Альбан Берг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Альбан Берг

Alban Berg

WP Alban Berg.jpg
Народився 9 лютого 1885(1885-02-09)[1][2]
Відень[3]
Помер 24 грудня 1935(1935-12-24)[3][2] (50 років)
Відень[3]
Сепсис
Поховання Гітцінгський цвинтар[d]
Громадянство/підданство Австрія
Діяльність композитор і піаніст
Студент у Арнольд Шенберґ

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

А́льбан Берґ (повне ім'я — Альбан Марія Йоганнес Берґ, Alban Maria Johannes Berg, 9 лютого 1885 р., Відень — 24 грудня 1935 р., Відень) — австрійський композитор, один з представників нововіденської школи.

Народився у міщанській сім'ї середнього достатку. Отримав типову для тієї епохи домашню музичну освіту. У 1904 після закінчення (не без труднощів) середньої школи був прийнятий до Віденської консерваторії у клас композитора Арнольда Шенберґа, який у той час розпочав експериментувати в атональній музиці. Іншим відомим учнем Шенберґа, що навчався у той же період, був Антон Веберн. Творчості Берґа притаманне використання атональності й додекафонії, однак зустрічається й тональна або частково тональна музика, що має риси естетики пізнього романтизму.

Після закінчення навчання Берґ почав композиторську роботу, одночасно працюючи бухгалтером. У 1911 одружився із співачкою Геленою Наговскі. У 1915 був призваний до військової служби, звідки був через рік звільнений через слабке здоров'я (страждав на астму). Служба в армії схилила його до написання опери «Воццек», за однойменною драмою Бюхнера. Успішна прем'єра опери відбулася у 1925. У 1919 разом з Шенберґом заснував Музичне Товариство, метою якого було виконання творів сучасних композиторів-новаторів.

Бюст Альбана Берґа у Шефлінгу (Австрія)

Серед найвідоміших композицій Альбана Берґа, поряд із операми Воццек і Лулу,- камерний концерт для фортепіано, скрипки i 13 духових інструментів (1925) та Лірична сюїта для струнного квартету (1926). У обох Берґ поєднав додекафонію і тональності.

Останнім твором Берґа став Скрипковий концерт «пам'яти Ангела», присвячений трагічно загиблій у 19-річному віці Манон Гропіус, доньці Альми Малер (вдови Ґустава Малера) i архітектора Вальтера Ґропіуса. Композитор встиг завершити у партитурі лише дві дії опери Лулу, остання третя дія була реконструйована за авторськими ескізами і завершена Фрідріхом Черга.

Список творів[ред.ред. код]

  • Сім ранніх пісень для голосу з оркестром (1905—1908; відредаговані і оркестрована автором в 1928)
  • Соната для фортепіано, тв. 1 (1907—1908)
  • Чотири пісні (нім. Vier Lieder) для голосу і фортепіано, тв. 2 (1909—1910)
  • Струнний квартет, тв. 3 (1910)
  • П'ять пісень для сопрано і оркестру на тексти Петера Альтенберга, тв. 4 (1912)
    • Seele, wie bist du schöner
    • Sahst du nach dem Gewitterregen
    • Über die Grenzen des All
    • Nichts ist gekommen, Hier ist Friede
  • Чотири п'єси (нім. Vier Stücke) для кларнета і фортепіано, тв. 5 (1913)
  • Три п'єси (нім. Drei Stücke) для оркестру, тв. 6 (1914—1915)
    • Präludium
    • Reigen
    • Marsch
  • «Воццек» (нім. Wozzeck), тв. 7, опера (1917—1922)
    • Три п'єси з опери «Воццек» для сопрано і оркестру (1924)
  • Камерний концерт для фортепіано, скрипки, і духових (1923—1925)
    • Адажіо для скрипки, кларнета і фортепіано (опубл. в 1956; авторська обробка другої частини камерного концерту)
  • Schliesse mir die Augen beide (Theodor Storm) для голосу і фортепіано (1925)
  • Лірична сюїта(нім. Lyrische Suite) для струнного квартету (1925—1926)
    • Три п'єси з ліричної сюїти (нім. Drei Sätze aus der lyrischen Suite) для струнного оркестру (1929)
  • «Вино» (нім. Der Wein), концертна арія на вірші Шарля Бодлера (1929)
  • Чотириголосний канон «Alban Berg an das Frankfurter Opernhaus» (1930)
  • «Лулу» (нім. Lulu), опера (1929—1935, третій акт завершено Фрідріхом Церхою)
    • «Лулу — сюїта» для сопрано і оркестру (1935)
  • Концерт для скрипки і оркестру «Пам'яті ангела» (1935)

Див. також[ред.ред. код]

  • 4528 Берґ — астероїд, названий на честь композитора[4].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Record #118509322 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. а б data.bnf.fr: open data platform, платформа відкритих даних, платформа открытых данных, plateforme de données ouvertes, piattaforma di dati aperti, Opendata-Plattform, otevřená data platforma, åben-data-platform, տվյալների բաց շտեմարան, platforma za odprte podatke, plataforma de datos abierta, plataforma de dados aberta, платформа адкрытых дадзеных, платформа на отворените данни, platforma otwartych danych, ашық деректер платформасы, ачык маалыматтарды платформа, açıq data platforma, ochiq ma'lumotlar platforma, açık verilerin platformu, платформа отвореног података, platforma otvorenih podataka, platforma otvorenog podataka, platforma otvorených údajov, πλατφόρμα ανοικτών δεδομένων, platformu atklātā datu, platforma atvira duomenų, platvormi avatud andmete, avoimen datan foorumi, nyílt adatok platformja, პლატფორმა ღია მონაცემები, платформа за отворени податоци, нээлттэй мэдээллийн тавцан, platformă de date deschise, platformo de malferma datumoj — 2011.
  3. а б в Берг Альбан // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  4. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Література[ред.ред. код]

  • B. Schaeffer, Klasycy dodekafonii (tomy 1–2), PWM, Kraków 19611964
  • L. Rognoni, Wiedeńska szkoła muzyczna, PWM (seria Biblioteka Res Facta), Kraków 1978
  • B.Schaeffer, «Kompozytorzy XX wieku» (tom 1), Wydawnictwo Literackie, Kraków 1990

Посилання[ред.ред. код]