Альбрехт I Бранденбурзький

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Альбрехт I Бранденбурзький
нім. Albrecht I. von Brandenburg
Albert I of Brandenburg.jpg
Народився 1100[1]
Балленштедт, Гарц, Саксонія-Ангальт, Німеччина
Помер 18 листопада 1170(1170-11-18)[2]
Штендаль, Саксонія-Ангальт, Німеччина[1]
Поховання Балленштедт
Громадянство
(підданство)
Саксонія
Титул маркграф і Герцог
Посада монарх
Рід Асканії
Батько Otto, Count of Ballenstedt[d]
Мати Eilika of Saxony[d]
У шлюбі з Sophie of Winzenburg[d]
Діти Отто I, Siegfried, Prince-Archbishop of Bremen[d], Бернхард III, Hedwig of Brandenburg[d], Herman I, Count of Weimar-Orlamünde[d], Gertrude of Brandenburg[d], Gertrude von Brandenburg[d][3], Hermann I Graf von Orlamuende[d][3], Siegfried von Brandenburg[d][3], Heinrich von Brandenburg[d][3], Adelbert Graf von Ballenstedt[d][3], Dietrich von Brandenburg[d][3] і Adelheid von Brandenburg[d][3]
Пам'ятник Альбрехтові

Альбрехт I Брандебурзький (нім. Albrecht I. von Brandenburg, також Альбрехт Ведмідь (нім. Albrecht der Bär), Альбрехт Балленштедтський (нім. Albrecht von Ballenstedt; бл. 1100 — 1170, імовірно Штендаль) — граф з роду Асканіїв, засновник Бранденбурзької марки і перший маркграф Бранденбурга. Альбрехт зробив значний внесок у колонізацію східних земель (див. Хрестовий похід проти слов'ян).

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з саксонського шляхетського роду графів Балленштедтів з Швабенгау. Син Оттона, графа Балленштедта, 1-го графа Асканії, та Айліки з династії Біллунгів (доньці Магнуса, герцога Саксонії).

1123 року після смерті батька успадкував Лужицьку марку, графства Балленштедт, Асканії. 1133 року успадкував графство Верцбург і округ Зальцведель. 1134 року стає правителем Північної марки. Його всиновив Прібіслав-Генріх, князь стодорян. 1138 року як союзник короля Конрада III Гогенштауфена проти герцога Генріха X Вельфа отримав від Гоенштауфена герцогство Саксонське (до 1142 року).

1140 року його син Оттон був оголошений спадкоємцем Гаволянського (Стодорянського) князівства. В тому ж році сам Альбрехт успадкував графство Веймарське. 1147 року після походу заснував Передню марку (Пригніц). 1150 року після смерті Прібіслав-Генріха його князівство було зайнято Альбрехтом, де утворено Середню марку. Продовжив загарбницьку політику, на землях лютичів заснував Уккермарку і Нову марку, які стали частинами Бранденбурзького маркграфства. Втім внаслідок повстання на чолі із Ячко ці володіння було втрачено. У 1157 року відновив тут владу, заснувавши місто Бранденбург, від якого походить назва марки. При Альбрехті Бранденбурзькому марка увійшла до складу Священної Римської імперії.

З 1157 року впроваджував активну колонізаторську політику на своїх землях. Особливо багато поселенців прибувало з графств Голландія, Зеландія і Фландія, герцогств Вестфалія й Саксонія. Водночас продовжував приборкувати слов'янські племена. Це вдалося лише на початку 1160-х років. 1164 року остаточною резиденцією обирає Бранденбург. Того ж року маркграфство суттєво постраждало внаслідок надзичайно потужної повені. У відновленні господарства суттєву роль відіграли голландські та зеландські колоністи. Помер 1170 року. Владу успадкував син Отто I.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]


Попередник
Генріх II
Coat of arms of Lower Saxony.svg Герцог Саксонії
11381142
Coat of arms of Lower Saxony.svg Наступник
Генріх III
Попередник
Віпрехт фон Гройч
Armoiries Basse-Lusace 2.svg Маркграф Лужиці
11241131
Armoiries Basse-Lusace 2.svg Наступник
Генріх III фон Гройч
Попередник
Wappen Mark Brandenburg.png Маркграф Бранденбургу
11571170
Wappen Mark Brandenburg.png Наступник
Отто I