Альвенівські хвилі
Альвенівські хвилі або альфвенівські хвилі[джерело?] — тип поперечних хвиль у плазмі, яка перебуває в магнітному полі, коли відбуваються малі поперечні зміщення плазми відносно силових ліній поля. Альвенівські хвилі розповсюджуються вздовж силових ліній зі швидкістю[Прим. 1]
- ,
де — магнітна індукція прикладеного магнітного поля, — маса іонів в плазмі, — густина іонів у плазмі. Наведена формула справедлива у нерелятивістському випадку, тобто в таких магнітних полях, коли швидкість розповсюдження альвенівських хвиль набагато менша від швидкості світла.
Хвилі названі на честь Ганнеса Альвена, який передбачив їх існування 1942 року[1].
Особливий інтерес для астрофізики становить той факт, що власне поле хвилі h може набагато переважати початкове поле H. Отже, альвенівські хвилі спроможні підсилювати магнітне поле, а також переносити його на значні відстані. Вони відіграють важливу роль у процесах, що відбуваються у магнітосферах Землі та планет, міжпланетній плазмі, явищах на Сонці, в радіогалактиках тощо[2].
- ↑ Формули на цій сторінці записані в системі СГС (СГСГ). Для перетворення в Міжнародну систему величин (ISQ) дивись Правила переводу формул із системи СГС в систему ISQ.
- ↑ Alfvén, H. Existence of electromagnetic-hydrodynamic waves // Nature. — 1942. — Вип. 150 (3805) (20 листопада). — С. 405–406. — DOI: .
- ↑ Альвенівські хвилі // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 19. — ISBN 966-613-263-X.