон (1906), Нью-Йорк (1906–1907), Москва (1907–1908, 1910–1912), Париж (1908–1910, 1912–1914). 1915–1917 позмінно виступав на сценах Маріїнської опери та Великого театру. Гастролював по Україні (Київ, Одеса, Харків).

Співак широкого творчого діапазону. Мав у своєму репертуарі близько 50 оперних партій, в тому числі Андрія в опері «Запорожець за Дунаєм» Семена Гулака-Артемовського, Петра в «Наталці Полтавці» Миколи Лисенка, Германа у «Піковій дамі» Петра Чайковського, Хозе в «Кармен» Жоржа Бізе, Фауста в однойменній опері Шарля Гуно та багато інших.

Кращі партії: Хозе («Кармен»), Рауль («Гугеноти»), Іоанн Лейденський («Пророк»), Радамес («Аїда»), Самсон («Самсон і Даліла»), Лоенгрін, Зігфрід («Загибель богів», «Тангойзер»), Дон Жуан («Камінний гість»). Серед інших партій — Собинин («Життя за царя»), Баян «Руслан і Людмила», Синодал («Демон»), Садко («Садко»), Звіздар («Золотий півник»), Михайло Хмара «Псковитянка»), Карл VII («Сарацин»), Петро («Наталка Полтавка»), Андрій («Запорожець за Дунаєм»); Адмет, Рінальдо («Альцеста»), Фауст («Мефістофель»), Ромео («Ромео і Джульєтта»), Макс («Вільний стрілець»), Герцог («Ріголетто»), Альфред («Травіата»), Каніо («Паяци»), Єлеазар («Жидівка»).

Відомі партнери: Ф. Шаляпін, А. Нежданова, Н. Забіла-Врубель, В. Касторський, В. Куза, М. Михайлова, B. Петров, К. Серебряков, Н. Фріду, М. Баттістіні, диригенти — Ф. Блуменфельд, Е. Купер, М. Малько, Е. Направник, А. Нікіш, Н. Федоров.

І. Алчевського поважали такі відомі композитори як К. Сен-Санс та Р. Леонкавалло.

У концертних виступах широко пропагував українську народну пісню, твори на слова Т. Шевченка, серед них — солоспіви «Огні горять, музика грає», «I широкую долину», «Б'ють пороги», «Чого мені тяжко» та ін..

У Москві організував драматичне товариство «Кобзар», у яке об'єдналися вихідці з України й популяризували в Росії українське мистецтво. Був його головою у 1910–1912 роках.

Помер від менінгіту в Баку під час гастролів на Кавказі, похований у Харкові на Єпархіальному цвинтарі. Про похорон співака писала харківська газета «Рідне слово». Поховання співака зараз перебуває на 13-му харківському кладовищі.

З 1999 року у Харкові стало традиційним проведення Міжнародного конкурсу вокалістів імені Івана Алчевського.

Примітки

І. О. Алчевський. Початок  ХХ сторіччя. Світлина з архіву родини Милославських

Джерела

• Кізченко В. І. Алчевський Іван Олексійович [Архівовано 18 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 70. — ISBN 966-00-0734-5.
• Трубникова Л. М. Алчевський Іван Олексійович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [онлайн] / гол. редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=43868 [Архівовано 28 грудня 2021 у Wayback Machine.]
• Прес-центр^{[недоступне посилання з травня 2019]}
• Співаки України. Енциклопедичне видання. — 2-ге вид., перероб. і допов. / Лисенко І. М. — К., 2011. — 629 с., С.12-15, ISBN 978-966-346-499-2
• Історія вокального мистецтва / О. Д. Шуляр: [монографія]: Ч.ІІ. — Івано-Франківськ, «Плай» 2012. — С.234
• Ивановский П. Иван Алчевский: [1876-1917] / П. Ивановский, К. Милославский; Предисл. засл. деят. иск. РСФСР и УзССР О. Чишко.— М.: Сов. композитор, 1972.— 126 с. URL: https://www.worldcat.org/title/ivan-alchevskii/oclc/977883180 [Архівовано 9 липня 2021 у Wayback Machine.]
• Іван Алчевський: Спогади. Матеріали. Листування / Вступ. ст., упоряд. І прим. І. Лисенка, К. Милославського.— К.: Муз. Укр., 1980. — 294 с. URL: https://www.worldcat.org/title/ivan-alchevskyi-spohady-materialy-lystuvannia/oclc/7554384 [Архівовано 9 липня 2021 у Wayback Machine.]
• Литвин Ф. В. Моя жизнь и мое искусство./ Сокр пер. с фр. С Бушуевой. Вступ.с и ред..пер. А.Гозенпуда.  Л.: Музыка, 1967—163 с..
• Ижицкий Г. В. Харьков в газетном репортаже. 1917. — Х.: Издательство Сага, 2014. — 192 с.; рус., ISBN 978-617-575-069-8. Алчевский. С.57— 59. (рос)

Посилання

• Алчевський Іван Олексійович // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 5. Біографічна частина: А-М / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2014. — с.11
• Запис арії з «Лоенґріна» Вагнера, 1903 рік [Архівовано 27 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Большая советская энциклопедия: Алчевский Иван Алексеевич [Архівовано 23 вересня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
• Міжнародний конкурс вокалістів ім. Івана Алчевського (www.mkvia.org)