Алчевський тролейбус

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Алчевський тролейбус
Dnipro Е187 in Alchevsk, Ukraine.jpg
Тролейбусна система
Країна Україна Україна
Регіон  Луганська область
Місто Алчевськ
Дата відкриття 25 вересня 1954 року
Довжина контактної мережі 60 км
Довжина маршрутів 133
Моделі тролейбусів в експлуатації ЗіУ-682
ЗіУ-683
ЗіУ-6205
ЗіУ-682Г-016.02
Дніпро-Е187
ЮМЗ Т2
ЮМЗ Т1
КТГ-1
Вартість проїзду 8 руб.
Експлуатуюче підприємство КП Алчевськпастранс
CMNS: Алчевський тролейбус на Вікісховищі

Алчевський тролейбус - система громадського транспорту м. Алчевська. Відкрито 25 вересня 1954 року. Станом на 2016 рік є 8 діючих маршрутів, 60 км мережі і 40 пасажирських тролейбусів.

25 вересня 1954 вулицями Ворошиловська проїхав перший тролейбус. Відкрито рух маршрутом від вул. Чапаєва до металургійного заводу, по ньому курсували п'ять тролейбусів.

З 1962 року по 2008 рік існувала тролейбусна лінія Алчевськ — Перевальськ, яка, окрім міжміських перевезень, виконувала функції міського транспорту міста Перевальська.

Від 1954-го до наших днів тролейбусна мережа динамічно розвивалася і зараз охоплює майже все місто. Місто Ворошиловськ стало першим в області з тролейбусним рухом.

У 2013 загострилися хронічні проблеми, типові для електротранспорту України, що призвело до сильного скорочення маршрутів і випусків у 2014.

Зміст

Історія[ред.ред. код]

Передісторія[ред.ред. код]

Ворошиловське тролейбусне управління було засновано 28 травня 1954[1]. Але цій події передувало звільнення міста від німецько-фашистських загарбників 2 вересня 1943 року. З евакуації повертається колишній директор метзаводу Петро Арсентійович Гмиря. На відновлення міських об'єктів НКО відряджає Олександра Івановича Скорика, який за планом КО м. Ворошиловська з 4 березня 1942 здійснював технічне керівництво оборонними роботами.

Починається відновлення заводу і міста. З чергової поїздки за будматеріалами А. І. Скорик привіз кілька кілометрів тролейбусних дротів. В цей час йде відновлення і будівництво тролейбусних ліній в Сталіно. Міністр чорної металургії, Тевосян, дізнається, що в Алчевськ відправлені тролеї і запрошує Гмирю П. А. і Скорика А. І. до себе, щоб вони передали весь матеріал Донецьку. Але Гмиря П. А. запевнив його, що весь матеріал вже використаний.

У 40-х рр. на вулиці Кірова були прокладені рейки, а пізніше в деяких місцях були встановлені трамвайні стовпи. Деякі думали, що в місті після війни ходив трамвай. Насправді ж була прокладена вузькоколійка, по ній ходив паровоз з однією вантажною платформою, який доставляв будматеріали на відновлення житла і будівництва котеджів, і, іноді, підвозив робочих метзаводу.

Хоча, за деякими даними, в місті в 1946 р. все таки був проект пуску трамваю. Було вкладено рейки та розпочато встановлення опор контактної мережі, але проект так і не був реалізований, а колія надалі використана для паровоза. На підтвердження даного факту можна сказати, що в старому районі міста (одноповерхова забудова в районі старого тролейбусного депо і маршруту № 5) як опор низьковольтних електроліній у великій кількості використані трамвайні стовпи, це ті стовпи які були завезені в місто, але так і не використані для трамвая.

Початок історії. Перші тролейбуси на маршруті[ред.ред. код]

Зі спогадів (старих робітників заводу):

За одну ніч по вулиці Кірова були протягнуті дроти, закріплені були де на стовпах, де на деревах.

На початку квітня в місто прибули п'ять перших тролейбусів МТБ-82Д, які спочатку були призначені для Ворошиловграда.

28 травня 1954 було прийнято рішення Ворошиловського міської ради «Про організацію тролейбусного управління при Ворошиловському відділі комунального господарства».

Перші водії були навчені в Києві в 1954 році, деякі навчалися в Одесі, Сталіно, а потім при тролейбусному депо в Комунарську (Ворошиловську).

Рух тролейбусів почався 25 вересня 1954 року по маршруту від депо до металургічного заводу.

Перші водії були навчені в містах Києв, Одеса, Сталіно в 1954 році, а пізніше було організовано навчання при тролейбусному депо в Комунарську.

Рух тролейбусів розпочався 25 вересня 1954 року по маршруту від депо (вул. Тельмана) до металургійного заводу. Тролейбуси слідували від кільця біля депо по вул. Кірова, далі по вул. Ворошиловградській (нині вул. Луганській) і нинішній вул. Комунальній до транспортної прохідний металургійного заводу, де було побудовано кільце. Зараз на вул. Комунальній є лише артефакти від колишньої першої лінії тролейбуса та кільця.

Розвиток[ред.ред. код]

До кінця 1955 року в парку стало 18 тролейбусів. Була побудована лінія по вул. Ворошиловградській і далі до Хімзаводу. Маршруту «депо - метзавод» був даний № ​​1, а новому маршруту «депо - хімзавод» - № 2.

У 1956 році в парку стало 22 тролейбуси. Від вулиці Кірова була побудована лінія до тунелю, по ній був введений маршрут № 3 «депо - тунель (пр. Маркса)»

У 1957 році парк мав вже 32 тролейбуси. Контактна мережа була подовжена від тунелю до вул. Московської, по якій пущений маршрут № 4 «Вул. Московська - тунель (пр. Маркса)». Але до кінця року лінія була подовжена до лікарні «Лиман», в роботу введена друга тягова підстанція, а також лінія по вул. Фрунзе до лікарні "Лиман". Тоді маршрут № 4 став "Лікарня "Лиман" - тунель", а невдовзі з'явився допоміжний маршрут № 2а «Лікарня Лиман - Хімзавод» через вулиці Фрунзе та Кірова.

У 1958 році парк налічував 35 машин. Через тунель, що з'єднує основну частину міста з селищем Горького (Жиловкою) і залізничним вокзалом, прокладено тролейбусну лінію, замість проектованого наприкінці 40-х рр. трамвая. Через тунель до залізничного вокзалу було подовжено маршрути № 3,4.

У 1959 році парк поповнили 7 тролейбусів. Маршрути № 2,3 були подовжені до шахти Україна (нині кільце "Автовокзал").

У 1960 році маршрут № 3 продовжили до пл. Леніна сел. ім. Паризької Комуни (зараз м. Перевальськ). Таким чином, була вирішена проблема неякісного автобусного руху в цьому напрямку.

Становлення[ред.ред. код]

У 1961 році парк має 44 машини, побудована лінія по сел. Василівка. Введено новий маршрут № 5 «Лиман - Василівка» (через вул. Кірова).

У 1962 році було продовжено маршрут № 3 на шахту 25, для чого введена в експлуатацію тягова підстанція № 3 біля щахти "Романівська". Також подовжені маршрути № 2а, 4 від лікарні «Лиман» до радгоспу «Лиман» (там де зараз вул. Попова), маршрут № 2а перенумерували в № 6 «Лиман - Хімзавод».

Прибули на випробування 10 тролейбусів марки ЛАЗ, за результатами яких вони були пущені в серійне виробництво.

У 1963 році парк мав 50 машин. Була введена в експлуатацію лінія від вул. Кірова до дерево-обробного комбінату. Маршрут № 5 був змінений на «Василівка - ДОК».

У 1964 році тролейбусів стало 71. Замість зміненого у 1963 маршрутом № 5, введений маршрут № 7 «Лиман - Василівка»

У 1965 році дкпо має 83 тролейбуса. Побудовано лінію до прохідної "Прокат", куди перенаправлено маршрут № 4.

У 1966 році - 91 тролейбус. Через потребу у зв'язку залізничного вокзалу з містом, введено маршрут № 8 за старою трасою маршруту № 4

У 1967 році почалося списування старих тролейбусів, це були 10 машин. Побудовано лінію по вулицям Ленінградській і Липовенко від вул. Московської до Попова і по ній до кільця "Радгосп "Лиман". По новій лінії пройшов маршрут № 4.

У 1968 році тролейбусний парк налічує 87 тролейбусів.

У 1969 році парк поповнився 6 машинами, 10 списано, до кінця року парк склав 81 машину.

У 1970 році було отримано 6 машин типу ЗіУ-5 та Київ-6, було списано 9 тролейбусів типу ЛАЗ, які були непридатні до подальшої експлуатації. Побудовано тролейбусну лінію від вул. Попова до кварталу 400 (до нинішньої вул. Гмирі), по ній був подовжений маршрут № 4, що слідував від Прокату через вул. Ліповенко.

У 1971 році парк налічує 77 машин. Планується отримання 10 тролейбусів Škoda 9Tr і подовження маршруту по вул. Ліповенко (нині пр. Металургів) до вул. Гмирі. Починається будівництво нового тролейбусного депо на 100 машино-місць і тягової підстанції № 4 при ньому. На п'ятирічку планується поповнити парк 65 машинами. Тролейбуси Škoda отримані не були, а відправлені у Ворошиловград, натомість їм прийшли тролейбуси ЗіУ. Це було зроблено для уніфікації рухомого складу, що обслуговувався у містах.

У 1972 році введена лінія від вул. Червонопартизанській по вул. Декабристів до ПТУ № 8 (пізніше заводу "Сигнал"). По ній поновлено закритий за 5 років маршрут № 1. У 1974 році лінію від ПТУ № 8 подовжили по вул. Ленінградській до вул. Горького, а № 1 став ходити від вул. Гмирі по вул. Ленінградській до Хімзаводу.

У 1974 завершилося будівництво депо 2 та підстанції № 4. До нового депо перемістилися тролейбуси для обслуговування маршрутів №№ 1,4,6,7,8. Введено нові лінії по вул. Гмрирі до депо 2, а лінія по вул. Попова демонтована.

До кінця 1975 парк має більше 100 машин.

В 1976 пущено маршрут від вул. Гмирі до кільця "Прокат".

11 п'ятирічка[ред.ред. код]

Тролейбусне управління по всіх техніко-економічними показниками 11 п'ятирічки виконало виробничий план. План з перевезення пасажирів виконаний на 100,5%, понад план перевезено 238 тис. чоловік. Планові збитки знижені на 13,7 тис. руб. Коефіцієнт використання рухомого складу досяг 77,5% при плані 75,3%, середньодобовий випуск тролейбусів на лінію становить 83,5 одиниці при плані 81,3 одиниці. План випуску тролейбусів на лінію в години-пік виконаний на 101,6%.

Відповідно до рішення Ворошиловградського облвиконкому (1981 рік) виконано наступне:

  • побудовані диспетчерські пункти на залізничному вокзалі, на кінцевій "Прокат" і на кільці заводу ЗБВ (але так і не введений в експлуатацію, зараз напівзруйнований);
  • побудована і введена в експлуатацію тролейбусна лінія довжиною 6,2 км до с. Адміністративне з тяговою підстанцією № 5 потужністю 2 МВА;
  • побудована лінія по пр. Металургів від вул. Гмирі до кварталу 58, по ній продовжені маршрути № 1 та № 8, що покращило сполучення кварталів 58 та 59;

Рухомий склад за роки п'ятирічки оновлений 53 новими тролейбусами.

12 п'ятирічка[ред.ред. код]

За 12 п'ятирічку тролейбусним управлінням перевезено 265,75 млн пасажирів.

— Щодня перевозиться по 150 тис. чоловік.

— Кількість маршрутів — 9.

— Кількість тролейбусів — 109.

— Щоденний випуск тролейбусів — 84.

— Випуск в часи-пік — 78 одиниць.

Кінець радянського періоду[ред.ред. код]

У 1991 році отримано 8 тролейбусів, 2 з яких - зчленовані, придбані меткомбінатом, це були перші "гармошки" у місті.

Після розвалу Радянського Союзу тролейбусне управління переживає важкий час.

На початку 90-х років в «Алчевському тролейбусному управлінні» налічувалося 117 тролейбусів:

  • За призначенням:
    • 113 пасажирських;
    • 2 навчальних;
    • 2 вантажно-технічних;
  • За віком:
    • до 10 років — 76 тролейбусів;
    • від 10 до 15 років — 24 тролейбуси;
    • більше 15 років — 17 тролейбусів.

Початок спаду[ред.ред. код]

На роботі АТУ негативно позначалося:

  • погана забезпеченість запасними частинами;
  • внаслідок незадовільного ремонту тролейбусів, які робилися раніше в м. Донецьку, тролейбусне управління вирішило проводити капітальний ремонт тролейбусів на базі депо № 1;
  • у 1992 році списано 9 тролейбусів, не отримано жодного;
  • у 1993 році списано ще 10 тролейбусів, 35% рухомого складу вимагатиме заміни на кінець 1993 року.

Не зважаючи на важкий час в 1992 році ввели в експлуатацію тягову підстанцію № 6 і прилеглу до неї лінію від шахти 25 до шахти 5, що була дуже необхідною на той час. По лінії подовжено маршрут № 3 Зал. вокзал — Шахта 5.

Для виконання плану перевезень пасажирів АТУ додатково потрібно 35 одиниць рухомого складу. З 75,1 км контактної мережі необхідно провести капітальний ремонт 16,6 км. Фактично відремонтовано 4,2 км без заміни контактного дроту. Через систематичне недоотримання контактного дроту вимагають термінової заміни 24 км контактної мережі в два дроти.

У 90-і роки знизився рівень прибутку у зв'язку з введенням безкоштовного проїзду пенсіонерів і пільговиків. Регулярність руху тролейбусів падає через відсутність водіїв. Основними причинами недостатньості кадрів є незадовільна заробітна плата і незабезпеченість житлом.

У 1993 році приходять два тролейбуси (гармошки) Дніпропетровського виробництва (ЮМЗ-Т1).

У 1994 році купують ще три тролейбуси ЮМЗ-Т1. Задля економії ресурсів, зменшення витрат електроенергії та пробігу рухомого складу, та підвищення дохідності за пропозицією замдиректора АТУ Вощаного тролейбусний маршрут №3 "Зал. вокзал - Шахта 5" розділено на два №3 "Зал. вокзал - Автовокзал" та №2 "Автовокзал - Шахта 5"

Не зважаючи на допомогу підприємству і виділення коштів з бюджету міста, засобів вистачає тільки на оплату електроенергії, узяті кредити не повертаються і взаємозараховуються. Таким чином, тролейбусне управління є планово-збитковим підприємством. Причиною збитковості є фіксований тариф на проїзд, затверджений державою; поява приватного транспорту (автобусів, маршруток), які не перевозять пільгових пасажирів, тобто переманюють пасажирів, що платять до себе.

У 1996 році за рахунок металургійного комбінату купують три тролейбуси гармошки ЗіУ-62052.

Приблизно в 1999 році у вихідні дні працював маршрут №3а від залізничного вокзалу до шахти 5 (старий №3).

Незважаючи, на заходи, що приймаються, збитки склали 1183,4 тис. грн. А неперекриті збитки на 01.01.2001 р. склали 1641,7 тис. грн. Заборгованості по зарплаті немає, середня зарплата склала 213 грн.

У зв'язку із зростанням зарплати на АМК і КХЗ з АТУ звільнилися 193 людини (більшість з них водії і ремонтники).

Пострадянський занепад[ред.ред. код]

При всіх труднощах тролейбусне управління продовжує жити. У 2002 році місто придбає 10 автобусів ПАЗ, а потім і 5 мікроавтобусів Газель, використовуючи їх в режимі маршрутних таксі. КП «АТУ» перейменовують в КП «Алчевскпастранс».

Вартість проїзду в тролейбусі і автобусі становила 30 коп, в маршрутці — 50 коп. Пізніше ці ціни підвищили до 50 коп., 60 коп. і 80 коп. відповідно. Щоправда рух цих автобусів і маршруток через деякий час значно погіршав.

Надходили пропозиції на постачання тролейбусів ЗіУ-682Г та ЮМЗ:

  • ЗіУ-682Г — 55 тис. грн., ЮМЗ-Т2 — 95 тис. грн. (прості)
  • ЗіУ-6205 — 70 тис. грн., ЮМЗ-Т1 — 125 тис. грн. (гармошки)

У 2003 році був скасований маршрут № 7 (пр. Металургів — ЗБК 11) і введений новий маршрут № 6а (пр. Металургів — Ринок).

У 2004 році всі тролейбуси з депо № 1 переводять в депо № 2, а на базі депо № 1 залишається тільки капітальний ремонт тролейбусів. У АПТ налічується 71 тролейбус. На лінію виходить 42 тролейбуси (в час-пік).

Деяка стабілізація[ред.ред. код]

Комунальне підприємство «Алчевскпастранс» проводить у себе на базі депо № 2 навчання водіїв і їх перепідготовку. Видана ліцензія Міністерства освіти і науки України. Виданий дозвіл на проведення занять. Для практичних занять виділені навчальні тролейбуси і затверджений навчальний маршрут.

В кінці 2005 року в місто прибули два тролейбуси ЮМЗ-Т2 (вартістю по 600 тис. грн.). Була подовжена тролейбусна лінія від вул. Леніна по вул. Гмирі до вул. Волгоградська[2]. І був введений маршрут № 9 вул. Волгоградська — Прокат. Велися роботи по закільцюванню лінії від кільця вул. Волгоградської навколо кварталу 60, по вул. Сарматській, Леніна до кільця на вул. Гмирі, але в квітні 2006 року вони були припинені.

На прес-конференції 22 листопада 2007 року начальник КП «Алчевскпастранс» пообіцяв, що до 2009 року роботи будуть доведені до кінця[3]. Крім того він сказав, що на вул. Волгоградській буде побудовано підстанцію. На початку 2007 року Алчевськ отримав три тролейбуси ТролЗа XTU-682ГОМ (ЗіУ-682Г-016.02) (вартістю по 675 тис. грн.). Так само на прес-конференції були обіцяні ще три тролейбуси в 2007 році і як мінімум по два кожен подальший рік. Заявлені обіцянки виконані не були. Також особливим стало те, що КП АПТ 2006 рік закінчило з прибутком 3,4 млн грн., а 2007 — 3,1 млн грн.

2008-ий рік для алчевського тролейбуса виявився важким. Не зважаючи на те, що в 2008 році куплений один новий тролейбус Дніпро-Е187, парк тролейбусів значно скоротився через списання старих машин. З 71 машини було залишено 58. Випуск на лінію почав становити у час пік 34-37 тролейбусів (у найкращі часи у час пік на маршрути виходило більше 80 машин). За рік на підприємстві відбулося значне скорочення працівників, було звільнено близько 150 чоловік, залишилося трохи більше 300 (у найкращі часи на підприємстві працювали близько 1000). Депо 1 повністю закрито, всі служби переведені в депо 2. Новою юридичною адресою стала: вул. Дунауйварошська 3, — депо 2

За рік підприємством Алчевськпастранс недоотримано 3,69 млн грн. компенсацій. Також у зв'язку з економічною кризою містоутворювальні підприємства зменшили своє виробництво і почали скорочення працівників, що привело до зменшення пасажиропотоків і погано позначилося на роботі тролейбусного управління.

У 2008 році так само припинений рух тролейбусів маршрутом №2, який проходив по території сусіднього з Алчевськом міста Перевальськ. На закритому маршруті планувався демонтаж контактної мережі і тягової підстанції №6, але пізніше від демонтажу тимчасово відмовилися, з перспективою на відновлення.

З 1 вересня 2008 року вартість проїзду в тролейбусі збільшилася до 70 коп, а в маршрутних таксі і автобусах до 1,25 гривень.

Але незважаючи на всі складнощі тролейбус в Алчевську продовжує існувати і виконувати свою головну функцію — перевозити пасажирів. Підтвердженням цього став 6 вересня пуск нового тролейбусного маршруту №11 "Вул. Волгоградська - Хімзавод" спочатку з одним тролейбусом з 5.20 до 23.50, а з грудня додано ще один - піковий.

За директорства Носовї Г.І. почалося впровадження безкондукторної роботи. З 1 жовтня на маршруті № 10, з 23 жовтня на маршруті № 1, а з 1 листопада на маршруті № 5 введена безкондукторна система оплати проїзду. 16 січня 2009 на маршруті №3 також скасовані кондуктори. З 1 лютого на всіх маршрутах введена безкондукторна система оплати проїзду, талони на проїзд продаються у водіїв і у всіх кіосках і магазинах, розташованих поблизу зупинок[4]. В листопаді 2009 був призначений новий директор - Третьяков О. І.

У 2011 році тролейбусами міста було перевезено 28541 тис. чол., що на 11,6% більше ніж у 2010 році, коли було перевезено 25.575 тис. пасажирів [5].

Випуск тролейбусів на маршрути протягом року становить 34 одиниці у години пік, за виключенням невеликого спаду у липні-серпні 2011, коли через масовий відтік водіїв у м. Донецьк (що набирало працівників до Євро-2012) випуск спадав до 26 машин. Але ситуація швидко відновилась через відклик водіїв з відпусток та закінчення навчання нової групи. Крім того цей спад майже не відбився на власних доходах підприємства, бо збігся з підвищенням вартості проїзду маршрутних таксі з 1,25 до 2 грн.

На підприємстві працює 295-298 чоловік, випуск у вечірні години знизився до 13-14 тролейбусів з 16. На балансі залишаються 57 пасажирських та 1 вантажний тролейбус. На рівні мерів йдуть перемовини про часткове відновлення лінії в м. Перевальськ до пл. Леніна, але результатів вони не дали.

Попри труднощі та завдяки підготовки двох груп по 10 водіїв в кінці 2011 року, у 2012 збільшилися обсяги роботи підприємства. Замість пікових графіків роботи на маршрутах 3,4,6,8,11 почали вводити 12-годині (з 6 до 19-20 години) та навіть розривні (3 6 до 22 години). Інтенсивність руху в денний час та ввечері збільшилася. Але така ситуація протрималась не довго, через фінансові труднощі і відтік кадрів.

На 2012 рік була запланована покупка лише одного тролейбуса, але і вона не була реалізована. Влітку 2012 повністю демонтована контактна мережа колишнього маршруту №2 (м. Перевальськ).

Сьогодні, різкий занепад[ред.ред. код]

Починаючи з осені 2012 року відбувається зниження обсягів роботи. Випуск на лінію падає з 34 машин до 26-28 на годину пік, бо не вистачає робочих тролейбусів і водіїв. 21 грудня 2012 в Луганську відбувся суд. Колектив КП «Алчевскпастранс» судився з директором Третьяковим А. І. по приводу не виплати заробітної плати. Питання про погашення заробітної плати не було вирішене. Заборгованість протягом значного часу становить близько 2-х місяців.

На 26 лютого 2013 було призначено безстроковий страйк працівників, поки не буде виплачена заробітна плата. 13 лютого року замість звільненого напередодні Олександра Третьякова (призначеного минулим мером), призначено нового директора Олександра Орлова. Страйк триватиме 3 дні - з 26 по 28 лютого 2013 року. На 31 сесії Алчевської міської ради шостого скликання було прийнято рішення про виділення коштів до статутного фонду КП «Алчевскпастранс»[6] на погашення заборгованості по заробітній платі, після чого страйковий комітет заявив про припинення страйку. На тій же сесії міської ради було створено робочу групу з числа депутатів із залученням посадових осіб для підготовки заходів щодо виведення підприємства із критичної фінансової ситуації.

На наступній сесії міської ради, 28 березня 2013, голова робочої групи відзвітував про її роботу, а також виступив директор підприємства. Ніяких істотних змін у роботі підприємства не відбулося. В обов'язок директора з моменту його призначення в місячний термін входила підготовка плану виведення підприємства з кризи, але це так само не виконано.

У березні 2013 були списані 4 тролейбуси. На балансі залишаються 54, з них лише 35 у робочому стані. Регулярність роботи тролейбуса помітно впала, в порівнянні з 2012 роком. Забезпечення заявлених випусків, особливо у вечірній час не виконується, внаслідок чого інтервали на основних маршрутах збільшуються вдвічі.

За період травень-липень 2013 випуск тролейбусів впав з 27 до 22 тролейбусів. З 1 серпня новим мером призначено нового директора підприємства Холодова І. В. (це колишній директор Стаханівського ТТУ, що було ліквідовано). Створено робочу групу, завданням якої в черговий раз є перегляд транспортної мережі міста, щоб зменшити дублювання тролейбусних маршрутів приватними перевізниками, так як заходи розроблювані раніше або не впроваджувалися, або були неефективними. Але ця робота в черговий раз саботована.

Триває підготовка до списання і порізка вже списаного рухомого складу, який малопридатний до відновлення. У серпні 2013 списують ще 3 тролейбусів ЗиУ-682, разом у депо залишається 51 машина, з них робочі лише близько 30. В серпні-липні проходить активне залучення підприємців для розміщення реклами на тролейбусах, завдяки чому близько 10-ку з них проведено косметичний ремонт.

У жовтні 2013 ситуація на підприємстві ще погіршується, борг із зарплати становить чотири місяці, заходи щодо стабілізації фінансового становища Алчевкпастранса провалені. Випуск тролейбусів продовжує падати, працівники розраховуються. На адресу незадоволених працівників звучать погрози директора, розгоряється скандал, директор і головний інженер звільняються.

У листопаді тимчасовим директором стає Кондруцкій В. І. (який протягом 4 років був заступником директора). Подані документи на списання ще 10 тролейбусів, серед них 4 зчленованих ЮМЗ Т1. В депо нестача рухомого складу, але й він не весь виходить на лінію, бо звільняються водії. Випуск в грудні становить 17-18 машин в ранковий пік, кредиторська заборгованість підприємства більше 7 млн. грн., Заборгованість з зарплати становить 4 місяці.

Наприкінці грудня призначений новий директор - Терещенко А. І., до цього директор управління механізації.

25 січня 2014 через брак рухомого складу в морози, а пізніше через брак водіїв призупиняється робота маршруту № 5, контактна мережа не демонтується. Два великих мікрорайону з приватною забудовою залишаються без тролейбусного сполучення.

Через те, що ситуація навколо підприємства ігнорується міською владою, 16 березня розпочався безстроковий страйк працівників з основною вимогою про виплату заборгованості з заробітної плати. Тролейбуси на лінію не виїжджають. 1 квітня страйк припинився, не дивлячись на те, що вимоги працівників не виконані, заборгованість по зарплаті збереглася в 3,5 місяці.

Після страйку рух відновився лише частково: працюють тролейбусні маршрути 4,6,8,9,11 з 5.00 до 18.00. 10 квітня відновлено випуск на маршрут №10 с в годину пік.

4 квітня збільшена вартість проїзду з 1 до 1.5 гривень.

18 квітня директор Терещенко А. І. звільнився за власним бажанням. Раніше, під час страйку, звільнився заступник директора, а головного інженера підприємство не мало з жовтня 2013, тому обов'язки частково виконують наявні начальники служб. Через деякий час призначено нового директора Галстяна О. К., колишнього робітника МВС. 17 червня на засіданні виконавчого комітету після місяця на посаді директор зізнався, що не може розібратись з принципом роботи тролейбусного підприємства[7]. Також він повідомив, що на підприємстві працює 124 людини.

5 травня на прес-конференції заступник мера анонсував можливе отримання 5 б/в тролейбусів з Києва[8]. Це тролейбуси ЮМЗ Т2 2003 року випуску. Тролейбуси ЮМЗ Т2 вже відбиралися в Києві алчевськими тролейбусниками в 2012 році, але тоді їх доставка не була профінансована містом.

3 червня в порядку двотижневого експерименту відновлено роботу тролейбусного маршруту №3 по шляху "Автовокзал - Прокат", на маршруті працював 1 тролейбус в годину пік. Через два тижні маршрут був повернений на стару трасу "Зал. вокзал - Автовокзал" із графіком роботи у години пік.

Протягом червня-вересня порізані в металобрухт 7 тролейбусів (ЗіУ-682 та ЮМЗ Т1), продовжується звільнення робітників через заборгованість з заробітної плати, що перманентно становить 3-4 місяці, та через воєнні дії в регіоні. На початку серпня випуск падає до 10 тролейбусів у годину пік на існуючі 7 маршрутів. У вересні-жовтні ситуація трошки стабілізувалася, навіть повернулися до роботи 2-3 водії, бо АПТ одне з небагатьох комунальних підприємств, де платилася зарплата, хоч і з заборгованістю. Також з жовтня трохи скоротився час роботи тролейбусів, вони стали працювати з 18.00 до 17.00 (за місцевим часом), а випуск стабілізувався на 11-12 машинах.

В листопаді 2014 демонтовано контактну мережу непрацюючого маршруту №5 від вул. Кірова до АЗБК протяжністю 2,5 км у двопутному вимірюванні[9]. Офіційною причиною названо розкрадання тролей та аварійний стан опор, але частковий демонтаж проводився і раніше для ремонту інших участків з тролейбусним рухом, а стан опор поганий у більшості місць. Окрім того заявлено, що опору необхідно демонтувати, але після зняття лінії демонтаж не почався й досі. Також у листопаді поновився рух маршруту №3 на вимогу жителів.

Протягом січня-квітня 2015 майже повністю запроваджена оплата проїзду пенсіонерами за віком в розмірі 50% а також, у зв'язку з тим, що місто знаходиться під контролем угрупувань "ЛНР", оплата провадиться переважно в російських рублях. Вартість проїзду становить 1,5 грн/3 руб. (0,75 грн./1,5 руб для пенсіонерів).

Станом на 1 вересня 2015 року на 7 маршрутів виходить 10-11 тролейбусів, що перевозять за добу близько 4 тисяч платних пасажирів (окрім школярів, інвалідів). Багато неробочих тролейбусів протягом літа порізано на металолом, на території депо зберігаються 26 тролейбусів, 14-15 з яких в робочому стані.

Навесні 2016 ситуація з роботою трохи стабілізувалася. Не дивлячись на заборгованість по заробітній платі майже в рік повернулося кілка водіїв, що дозволило поступово збільшисти випуск до 14-15 машин у квітні, що працювали на 7 маршрутах. Дохід Алевськпастрансу складається лише з продажу талонів і сягає у будні близько 20 тис. руб., у вихідні 12-13 тис. руб. при вартості проїзду 8 руб. для загального населення та 4 руб. для пільговиків, які складають основну массу пасажирів.

1 червня 2016, після експерименту 18-20 травня, почав працювати маршрут №8-3 "Квартал 58 - Прокат - Автовокзал". Він став найдовшим з усіх, що існували колись у місті, але на ньому працює лише один тролейбус з часом обортнього рейсу 1 год. 50 хв. А с 1 жовтня один троллейбус маршруту 8 перенаправлено до вул. Дунауйвароської за маршрутом 8А "Депо 2 - Залізничний вокзал"

Вартість проїзду[ред.ред. код]

Вартість однієї поїздки в тролейбусі становить 8 рублів для загальної групи громадян, та 4 рублі для пільговиків. Школярі мають право безоплатного проїзду у навчальний час.

Оплата проїзду провадиться шляхом придбання талона і його компостуванням в салоні тролейбуса.

Для контролю за оплатою проїзду працюють контролери.

Експлуатуюче підприємство[ред.ред. код]

Основні дані[ред.ред. код]

Назва Комунальне підприємство «Алчевськпастранс»
Органи управління Управління житлово-комунального господарства Алчевського міської ради
Місцезнаходження 94217, Луганська обл., м. Алчевськ, вул. Дунауйварошська, 3

Види діяльності[ред.ред. код]

  • Діяльність тролейбусного транспорту.
  • Пасажирський автомобільний транспорт (автобуси).
  • Діяльність автомобільного вантажного транспорту.
  • Медична практика.
  • Здача в оренду нежитлового фонду.
  • Навчання дорослих (курси водіїв тролейбусів).

Керівник підприємства[ред.ред. код]

З січня 2016 директор - Валерій Віталійович Поляновський.

Маршрути[ред.ред. код]

Схема маршрутів[ред.ред. код]

Map of trolleybuses routes in Alchevsk 1 07 2014.gif

Діючі маршрути[ред.ред. код]

Маршрут № 3[ред.ред. код]

[10]Був призупинений з 01.04.14 по 02.06.14, з 01.09.14 по 15.11.14.

Проходить від кільця «Автовокзал» (автовокзал Алчевська в Перевальську) до кільця «Залізничний вокзал» (Залізнична станція Комунарськ). Слідує вулицями: вул. Кірова - вул. Луганська - вул. Горького - вул. Свердлова - вул. Лібкнехта - вул. Вокзальна - вул. Центральна. Працює щоденно: у робочі дні в годину пік, у вихідні зранку. На маршруті працює 1 тролейбус. Час оборотного рейсу - 55 хв.

Маршрут № 4[ред.ред. код]

Проходить від кільця «Депо 2» (тролейбусне депо № 2) до кільця «Прокат» (прохідна прокатних цехів ВАТ АМК). Слідує вулицями: вул. Дунауйвароська - вул. Гмирі - пр. Металургів - вул. Липовенка - вул. Ленінградська - вул. Горького - вул. Заводська. Працює щоденно у години пік. На маршруті працює 1 тролейбус. Час оборотного рейсу - 54 хв.

Маршрут № 6[ред.ред. код]

Проходить від кільця «Проспект Металургів» (перехрестя пр. Металургів і вул. Гмирі) до кільця «Хімзавод» (біля центральної прохідної ВАТ Алчевськкокс). Слідує вулицями: вул. Гмирі - вул. Леніна - вул. Фрунзе - вул. Кірова - вул. Луганська - вул. Червонопартизанська. Працює щоденно. На маршрут виходять 4 тролейбуси у будні та 3 у вихідні. Час оборотного рейсу - 58 хв.

Маршрут № 8[ред.ред. код]

Проходить від кільця «Квартал 58» (перехрестя пр. Металургів і вул. Сарматського) до кільця «Залізничний вокзал». Слідує вулицями: пр. Металургів - вул. Гмирі - вул. Леніна - вул. Фрунзе - вул. Московська - вул. Ленінградська - вул. Горького - вул. Свердлова - вул. Лібкнехта - вул. Вокзальна - вул. Центральна. Працює щоденно. На маршрут виходить 3 тролейбуси. Час оборотного рейсу - 1 год. 5 хв.

Маршрут № 8А[ред.ред. код]

Проходить від кільця «Депо 2» (вул. Дунауйвароська) до кільця «Залізничний вокзал». Слідує вулицями: вул. Дунауйвароська - вул. Гмирі - вул. Леніна - вул. Фрунзе - вул. Московська - вул. Ленінградська - вул. Горького - вул. Свердлова - вул. Лібкнехта - вул. Вокзальна - вул. Центральна. Працює щоденно. На маршрут виходить 1 тролейбуси. Час оборотного рейсу - 1 год. 5 хв.

Маршрут № 9[ред.ред. код]

Проходить від кільця «Вулиця Волгоградська» (перехрестя вул. Волгоградська та вул. Гмирі) до кільця «Прокат». Слідує вулицями: вул. Гмирі - вул. Леніна - вул. Фрунзе - вул. Московська - вул. Ленінградська - вул. Горького - вул. Заводська. Працює щоденно у години пік. На маршруті працює 1 тролейбус. Час оборотного рейсу - 55 хв.

Маршрут № 10[ред.ред. код]

Проходить від кільця «Залізничний вокзал» до селища Адміністративного. Працює щоденно у години пік. На маршруті працює 1 тролейбус. Час оборотного рейсу - 35 хв.

Маршрут № 11[ред.ред. код]

Проходить від кільця «Вулиця Волгоградська» до кільця «Хімзавод». Слідує вулицями: вул. Гмирі - вул. Леніна - вул. Фрунзе - вул. Кірова - вул. Луганська - вул. Червонопартизанська. Працює щоденно у години пік. На маршрут виходить 1 тролейбус. Час оборотного рейсу - 58 хв.

Маршрути що існували в минулому[ред.ред. код]

Маршрут № 1 (з 1954-го до 60-х)[ред.ред. код]

Перший маршрут тролейбуса з'явився в 1954 році і слідував від депо (вул. Тельмана) по вул. Кірова, вул. Ворошиловградської (нині вул. Луганській) до прохідної метзаводу (нині його центральної транспортної прохідної). Пропрацював маршрут в такому вигляді до 60-х рр., коли маршрут відмінили а лінію від вул. Ворошиловградської до прохідної зняли.

Маршрут № 1 (з 1972-го по 2013-й)[ред.ред. код]

Призупинений 13 лютого 2013.

У 1972 році маршрут з'явився вдруге за історію руху, але вже в іншому вигляді. Він пройшов по новозбудованій лінії від ПТУ №8 по вул. Декабристів і далі або за маршрутом №6 по вул. Кірова до депо 1.

У 1974 році маршрут набув вигляду близького до сучасного від вул. Гмирі по вул. Липовенка, вул. Ленінградської (де побудована нова лінія від вул. Горького до вул. Чернишевського), вул. Декабристів до Хімзаводу. Лише в 1981 році його трохи подовжили по пр. Металургів до нового кільця «Квартал 58».

Важливим моментом в історії маршруту є те, що з 1989 по 2001 рік тут працював єдиний в місті «тролейбусний поїзд» (№ 326 + 327).

У найкращі часи інтервал руху на маршруті становив 6-8 хвилин. У 2000 році випуск становив 2 змінних і два пікових тролейбуси. В 2002-му маршрут став працювати тільки у години пік по 3-4 тролейбуси. В 2006 випуск став 2 тролейбуси, а в 2010 - 1. У лютому 2013 випуск тролейбуса на маршрут перестав забезпечуватися.

Проходив від кільця «Квартал 58» до кільця «Хімзавод». Слідував вулицями: пр. Металургів - вул. Липовенка - вул. Ленінградська - вул. Декабристів - вул. Червонопартизанська. Останнім часом працював по робочим дням у години «пік». На маршруті був один тролейбус. Час оборотного рейсу - 54 хв.

Маршрут № 2 (з 1955-го до сер. 80-х)[ред.ред. код]

Перший раз маршрут № 2 з'явився в 1955 році і слідував від депо (вул. Тельмана) по вул. Кірова, вул. Ворошиловградській до хімзаводу. В 1960 був продовжений до сел. ім. Паризької Комуни (м. Перевальськ). У такому вигляді маршрут працював до кін. 70-х, а також недовго в сер. 80-х.

Маршрут № 2 (з 1994-го до 2008-го)[ред.ред. код]

Існував з 1994 року до липня 2008.

Маршрут з'явився в 1994 внаслідок розділу довгого маршруту № 3 "Шахта 5 - Залізничний вокзал" на два № 2 "Шахта 5 - Автовокзал" та № 3 "Автовокзал - Залізничний вокзал" з метою зменшення витрат (випуск тролейбусів знижено з 14 до 11) і збільшення доходів (за рахунок пересадки). В початковий час на маршруті працювали по 3 змінних тролейбуси, з 2000-го - 2 змінних і 1 в першу зміну, з 2004 - 2 змінних, з 2006 - 1, в липні 2008 маршрут перестав працювати, а у вересні був офіційно закритий. У 2012 році контактна мережа маршруту була повністю демонтована. Офіційною причиною закриття стала відсутність компенсації витрат на перевезення пільговиків зі сторони м. Перевальска, функції міського транспорту в якому виконував маршрут.

Маршрут № 2а (з 1957-го до 1962-го)[ред.ред. код]

Маршрут існував з 1957 по 1962 рік. Проходив від кільця «Лікарня Лиман» (нині пл. 30-річчя Перемоги) до кільця «Хімзавод». Слідував по вулицях: вул. Фрунзе - вул. Кірова - вул. Ворошиловградська - вул. Червонопартизанська. Працював щоденно з 8.00 до 14.00. Пізніше в 1962 році, коли лінія від лікарні Лиман була продовжена до радгоспу Лиман, маршрут також був продовжений і отримав новий номер - № 6.

Маршрут № 3а (прибл. 1999-й)[ред.ред. код]

Існував недовго наприкінці 90-х. Маршрут з'явився і зник малопомітно, мало запам'ятався і жителям міста. Проходив від кільця «Шахта 5» через «Автовокзал» до кільця «Зілізничний вокзал», таким чином повністю повторюючи трасу маршруту № 3 у період 1992-1994 рр. Працював по вихідних з 5.00 до 14.00. На маршруті працювало три-чотири тролейбуси. Час оборотного рейсу становив близько 1 год. 40 хв.

Маршрут № 5[ред.ред. код]

Призупинений 25 січня 2014. Не був офіційно закритий, але через демонтаж контактної мережі до АЗБК відновлення руху не можливе.

Проходить від кільця «АЗБК» (Алчевський завод будівельних конструкцій, городяни називають це кільце «кладовище», через розташоване неподалік головне міське кладовище) до кільця «ЗБВ 11» (завод залізобетонних виробів, городяни називають це кільце «Василівка», однойменно з селищем, по якому проходить частина маршруту і кільце). Працював щоденно з 5.00 до 00.20. На маршруті працював 1 тролейбус. Час оборотного рейсу становив 1 год 4 хв.

Маршрут № 5а[ред.ред. код]

Маршрут довго був умовно діючий: працював один день в році, в першу неділю після Великодня, коли багато людей їде на кладовище (поминальний день - «Червона гірка»). Проходить від кільця «АЗБК» до кільця «Хімзавод». Працював з 5.00 до 16.00. На маршрут виходило по 6-8 тролейбусів, але у 2014 всього 2. Час оборотного рейсу становить 48 хв. У 2015 році перестав існувати через демонтаж контактної мережі до АЗБК.

Маршрут № 6а (Прибл. з 2003-го до 2005-го)[ред.ред. код]

Зараз не працює (після появи маршруту № 9), але зрідка використовується для скорочення маршруту № 6. Проходив від кільця «Проспект Металургів» до зупинки «Ринок» (біля центрального ринку; частково в односторонньому напрямку). Слідував по вулицях: вул. Гмирі - вул. Леніна - вул. Фрунзе - вул. Кірова - вул. Луганська - вул. Горького - вул. Ленінградська - вул. Московська. Працював з 5.00 до 14.00 у вихідні. На маршруті працювало чотири тролейбуси. Час оборотного рейсу становив близько 44 хв.

Маршрут № 7 (з 1962-го до 2003-го)[ред.ред. код]

Не працює з 2003 року, коли для ремонту дороги на Василівці був призупинений, а по закінченні ремонту не був відновлений, відновили тільки маршрут № 5, який під час ремонту ходив на «Прокат». Проходив від кільця «Проспект Металургів» до кільця «ЗБВ 11» по вулицях: Гмирі - Леніна - Фрунзе - Московська - Ленінградська - Горького - Радянська - Коцюбинського. Працював щоденно з 5.00 до 00.00. Останнім часом на маршруті працював один, у години «пік» два тролейбуси. Час оборотного рейсу становив близько 57 хв.

Маршрут № 8-3 (травень 2016 - січень 2017)[ред.ред. код]

Проходив від кільця «Квартал 58» (перехрестя пр. Металургів і вул. Сарматського) через кільце «Прокат» і далі до "Автовокзалу", і в зворотньому напрямку. Слідує вулицями: пр. Металургів - вул. Гмирі - вул. Леніна - вул. Фрунзе - вул. Московська - вул. Ленінградська - вул. Горького - вул. Заводська - вул. Горького - вул Луганська - вул. Кірова. Працював щоденно. На маршрут був 1 тролейбус. Час оборотного рейсу - 1 год. 50 хв.

Актуальні інтервали руху тролейбусів[ред.ред. код]

  • Прим.: час роботи маршрутів місцевий

У робочі дні

Маршрут Початок роботи 5:30-7:00 7:00-9:00 9:00-14:00 14:00-15:30 15:30-17:00 Закінчення роботи
3 5:00, 14:10 55 55 9:55, 16:55
4 5:40, 13:45 54 54 9:40, 16:50
6 5:05 12-30 10-20 12-30 20-35 30-58 17:05
8 5:10 20-35 25-40 17:10
7:10 65 16:50
9 5:45 55 15:40
10 5:15, 13:50 35 35 9:35, 17:00
11 6:20, 14:05 58 58 9:15, 17:25

У вихідні та святкові дні

Маршрут Початок роботи 5:30-7:00 7:00-14:00 14:00-16:30 Закінчення роботи
3 5:00 55 14:05
4 5:40 54 14:10
6 5:05 15-35 25-35 16:10
8 5:00 15-30 30-66 16:30
7:20 65 16:50
9 5:45 55 15:40
10 5:15, 13:50 35 9:35, 17:00
11 6:15 58 14:00

Динаміка кількості тролейбусів на лінії[ред.ред. код]

Інфраструктура[ред.ред. код]

Контактна мережа[ред.ред. код]

Контактна мережа в місті досить розгалужена. Її загальна протяжність становить трохи більше 60 км в односторонньому обчисленні. З них службова близько 6 км (3 км у депо 2, та 3 км по вул. Ленінградській колишнього маршруту №1), 4 км є недіючими (від "Ринку" до "ЗБВ 11"). Найбільшого поширення в місті набула проста поперечна і поперечна ланцюгова підвіска контактних дротів, на виносній лінії на Адміністративний - провздовжно-ланцюгова. Для розгалуження і перетину ліній використовується 63 спецчастини (стрілки: СТУ-5, СТС-5; перетини: МПІ-5)

Служба контактної мережі знаходиться у депо 2. До 2011 року знаходилася на перехресті вулиць Кірова та Фрунзе, спільно з підстанцією № 1, на одному з напружених тролейбусних перехресть.

Депо[ред.ред. код]

Депо 1 - депо було відкрито у 1954 році разом з пуском тролейбуса в місті. Розраховано на 60-70 машин. В депо малося 2 проїзні оглядові ями на 6 тролейбусів і 4 ремонтних боксу на 6 тролейбусів. З 90-х років депо експлуатувалося як база для капітального ремонту тролейбусів. У 2004 році всі тролейбуси перевели в депо 2, але капітальний ремонт залишився. З 2007 року на території розташувалася приватна газозаправна станція. У 2008 році депо повністю ліквідовано. На початку 2009-го на території демонтована контактна мережа. Адреса: вул. Кірова, 72.

Депо 2 - депо було відкрито у 1974 році, бо наявне депо 1 було переповнене а в районі нової забудови активно розвивалася тролейбусна мережа. Розраховане на 100 машин. У новому депо була створена гарна ремонтна база: 2 проїзних оглядових ями на 8 тролейбусів, 4 ремонтних бокси на 12 машин, автоматична мийна станція, камера термоокрашування кузовів, електронний стенд для регулювання струмоприймачів. У 2004 році всі тролейбуси перевели в депо 2 задля зменшення витрат підприємства, бо їх залишилося близько 75. У 2008 році в депо переведена база для середнього ремонту тролейбусів. Сюди ж перемістилася і адміністрація тролейбусного управління. Адреса: вул. Дунауйвароська, 3.

Тягові підстанції[ред.ред. код]

У місті працюють такі тягові підстанції:

  • ТП № 1 - знаходиться на перехресті вулиць Фрунзе - Кірова, живить частину призаводської мережі та мережі «старого» міста. Запущена в 1954 році. Потужність підстанції становить 2768 кВА. Має 4 фідери.
  • ТП № 2 - знаходиться на пр. Карла Маркса, як і ТП № 1, живить частину Призаводської мережі та північної частини мережі. Запущена в 1956 році. Потужність підстанції становить 2076 кВА. Має 3 фідери, з яких лише 2 в робочому стані.
  • ТП № 4 - знаходиться в депо 2, живить мережі «нового району» міста. Запущена в 1974 році. Потужність підстанції становить 2076 кВА. Має 5 фідерів, 4 з яких в робочому стані.

Працювали раніше і проектовані тягові підстанції

  • ТП № 3 - знаходилася у м. Перевальську (біля шахти «Україна»), живила мережу м. Перевальська. Працювала з 1962 до середини 90-х. Наприкінці 90-х обладнання було демонтовано, у зв'язку з непотрібністю підстанції, і переведенням її навантаження на більш нову підстанцію № 6. Потужність підстанції становила 1384 кВА. Мала 1 фідер.
  • ТП № 5 - знаходиться в мікрорайоні ім. Горького (на Жиловці), живила північну частину мережі: лінію до залізничного вокзалу і лінію до селища Адміністративного. Запущена у 1981 році. Потужність підстанції становить 2076 кВА. Має 2 фідери. З вересня 2014 відключена та не обслуговується задля економії платні працівникам, але знаходиться у робочому стані.
  • ТП № 6 - знаходиться у м. Перевальську (біля шахти № 5), живила значну частину мережі м. Перевальська. Запущена в 1992 році. Потужність підстанції становила 1384 кВА. З 2008 року підстанція частково розкомплектована і законсервована, у зв'язку з припиненням роботи маршруту та демонтажем контактної мережі. Мала 2 фідера.
  • ТП № 7 - планувалася спорудження по вул. Леніна біля вул. Сарматської для розвантаження підстанції № 4, а також живлення нових ліній. У 1993 році велися роботи з підготовки будівельного майданчика, але вони були припинені. Потужність підстанції повинна була скласти 2076 кВА. У 2006 році начальником підприємства були озвучені плани про будівництво підстанції, але трохи в іншому місці, на вул. Волгоградській, у зв'язку з будівництвом нової лінії по вул. Сарматської, але плани не реалізовані, а будівництво лінії було припинено ще на початку 2006 року.

Вся мережа розбита на 15 ділянок (зараз в роботі лише 10 фідерів, а 4 інші - залежні, одна з ділянок являє собою 100-150 метрів залишку лінії на АЗБК). Протяжність живильних і підживлюючих ліній 600 В становить близько 6 км і 1 км відповідно. Живильні лінії майже повністю виконані у вигляді підземних кабелів. Велику частину електроенергії підстанції отримують від загальної енергосистеми і частину від енергосистеми металургійного комбінату. Енергопостачання здійснюється по кабельних лініях 6 кВ.

Кінцеві та проміжні зупинки[ред.ред. код]

Загальна кількість зупинок на діючих маршрутах становить 90, більша частина з них має павільйони для очікування.

Кількість кінцевих зупинок - 8. На кінцевих «пр. Металургів», «Депо 2» та «Залізничний вокзал» є спеціальні місця для відстою тролейбусів.

Тролейбусні зупинки позначені табличками, на яких зазначені номери проходять маршрутів, та інша застаріла інформація

Рухомий склад[ред.ред. код]

   Тролейбуси, що виходять на лінії
   Тролейбуси, що стоять на обліку в депо, але знаходяться не в рухомому стані
   Тролейбуси, що експлуатувались раніше, списані, не стоять на обліку

Інформація станом на 3 квітня 2017 року[11].

Марка Роки експлуатації Реєстраційні номери Загальна кількість Усього/робочих Примітки
Україна Дніпро Е187 2008–понині 376 1 1/1
Росія ЗіУ-682Г-016.02 2007–понині 373–375 3 3/3
Україна ЮМЗ Т2 2005–понині 371–372 2 2/1
Росія ЗіУ-620520 1996–понині 368–370 3 3/2
Україна ЮМЗ Т1 1993–понині 363–367 5 1/0
Flag of the Soviet Union.svg ЗіУ-682Г [Г00] 1991–понині 355–360 6 3/3
Flag of the Soviet Union.svg ЗіУ-683Б [Б00] 1991–понині 361–362 2 2/0
Flag of the Soviet Union.svg ЗіУ-682В-013 [В0В] 1990–понині 353–354 2 2/1
Flag of the Soviet Union.svg ЗіУ-682В-012 [В0А] 1988–понині 328–332, 334–352 17 11/5
Flag of the Soviet Union.svg КТГ-1 1988–понині 267, 333 ТГ 2 1/1
Flag of the Soviet Union.svg ЗіУ-682В [В00] 1986–понині 313–327, 336 15 5/1
Flag of the Soviet Union.svg ЗіУ-682В1 19822008 280–282, 289 4 0/0
Flag of the Soviet Union.svg ЗіУ-682В 19762013 183–184, 213, 227, 236, 246, 271, 278, 284–312 37 0/0
Flag of the Soviet Union (1955-1980).svg ЗіУ-682Б 197X–1998 157, 162, 188, 198–211, 228–231, 233–234, 237–245, 248–262, 265–266, 268–270, 272–277, 291 60 0/0
Flag of the Soviet Union (1955-1980).svg КТГ-2 197X–1989 152 1 0/0
Flag of the Soviet Union (1955-1980).svg ЗіУ-5 19711981 138–149, 214–220 19 0/0
Flag of the Soviet Union (1955-1980).svg Київ-6 19701985 130–134, 135–137, 150–151, 221–226 15 0/0
Flag of the Soviet Union (1955-1980).svg Київ-4 19671977 107, 111–129 20 0/0 №107, 111–113 — до 1967 у Києві
Flag of the Soviet Union (1955-1980).svg Київ-2 19661977 84–106, 108–110 26 0/0 № 84–103 до 1966, № 104–106, 108–110 — до 1967 у Києві
Flag of the Soviet Union (1955-1980).svg ОдАЗ-695Т 19641972 54–83 30 0/0
Flag of the Soviet Union (1955-1980).svg Київ-5ЛА 19621970 45–53 9 0/0
Flag of the Soviet Union (1955-1980).svg МТБ-82Д 19541972 1–44 44 0/0

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • Алчевськ протягом довгого часу був єдиним містом області (і одним з небагатьох в Україні), де тролейбуси ЮМЗ Т1 не були обрізані до стану Т2. Але з 2011 до 2014 року робочим залишався лише 1 з 5 тролейбусів цієї моделі.
  • З 1989 до 2002 год в місті існував тролейбусний поїзд № 326+327


Примітки[ред.ред. код]

  1. У написанні розділу «Історія» частково використано матеріали міського історичного музею, а саме історичної довідки «Алчевскому троллейбусу 50 лет».
  2. Стаття на сайті міськради про пуск 9-ого маршруту
  3. Програма розвитку міського електротранспорту на 2007—2015 роки
  4. Стаття на сайті міськради про введення компостерів
  5. За даними корпорації "Укрелектротранс"
  6. См. пункт 16 Решения Алчевского городского совета от 28.02.2013 № 31/6 «О внесении изменений в решение городского совета от 27.12.2012 № 29/5 «Об утверждении городского бюджета на 2013 год»
  7. Видеозапись заседания Алчевского исполкома 17.06.2014
  8. Алчевскпастранс ждет пять троллейбусов из Киева
  9. http://nedelya.net.ua/news/gkh/v-alchevske-snyali-trolleyu-marshruta-5
  10. Громадський транспорт на сайті алчевської міськради
  11. Список подвижного состава, Алчевск, Троллейбус. Городской электротранспорт. Процитовано 3 квітня 2017.  (рос.)

Світлини[ред.ред. код]