Альбан Берг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Альбан Берг
нім. Alban Berg
WP Alban Berg.jpg
Народився 9 лютого 1885(1885-02-09)[1][2][3][4][5][6]
Відень, Австро-Угорщина[7]
Помер 24 грудня 1935(1935-12-24)[7][2][3][4][6] (50 років)
Відень, Федеративна держава Австрія[7]
сепсис
Поховання Гітцінгський цвинтар[d]
Громадянство Flag of Austria-Hungary (1869-1918).svg Австро-Угорщина
Flag of Austria.svg Німецька Австрія
Flag of Austria.svg Перша Австрійська Республіка
Flag of Austria.svg Федеративна держава Австрія
Ім'я при народженні Alban Maria Johannes Berg
Діяльність композитор, піаніст
Alma mater Віденський університет музики й виконавського мистецтва
Вчителі Арнольд Шенберґ
Учасник Перша світова війна
Членство Нова віденська школа

А́льбан Берґ (повне ім'я — Альбан Марія Йоганнес Берґ, Alban Maria Johannes Berg, 9 лютого 1885 р., Відень — 24 грудня 1935 р., Відень) — австрійський композитор, один з представників нововіденської школи.

Народився у міщанській сім'ї середнього достатку. Отримав типову для тієї епохи домашню музичну освіту. У 1904 після закінчення (не без труднощів) середньої школи був прийнятий до Віденської консерваторії у клас композитора Арнольда Шенберґа, який у той час розпочав експериментувати в атональній музиці. Іншим відомим учнем Шенберґа, що навчався у той же період, був Антон Веберн. Творчості Берґа притаманне використання атональності й додекафонії, однак зустрічається й тональна або частково тональна музика, що має риси естетики пізнього романтизму.

Після закінчення навчання Берґ почав композиторську роботу, одночасно працюючи бухгалтером. У 1911 одружився із співачкою Геленою Наговскі. У 1915 був призваний до військової служби, звідки був через рік звільнений через слабке здоров'я (страждав на астму). Служба в армії схилила його до написання опери «Воццек», за однойменною драмою Бюхнера. Успішна прем'єра опери відбулася у 1925. У 1919 разом з Шенберґом заснував Музичне Товариство, метою якого було виконання творів сучасних композиторів-новаторів.

Бюст Альбана Берґа у Шефлінгу (Австрія)

Серед найвідоміших композицій Альбана Берґа, поряд із операми Воццек і Лулу,- камерний концерт для фортепіано, скрипки i 13 духових інструментів (1925) та Лірична сюїта для струнного квартету (1926). У обох Берґ поєднав додекафонію і тональності.

Останнім твором Берґа став Скрипковий концерт «пам'яти Ангела», присвячений трагічно загиблій у 19-річному віці Манон Гропіус, доньці Альми Малер (вдови Ґустава Малера) i архітектора Вальтера Ґропіуса. Композитор встиг завершити у партитурі лише дві дії опери Лулу, остання третя дія була реконструйована за авторськими ескізами і завершена Фрідріхом Черга.

Список творів[ред. | ред. код]

  • Сім ранніх пісень для голосу з оркестром (1905—1908; відредаговані і оркестрована автором в 1928)
  • Соната для фортепіано, тв. 1 (1907—1908)
  • Чотири пісні (нім. Vier Lieder) для голосу і фортепіано, тв. 2 (1909—1910)
  • Струнний квартет, тв. 3 (1910)
  • П'ять пісень для сопрано і оркестру на тексти Петера Альтенберга, тв. 4 (1912)
    • Seele, wie bist du schöner
    • Sahst du nach dem Gewitterregen
    • Über die Grenzen des All
    • Nichts ist gekommen, Hier ist Friede
  • Чотири п'єси (нім. Vier Stücke) для кларнета і фортепіано, тв. 5 (1913)
  • Три п'єси (нім. Drei Stücke) для оркестру, тв. 6 (1914—1915)
    • Präludium
    • Reigen
    • Marsch
  • «Воццек» (нім. Wozzeck), тв. 7, опера (1917—1922)
    • Три п'єси з опери «Воццек» для сопрано і оркестру (1924)
  • Камерний концерт для фортепіано, скрипки, і духових (1923—1925)
    • Адажіо для скрипки, кларнета і фортепіано (опубл. в 1956; авторська обробка другої частини камерного концерту)
  • Schliesse mir die Augen beide (Theodor Storm) для голосу і фортепіано (1925)
  • Лірична сюїта(нім. Lyrische Suite) для струнного квартету (1925—1926)
    • Три п'єси з ліричної сюїти (нім. Drei Sätze aus der lyrischen Suite) для струнного оркестру (1929)
  • «Вино» (нім. Der Wein), концертна арія на вірші Шарля Бодлера (1929)
  • Чотириголосний канон «Alban Berg an das Frankfurter Opernhaus» (1930)
  • «Лулу» (нім. Lulu), опера (1929—1935, третій акт завершено Фрідріхом Церхою)
    • «Лулу — сюїта» для сопрано і оркестру (1935)
  • Концерт для скрипки і оркестру «Пам'яті ангела» (1935)

Див. також[ред. | ред. код]

  • 4528 Берґ — астероїд, названий на честь композитора[8].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118509322 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. а б data.bnf.fr: платформа відкритих даних — 2011.
  3. а б SNAC
  4. а б Nationalencyklopedin — 1999.
  5. Find a Grave — 1995. — ed. size: 165000000
  6. а б International Music Score Library Project — 2006.
  7. а б в Берг Альбан // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  8. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Література[ред. | ред. код]

  • B. Schaeffer, Klasycy dodekafonii (tomy 1–2), PWM, Kraków 19611964
  • L. Rognoni, Wiedeńska szkoła muzyczna, PWM (seria Biblioteka Res Facta), Kraków 1978
  • B.Schaeffer, «Kompozytorzy XX wieku» (tom 1), Wydawnictwo Literackie, Kraków 1990

Посилання[ред. | ред. код]