Альбрехт I (герцог Саксонії)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Альбрехт I
нім. Albrecht I
Albrecht-I-von-Sachsen.jpg
Народився бл. 1175
Помер 7 жовтня 1260
Ленінське абатство, Клостер-Ленін, Потсдам-Міттельмарк, Бранденбург, Німеччина
Поховання Ленінське абатство
Діяльність аристократ
Титул герцог Саксонії
Посада Курфюрст
Термін 1212—1260 роки
Попередник Бернхард III
Наступник Іоганн I
Альбрехт II
Конфесія католицтво
Рід Асканії
Батько Бернхард III
Мати Юдита Мешківна
Брати, сестри  • Henry I, Count of Anhalt[d] і Sophia von Sachsen[d]
У шлюбі з Агнеса Бабенберг
Агнеса Тюринзька
Олена Брауншвейг-Люнебург
Діти 4 сина 10 доньок

Альбрехт I (*Albrecht I von Sachsen бл. 1175 — 7 жовтня 1260) — герцог Саксонії у 12121260 роках.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з династії Асканіїв. Син Бернхарда III, герцога Саксонії та графа Ангальту, і Юдити, доньки польського короля Мешка ІІІ.

У 1212 році після після смерті батька розділив з братом Генріхом володіння, отримавши герцогство Саксонія. Згодом підтримав імператора Оттона IV в його війнах проти Гогенштауфенів, з якими боровся до 1217 року. 1217 році став регентом маркграфства Мейсен.

Здійснив декілька походів проти Альбрехта I, архієпископа Магдебурга, який був прихильником Фрідриха II Гогенштауфена. У 1218 році останній ставши імператором затвердив Альбрехта I в його володіннях.

1219 році брав участь у хрестовому поході до Лівонії. Тут в багато в чому сприяв Ризькому архієпископу в розширенні волоіднь. 1221 року скористався відсутністю Альбрехта, архієпископа Магждебурга, розширити володіння на шкоду Оттону III і Іоганну I, маркграфом Бранденбургу.

У 1222 році оженився з донькою герцога Австрії. Вступив у конфлікт з Людольфом I, князем-єпископом ратценбургу. Останнього за наказом Альбрехта II схоплено і відправлено у заслання. 1226 року померла його дружина під час відсутності Адльбрехта I, який перебував в Італії. Тут отримав титул герцога Альбінгена.

22 липня 1227 року Альбрехт I брав участь у розгромі данців в битві при Борнхьоведі, після якого він був затверджений володарем графств Шауенбург і Східного Гольштейну. Після битви Альбрехт I посилив і розширив свої фортеці і замок в Лауенбурзі, побудований ще його батьком в 1182 році. Збільшився вплив на Любек, графство Шверін.

У 1228—1229 роках брав участь у хрестовому поході імператора Фрідриха II. Взимку 1231—1232 років сприяв укладаню миру між імператором та його сином принцом Генріхом.

У 1238 році женився на доньці маркграфа Тюрингії, що значно зміцнило його становище в Саксонії. У 1240—1241 роках перебував в Італії. У 1246 році померла його друга дружина. 1247 року оженився на представниці роду Брауншвейг-Люнебург. 1248 році отримав право на митні доходи Гамбургу та Любеку. У 1250 року успадкував графство Бельціг.

У 9152 році підтримав кандидатуру Вільгельма Голландського на трон короля Німеччини. Томість отримав від останнього підтвердження прав Альбрехта Асканія. Втім у 1257 році перейшов на бік Альфонсо X, короля Кастилії, що претендував на трон Священної Римської імперії. Останній надав Альбрехту I графства Енгерн.

1260 року Альбрехт помер і був похований в абатстві Ленін. Його сини Іоганн і Адьбрехт стали панувати над Саксонії спільно.

Родина[ред. | ред. код]

1. Дружина — Агнеса (1206—1226), донька Леопольда VI Бабенберга, герцога Австрії

Діти:

  • Бернхард (д/н-до 1238)
  • Юдит (1223—1267), дружина Еріка IV, короля Данії
  • Анна-Марія (д/н-1252), дружина Барніма I, герцога Померанії
  • Бригітт (д/н-1266), дружина Іоганна I, маркграфа Бранденбурга
  • Матильда (д/н-1266), дружина Іоганна I, граф Шауенбурга і Гольштейн-Кіля

2. Агнеса (1205—1246), донька Германа I, маркграфа Тюрингії

Діти:

  • Агнесса, дружина Генріха I, герцога Сілезії-Вроцлавського
  • Ютта, дружина Іоганна I, маркграфа Бранденбурга
  • Маргарита (д/н-1265), дружина Гельмуда III, графа Шверіну

3. Олена (1231—1273), донька оттона Вельфа, герцога Брауншвейг-Люнебург

Діти:

  • Іоганн (1248—1285), герцог Саксонії
  • Альбрехт (1250—1298), герцог Саксонії
  • Рудольф ((д/н—після 1269)
  • Олена (1247—1309), дружина Генріха III, герцога Сілезії
  • Елізабет (д/н—1306), дружина Іоганна I, графа Шауенбургу

Джерела[ред. | ред. код]

  • Heinrich Kühne: Die Askanier. Drei Kastanien Verlag 1999. ISBN 3-933028-14-0
  • Lorenz Friedrich Beck: Herrschaft u. Territorium der Herzöge von Sachsen-Wittenberg (1212—1422). Verlag für Berlin-Brandenburg, Potsdam 2000, ISBN 3-932981-63-4