Альбрехт Австрійський, герцог Тешенський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Альбрехт Австрійський, герцог Тешенський
нім. Erzherzog Albrecht Friedrich Rudolf von Österreich, Herzog von Teschen
HGM Barabas Erzherzog Albrecht von Österreich-Teschen.jpg
Народився 3 серпня 1817(1817-08-03)[1][2][…]
Відень, Австрійська імперія[4]
Помер 18 лютого 1895(1895-02-18)[1][2][3] (77 років)
Арко, Провінція Тренто, Трентіно-Альто-Адідже, Італія[4]
Поховання Імператорський склеп
Країна Flag of the Habsburg Monarchy.svg Австрія
Діяльність офіцер, політик
Учасник Австро-прусська війна
Титул Ерцгерцог
Посада Member of the House of Lords (Austria)d
Військове звання генерал
Конфесія католицтво
Рід Габсбурги-Лотаринзькі
Батько Карл Тешенський
Мати Генрієтта Александріна Нассау-Вайльбурзька
Брати, сестри Марія Кароліна Австрійська, Марія Тереза Австрійська, Вільгельм Австрійський, Archduke Friedrich of Austriad і Archduke Karl Ferdinand of Austriad
У шлюбі з Хільдегарда Баварська
Діти Марія Тереза Австрійська, Матильда Австрійська і Archduke Karl Albrecht of Austriad[2]
Нагороди
орден Андрія Первозванного орден Святого Георгія 1 ступеня орден Святого Георгія 3 ступеня орден Святого Георгія IV ступеня орден Святого Володимира 1 ступеня орден Святого Олександра Невського Орден Святого Олександра Невського Орден Білого Орла орден Святої Анни I ступеня орден Вежі й Меча Орден Золотого руна Військовий орден Марії Терезії Великий Хрест ордена Почесного легіону Королівський угорський орден Святого Стефана хрест «За військові заслуги» Військовий орден Максиміліана Йозефа Залізний Хрест Орден Віллема кавалер Великого Хреста ордена Марії Терезії орден Слона Order of Ludwig I орден «Османіє» орден Чорного орла орден Червоного орла орден Спасителя орден дому Гогенцоллернів Pour le Mérite Order of the Rue Crown орден Серафимів Commander of the Military Order of William Орден Леопольда I орден Золотого лева Нассау Орден Золотого руна орден Святого Фердинанда за заслуги Military Merit Cross Орден Вірності (Баден) орден Святого Губерта орден Вюртемберзької корони Королівський ґвельфський орден Орден Білого соколу Вищий орден Святого Благовіщення орден Святого Йосипа орден Південного Хреста Імператорський орден Святого Рівноапостольного князя Володимира
Habsburg Lorraine Trishield.png

Альбрехт Фрідріх Рудольф Австрійський, герцог фон Тешен (нім. Erzherzog Albrecht Friedrich Rudolf von Österreich-Teschen; 1817—1895) — ерцгерцог Австрійський, герцог Тешенський, фельдмаршал (1863), військовий діяч Австрійської імперії, обіймав посади головнокомандувача та генерал-інспектора Австрійської армії. Багатий землевласник та колекціонер мистецтва.

Біографія[ред. | ред. код]

Ерцгерцог Альбрехт народився у Відні 3 серпня 1817 р. в родині видатного австрійського військовика епохи наполеонівський війн ерцгерцога Карла та принцеси Гeнрієтти Нассау-Вейльбурзької, яка померла, коли дитині було 13 років. Ерцгерцог Альбрехт був онуком імператора Леопольда ІІ.

Альбрехт не мав фахової військової освіти. Теорію військової науки йому викладав особисто батько вдома. Шляхетне походження дозволило ерцгерцогу рано розпочати військову службу. У 1836 р., коли Альбрехту було 19 років його призначили командувати батальйоном Ц. і К. піхотного полку № 13 в Граці. У 1839 р. імператорським указом підвищено до підполковника і призначено в 4-й кірасирський барона Менгдена полк, який дислокувався в Угорщині[5].

1844 року отримав звання фельдмаршал-лейтенанта (у 27-річному віці) та посаду командувача військової залоги Відня. У 1848 р. покидає цей пост через загострення політичної ситуації в монархії.

Після тривалого відсторонення від військової справи йде добровольцем до італійської армії фельдмаршала Радецького. В грудні цього ж року Альбрехт отримує посаду командира дивізії в ІІ армійському корпусі. З нею бере участь в битвах під Мортарою (21 березня 1849 р.) та Новарою (23 березня 1849 р.) та взятті Ліворно, що поклало край Тосканському повстанню[6].

У 1850 р. призначений командувати ІІІ армійським корпусом в Богемії, на випадок військової агресії з боку Пруссії. Під час Східної війни 1853—1856 рр. командував обсерваційною армією.

З 1851 по 1860 був цивільним та військовим губернатором Угорщини. Оскільки політичні справи ерцгерцогу не були до вподоби, то він не зрадів цій посаді. У 1859 р., коли розпочалась війна з Сардинією, був відправлений з дипломатичними повноваженнями до Берліна, але місія не зазнала успіху. З 1860 р. із задоволенням стає до лав війська, очолює VIII армійський корпус. У 1863 р. отримує найвищий чин у австрійському війську — фельдмаршала.

Атака Ц. і. К. уланського полку № 13 в битві під кустоцою, 1866 р.

У 1866 р. з початком бойових дій проти Пруссії та Італії отримує в своє командування Південну армію. Рекомендує імператору Францу Йосифу І на пост очільника Північної армії Людвіга Бендека. Останній не погоджувався на це призначення, але ерцгерцог Альбрехт його переконав. 24 червня 1866 р. армія під керівництвом ерцгерцога Альбрехта отримала блискучу перемогу під Кустоцою. Ця подія підняла авторитет ерцгерцога серед австрійської громади. Але на богемському театрі військових дій Австрію спіткала невдача. Північна армія була розбита в битві під Садовою. Після цього ерцгерцог Альбрехт став очільником обох армій, та воювати вже не довелось, так як було досягнуто мирних домовленостей в Нікольсбурзі[7].

Після війни Альбрехт був призначений армійським генерал-інспектором. На цій посаді він стане одним з визначних теоретиків та організаторів Австро-Угорської армії. Ерцгерцог писав теоретичні праці, спираючись на досвід кампаній проти Італії та Пруссії. Піклувався практичною підготовкою офіцерського складу, зокрема організацією військових маневрів (зокрема весняних маневрів 1893 р. в Угорщині[7]).

Помер 18 лютого 1895 р. в м. Арко в Тіролі. Похований в Імператорському склепі у Відні.

Сім'я та захоплення[ред. | ред. код]

Цікавинка
Ерцгерцогу Альбрехту було присвячено композицію авторства Карла Комзака — «Erzherzog Albrecht marsch»[8].

В 26 років 19 квітня 1844 р. одружився з баварською принцесою Гільдегардою Луїзою Шарлоттою Терезією Фредерикою (1825—1865). Мав трьох дітей: Карл (1847—1848); Марія Терезія Анна (1845—1927); Матільда Марія Аденгульда (1849—1867). Смерть сина, дружини та доньки важко відбились на характері ерцгерцога. Був багатим землевласником, мав віллу в Арко. Любив писати твори військової тематики. У своїй віденській резиденції мав збірку творів мистецтва[5].

Нагороди[ред. | ред. код]

Ерцгерцог Альбрехт, як член монаршої родини, часто бував в столицях сусідніх держав, зокрема Берліні та Санкт-Петребурзі. Таким чином отримав найвищі нагороди Російської імперії (орден Св. Андрія Первозванного отримав від Миколи І у 1839 р.[5].) та Прусського королівства. Також мав військове звання генерал-фельдмаршала обох зазначених держав.

Стрічка Назва
Австро-Угорщина
Order of the Golden Fleece Rib.gif Орден Золотого руна
Ord.MariaTeresa-GC.png Великий хрест Військового ордену Марії Терезії
Ord.S.Stef.Ungh. - GC.png Великий хрест Королівського угорського орден Святого Стефана
Austria war ribbon.gif Хрест «За військові заслуги» І ступеня
Ord.MariaTeresa-COM.png Командорський хрест Військового ордену Марії Терезії
Militärdienstzeichen-Silver.jpg Відзнака «За 25 років служби»
Kriegsmedaille.jpg Військова Медаль
Велике герцогство Тосканське
Ord.SanGiuseppe-GC.png Великий хрест Ордена Святого Йосипа
Російська імперія
Band to Order St Andr.png Орден Андрія Первозванного
OrderStGeorge1cl rib.png Орден святого Георгія І ступеня
Order of Saint Vladimir, ribbon bar.svg Орден Святого Володимира І ступеня
Band to Order St Alexander Nevsky.png Орден Святого Олександра Невського
Band to Order White Eagle.png Орден Білого Орла
Order of Saint Anne Ribbon.png Орден Святої Анни І ступеня
OrderStGeorge3cl rib.png Орден святого Георгія ІІІ ступеня
OrderStGeorge4cl rib.png Орден святого Георгія ІV ступеня
Франція
Legion Honneur GC ribbon.svg Великий хрест Ордена Почесного легіону
Османська імперія
Order of the Osmanie lenta.png Орден «Османіє» І ступеня з брильянтами
Бразилія
BRA Order of the Southern Cross - Grand Cross BAR.png Великий хрест Ордена Південного Хреста
Королівство Пруссія
Ord.Aquilanera.png Орден Чорного орла
Ord.Aquilarossa-GC.png Великий хрест Ордена Червоного орла
D-PRU Pour le Mérite.png Орден «За військові заслуги» І ступеня
Італія
Order of the Most Holy Annunciation BAR.svg Вищий орден Святого Благовіщення
Баварія
DE-BY Orden des Heiligen Hubertus BAR.svg Орден Святого Губерта
Military Order of Max Joseph ribbon.svg Військовий орден Максиміліана Йозефа
Вюртемберг
Grand Cross Order of the Crown Württemberg.png Орден Вюртемберзької корони
Греція
GRE Order Redeemer 1Class.png Великий хрест Ордена Спасителя
Бельгія
Grand Crest Ordre de Leopold.png Великий хрест Ордена Леопольда I
Португалія
PRT Military Order of the Tower and of the Sword - Grand Cross BAR.png Великий хрест Ордена Вежі й Меча
Королівство Ганновер
D-HAN-B-Order Saint George BAR.png Орден Святого Георга І ступеня
Royal Guelphic Order.png Королівський гвельфський орден І ступеня
Королівство Обох Сицилій
Ord.SanFerdinandoMerito-GC.png Великий хрест Ордена Святого Фердинанда за заслуги
Велике герцогство Баден
FidelityOrderBaden.gif Орден Вірності І ступеня
Велике герцогство Гессен
Ludwig Order (Hesse) - ribbon bar.png Орден Людвіга І ступеня
Велике герцогство Саксен-Веймар-Ейзенахське
D-SxWe-Order White Falcon BAR.png Орден Білого сокола І ступеня
Люксембург
Ord.Lion.Nassau.jpg Орден Золотого лева Нассау І ступеня
Герцогство Брауншвейг
D-HAN-B-Order Henry Lion BAR.png Орден Генріха Лева І ступеня
Нідерланди
NLD Military Order of William - Grand Cross BAR.png Великий хрест Ордена Віллема

Пам'ять[ред. | ред. код]

Ерцгерцог Альбрехт запам'ятався, як автор однієї з найбільших перемог австрійської армії в ХІХ ст. Його твори з військової теорії видавались у Франції, Бельгії та Російській імперії[9].. У 1899 р. імператор Франц Йосиф І затвердив Пам'ятну відзнаку фельдмаршала ерцгерцога Альбрехта для офіцерів генерального штабу[10]. В цьому ж році у Відні йому було поставлено пам'ятник, автором якого є Каспар фон Цумбаш[11].

Ерцгерцог Альбрехт Тешенський був шефом Ц. і. К. угорського піхотного полку № 44 та 5-го уланського Литовського і 86-го піхотного Вільманстрандського полків Російської імператорської армії[5]..

Див. також[ред. | ред. код]

Австро-італійська війна 1848-1849
Австро-італо-французька війна
Австро-італійська війна 1866
Австро-прусська війна
Альбертіна

Посилання та інформаційні джерела[ред. | ред. код]

  1. а б Encyclopædia Britannica
  2. а б в Lundy D. R. The Peerage
  3. а б Czech National Authority Database
  4. а б Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #119482975 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  5. а б в г Архівована копія. Архів оригіналу за 9 грудень 2014. Процитовано 7 грудень 2014. 
  6. Альбрехт, Фридрих-Рудольф // Военная энциклопедия Сытина / Под ред. В. Ф. Новицкого и др.. — СПб.: товарищество И. В. Сытина, 1911—1915. — Т. 2. — С. 352
  7. а б Там само — С. 353
  8. «Erzherzog Albrecht marsch» на YouTube
  9. Альбрехт, Фридрих-Рудольф // Военная энциклопедия Сытина / Под ред. В. Ф. Новицкого и др.. — СПб.: товарищество И. В. Сытина, 1911—1915. — Т. 2. — С. 353
  10. http://ah.milua.org/pamyatnoe-otlichie-feldmarshala-ercgercoga-albrexta
  11. https://www.wien.gv.at/wiki/index.php/Albrecht_von_Österreich-Teschen[недоступне посилання з червня 2019]