Альбер Дюпонтель
| Альбер Дюпонтель | |
|---|---|
| фр. Albert Dupontel | |
.jpg) Альберта Дюпонтель, 2012 | |
| Дата народження | 11 січня 1964 (61 рік) |
| Місце народження | Сен-Жермен-ан-Ле, Івелін, Франція |
| Громадянство |  Франція |
| Професія | кінорежисер, сценарист, актор |
| Роки активності | 1988 — наш час |
| IMDb | ID 0243355 |
| Нагороди та премії | |
| Сезар (1997, 2014) | |
| albertdupontel.com | |
 Альбер Дюпонтель у Вікісховищі | |
Альбе́р Дюпонте́́ль (фр. Albert Dupontel; нар. 11 січня 1964, Сен-Жермен-ан-Ле, Франція) — французький кінорежисер, сценарист та актор.
Народився Альбер Дюпонтель 11 січня 1964 року в сім'ї лікарів у французькому містечку Сен-Жермен-ан-Ле (департамент Івелін). Його мати — стоматолог, а батько — лікар.[1] У шкільні роки Дюпонтель активно займався спортом і показував непогані результати у дзюдо й гімнастиці. З 1982 по 1986 рік він навчався на медичному факультеті, але за рік до закінчення передумав і пішов до Школи драматичного мистецтва при Державному театрі Шайо. Свою акторську кар'єру почав як комік в стилі Stand-up comedy.
Наприкінці 1980-х Альбер Дюпонтель грає у престижному Національному театрі Шайо. В цей же час він починає з'являтися на великому екрані: він знімається у «Банді чотирьох» (фр. La bande des quatre) Жака Ріветта та у фільмі «Ще» (фр. Encore) Поля Векк'ялі. Через деякий час відомий телеведучий Патрік Себастьєн[fr] запросив його у свою програму, яка зробила Дюпонтеля одним з найпопулярніших гумористів Франції.
У 1992 зняв свій дебютний авторський короткометражний фільм «Бажаний» (фр. Désiré), що розповідає про болісні пологи в 2050-му році.[2] Ставши відомим завдяки сценічним роботам, Альбер Дюпонтель упевненіше повертається на великий екран і знімається у 1995 році у стрічці Жака Одіара «Нікому не відомий герой» (фр. Un heros tres discret). Його номінують на премію «Сезар» в категорії «Найкращий актор другого плану».
Перший повнометражний фільм Альберта Дюпонтеля — «Берні» (фр. Bernie) — вийшов у 1996 році і був номінований на премію Сезар в категорії «Найкращий дебют». Популярність і визнання Дюпонтелю принесла скандальна драма «Незворотність» (фр. Irreversible), що вийшла у 2002 році, в якій він зіграв одну з головних ролей. Альбер Дюпонтель двічі номінувався на Сезар як виконавець найкращої чоловічої ролі (за роботи у фільмах «Два дні для вбивства» (фр. Deux jours a tuer, 2008) та «Хвороба Захса» (фр. La Maladie de Sachs 1999)).
У 2013 році Альберт Дюпонтель поставив за власним сценарієм комедію «9 місяців суворого режиму», яка стала однією з головних подій кінопрокатного року у Франції, зібравши у екранів більше двох мільйонів кіноглядачів[3][4]. У 2014 році за цей фільм Дюпонтель був номінований відразу у трьох категоріях на премію «Сезар»: Найкращий фільм, Найкращий режисер і Найкращий актор.
- Актор
| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль |
|---|---|---|---|
| 1988 | Ще | Encore | Ален |
| Банда чотирьох | La Bande des quatre | — | |
| 1989 | Ніч сумніву (к/м) | La Nuit du doute | — |
| 1992 | Бажаний (к/м) | Desire | лікар |
| 1994 | Кожен з них для тебе | Chacun pour toi | Гас |
| Джорджино | Giorgino | ||
| 1996 | Нікому невідомий герой | Un heros tres discret | Діонне |
| Берні | Bernie | Берні Ноель | |
| Я-твоє покарання (к/м) | Je suis ton chatiment | — | |
| 1998 | Серійна коханка | Serial Lover | Ерік Сельє |
| 1999 | Безумний творець | Le Createur | Даріус |
| Хвороба Закса | La Maladie de Sachs | доктор Бруно Закс | |
| Синява до самої Америки | Du bleu jusqu'en Amerique | професор Ельпо | |
| 2000 | Актори | Les acteurs | офіцер поліції |
| 2001 | Походження світу | L'origine du monde | травесті |
| 2002 | Дрібні прикрості | Petites miseres | Жан В. |
| Незворотність | Irreversible | П'єр | |
| Монік | Monique | Алекс | |
| 2004 | Інкасатор | Le convoyeur | Александр Демар |
| Довгі заручини | Un long dimanche de fiançailles | Селестен «Муха» | |
| 2006 | Місця у партері | Fauteuils d'orchestre | Жан-Франсуа |
| Узаперті | Enfermes dehors | Ролан | |
| Авіда | Avida | незграбний охоронець | |
| Президент | President | Президент | |
| Одетта Тулемонд | Odette Toulemonde | Бальтазар Бальсан | |
| 2007 | Помста бідняка | Jacquou le croquant | батько Жаку |
| Зміна власника (к/м) | Changement de proprietaire | — | |
| Близькі вороги | L'ennemi intime | сержант Дуньяк | |
| Кризаліс | Chrysalis | Девід Гоффман | |
| 2008 | Париж | Paris | Жан |
| Два дні для вбивства | Deux jours a tuer | Антуа Меліо | |
| Луїза-Мішель | Louise-Michel | Міро | |
| 2009 | Лиходій | Le vilain | Сідні Томас |
| 2010 | Шурхіт кубиків льоду | Le bruit des glacons | |
| 2011 | Здобич | La proie | Франк Адрієн |
| Дитинка | La brindille | ||
| 2012 | Велика вечірка | Le grand soir | Жан-П'єр Бонзіні |
| 2013 | 9 місяців суворого режиму | 9 mois ferme | Боб Нолан |
| 2014 | У рівновазі | En équilibre | Марк |
| 2016 | Перший, останній | Les premiers, les derniers | Коші |
| 2017 | До побачення там, нагорі | Au revoir là-haut | Альбер Майярд |
| 2020 | Відчайдушні втікачі | Adieu les cons | Жан-Батіст Куха |
- Режисер та сценарист
| Рік | Українська назва | Оригінальна назва |
|---|---|---|
| 1992 | Бажаний | Désiré |
| 1996 | Берні | Bernie |
| 1999 | Безумний творець | Le Créateur |
| 2006 | Узаперті | Enfermés dehors |
| 2009 | Лиходій | Le vilain |
| 2013 | 9 місяців суворого режиму | Neuf mois ferme |
| 2017 | До побачення там, нагорі | Au revoir là-haut |
| 2020 | Відчайдушні втікачі | Adieu les cons |
| Рік | Категорія | Фільм | Результат | |
|---|---|---|---|---|
| Премія «Сезар» | ||||
| 1997 | Найкращий дебютний фільм | «Берні» | Перемога | |
| Найкращий актор другого плану | «Нікому невідомий герой» | Номінація | ||
| 2000 | Найкращий актор | «Хвороба Захса» | Номінація | |
| 2009 | «Два дні для вбивства» | Номінація | ||
| 2014 | Найкращий фільм | «9 місяців суворого режиму» | Номінація | |
| Найкраща режисерська робота | Номінація | |||
| Найкращий актор | Номінація | |||
| Найкращий сценарій | Перемога | |||
| 2018 | Найкращий фільм | «До побачення там, нагорі» | Номінація | |
| Найкраща режисерська робота | Перемога | |||
| Найкращий актор | Номінація | |||
| Найкращий адаптований сценарій | Перемога | |||
| Кришталевий глобус | ||||
| 2007 | Найкращий актор | «Узаперті» | Номінація | |
| 2009 | «Два дні для вбивства» | Номінація | ||
| 2014 | «9 місяців суворого режиму» | Номінація | ||
| Найкращий фільм | Перемога | |||
| 2018 | Найкращий актор | «Зустрінемося там, нагорі» | Номінація | |
| Приз Луї Деллюка | ||||
| 2013 | Найкращий фільм | «9 місяців суворого режиму» | Номінація | |
| Премія «Люм'єр» | ||||
| 2014 | Найкращий режисер | «9 місяців суворого режиму» | Номінація | |
| Найкращий сценарій (спільно з Лораном Тарнером) | Номінація | |||
| 2018 | Найкращий фільм | «До побачення там, нагорі » | Номінація | |
| Найкращий сценарій (спільно з П'єром Леметром) | Номінація | |||
| Золота зірка кіно | ||||
| 2014 | Найкращий сценарій | «9 місяців суворого режиму» | Перемога | |
- ↑ Біографія на сайті cinefil.com. Архів оригіналу за 19 липня 2015. Процитовано 13 серпня 2015.
- ↑ Біографія на сайті toutlecine.com. Архів оригіналу за 30 серпня 2008. Процитовано 13 серпня 2015.
- ↑ 9 mois ferme (2013)- JPBox-Office. Архів оригіналу за 2 серпня 2015. Процитовано 13 серпня 2015.
- ↑ Прес-кіт фільму 9 месяців суворого режиму [Архівовано 23 вересня 2015 у Wayback Machine.] на сайті ArtHouse
- ↑ Повний перелік нагород на номінацій Альбера Дюпонтеля [Архівовано 24 березня 2016 у Wayback Machine.] на сайті IMDb(англ.)
- Альбер Дюпонтель на сайті IMDb (англ.)
- Альбер Дюпонтель на сайті AlloCiné (фр.)
Альбер Дюпонтель у соцмережі «Facebook»- Біографія та фільмографія Альбера Дюпонтеля [Архівовано 28 травня 2015 у Wayback Machine.] на сайті Comme au Cinéma
.svg){kind=small}
