Альбан Берг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

А́льбан Берґ (повне ім'я — Альбан Марія Йоганнес Берґ, Alban Maria Johannes Berg, 9 лютого 1885 р., Відень — 24 грудня 1935 р., Відень) — австрійський композитор, один з представників нововіденської школи.

Народився у міщанській сім'ї середнього достатку. Отримав типову для тієї епохи домашню музичну освіту. У 1904 після закінчення (не без труднощів) середньої школи був прийнятий до Віденської консерваторії у клас композитора Арнольда Шенберґа, який у той час розпочав експериментувати в атональній музиці. Іншим відомим учнем Шенберґа, що навчався у той же період, був Антон Веберн. Творчості Берґа притаманне використання атональності й додекафонії, однак зустрічається й тональна або частково тональна музика, що має риси естетики пізнього романтизму.

Після закінчення навчання Берґ почав композиторську роботу, одночасно працюючи бухгалтером. У 1911 одружився із співачкою Геленою Наговскі. У 1915 був призваний до військової служби, звідки був через рік звільнений через слабке здоров'я (страждав на астму). Служба в армії схилила його до написання опери «Воццек», за однойменною драмою Бюхнера. Успішна прем'єра опери відбулася у 1925. У 1919 разом з Шенберґом заснував Музичне Товариство, метою якого було виконання творів сучасних композиторів-новаторів.

Бюст Альбана Берґа у Шефлінгу (Австрія)

Серед найвідоміших композицій Альбана Берґа, поряд із операми Воццек і Лулу,- камерний концерт для фортепіано, скрипки i 13 духових інструментів (1925) та Лірична сюїта для струнного квартету (1926). У обох Берґ поєднав додекафонію і тональності.

Останнім твором Берґа став Скрипковий концерт «пам'яти Ангела», присвячений трагічно загиблій у 19-річному віці Манон Гропіус, доньці Альми Малер (вдови Ґустава Малера) i архітектора Вальтера Ґропіуса. Композитор встиг завершити у партитурі лише дві дії опери Лулу, остання третя дія була реконструйована за авторськими ескізами і завершена Фрідріхом Черга.

Список творів[ред.ред. код]

  • Сім ранніх пісень для голосу з оркестром (1905—1908; відредаговані і оркестрована автором в 1928)
  • Соната для фортепіано, тв. 1 (1907—1908)
  • Чотири пісні (нім. Vier Lieder) для голосу і фортепіано, тв. 2 (1909—1910)
  • Струнний квартет, тв. 3 (1910)
  • П'ять пісень для сопрано і оркестру на тексти Петера Альтенберга, тв. 4 (1912)
    • Seele, wie bist du schöner
    • Sahst du nach dem Gewitterregen
    • Über die Grenzen des All
    • Nichts ist gekommen, Hier ist Friede
  • Чотири п'єси (нім. Vier Stücke) для кларнета і фортепіано, тв. 5 (1913)
  • Три п'єси (нім. Drei Stücke) для оркестру, тв. 6 (1914—1915)
    • Präludium
    • Reigen
    • Marsch
  • «Воццек» (нім. Wozzeck), тв. 7, опера (1917—1922)
    • Три п'єси з опери «Воццек» для сопрано і оркестру (1924)
  • Камерний концерт для фортепіано, скрипки, і духових (1923—1925)
    • Адажіо для скрипки, кларнета і фортепіано (опубл. в 1956; авторська обробка другої частини камерного концерту)
  • Schliesse mir die Augen beide (Theodor Storm) для голосу і фортепіано (1925)
  • Лірична сюїта(нім. Lyrische Suite) для струнного квартету (1925—1926)
    • Три п'єси з ліричної сюїти (нім. Drei Sätze aus der lyrischen Suite) для струнного оркестру (1929)
  • «Вино» (нім. Der Wein), концертна арія на вірші Шарля Бодлера (1929)
  • Чотириголосний канон «Alban Berg an das Frankfurter Opernhaus» (1930)
  • «Лулу» (нім. Lulu), опера (1929—1935, третій акт завершено Фрідріхом Церхою)
    • «Лулу — сюїта» для сопрано і оркестру (1935)
  • Концерт для скрипки і оркестру «Пам'яті ангела» (1935)

Див. також[ред.ред. код]

  • 4528 Берґ — астероїд, названий на честь композитора[1].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York: Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3

Література[ред.ред. код]

  • B. Schaeffer, Klasycy dodekafonii (tomy 1–2), PWM, Kraków 19611964
  • L. Rognoni, Wiedeńska szkoła muzyczna, PWM (seria Biblioteka Res Facta), Kraków 1978
  • B.Schaeffer, «Kompozytorzy XX wieku» (tom 1), Wydawnictwo Literackie, Kraków 1990

Посилання[ред.ред. код]