Альберт Корнблют

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Альберт Корнблют
пол. Albert Kornblüth
Народження 13 березня 1876(1876-03-13)
Смерть 13 серпня 1942(1942-08-13) (66 років)
Релігія юдаїзм
Національність єврей
Країна
(підданство)
 Польська Республіка
Навчання Національний університет «Львівська політехніка»
Діяльність архітектор
Праця в містах Львів
Архітектурний стиль модерн, функціоналізм
CMNS: Альберт Корнблют у Вікісховищі
Колишня синагога «Цорі Гільод»

Альберт Корнблю́т (Albert Kornblüth, 13 березня 1876, Більшівці — 13 серпня 1942, Белжець) — львівський архітектор єврейського походження.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 13 березня 1876 року в містечку Більшівці (тепер смт Івано-Франківської області) в єврейській родині Юзефа і Сари Конрблютів.[1] Протягом 18911896 років навчався у львівській Промисловій школі на відділі токарства[2] (за іншими даними — 18941899 роки). У 19001905 роках студент Львівської політехніки.[3] 1912 року здав екзамен у Намісництві на право ведення будівельних робіт.[4] Від 1932 року член товариства уповноважених будівничих у Львові.[3] Член ради єврейської громади «Осе Тов» у Львові.[5] Творив у модернізованих романських, ренесансних та класицистичних формах. Після другої світової війни перейшов до функціоналізму.[3] Мешкав у Львові на вулиці Легіонів, 41 (тепер проспект Свободи).[6] Загинув 13 серпня 1942 року у винищувальному таборі в Белжеці.[1]

Роботи

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б The Central Database of Shoah Victims' Names: Albert Kornbluth. Yad Vashem. 29 апреля 2014. Архів оригіналу за 6 липня 2015. Процитовано 6 липня 2015.
  2. Pierwsze sprawozdanie c. k. Państwowej Szkoly Przemysłowej we Lwowie za rok szkolny 1892/3. — Lwów: Nakładem C. k. Państwowej Szkoły Przemysłowej, 1893. — S. 42; Czwarte sprawozdanie c. k. Państwowej Szkoly Przemysłowej we Lwowie za rok szkolny 1895/6. — Lwów: Nakładem C. k. Państwowej Szkoły Przemysłowej, 1896. — S. 77.
  3. а б в г д е ж и к л Бірюльов Ю. О. Корнблют Альберт // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. — Т. 14 : Кол — Кос. — С. 510—511. — ISBN 978-966-02-7304-7.
  4. Dwudzieste sprawozdanie С. K. Państwowej Szkoły Przemysłowej we Lwowie za rok szkolny 1911/1912. — Lwów, 1912. — S. 42.
  5. а б Бойко О. Синагога Сикстуська «Осе Тов» // Синагоги Львова. — Львів : ВНТЛ-Класика, 2008. — С. 130—133. — ISBN 966-8849-30-2.
  6. Ilustrowany informator miasta Lwowa ze spisem miejscowości wojew. lwowskiego na rok 1939. — S. 29.
  7. Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie. — Wyd. drugie, rozszerzone. — Lwów-Warszawa: Książnica-Atlas, 1925. — S. 193.
  8. Lewicki J. Między tradycją a nowoczesnością: architektura Lwowa lat 1893–1918. — Warszawa: Neriton, 2005. — S. 233—507. — ISBN 83-88372-29-7.
  9. Гельстон Й. Синагоги у Львові // Ї. Незалежний культурологічний часопис. — 2008. — 51. — С. 294.
  10. Lwów. Ilustrowany przewodnik. — Lwów: Centrum Europy, 2003. — S. 127. — ISBN 966-7022-26-9.
  11. Lwów. Ilustrowany… — S. 150.
  12. Архітектура Львова… — С. 550.
  13. Вікторія Савіцька (20 квітня 2022). На вулиці Хорватській у Львові пропонують звести 6-поверхівку з майданчиком і скульптурою на даху. tvoemisto.tv. Медіа-хаб «Твоє Місто». Архів оригіналу за 23 березня 2023. Процитовано 7 лютого 2024.

Джерела[ред. | ред. код]