Альгіс Уждавініс
| Альгіс Уджавініс | |
|---|---|
| Algis Uždavinys | |
 | |
| Народився |
26 квітня 1962 Вільнюс, Литовська Радянська Соціалістична Республіка, СРСР |
| Помер |
25 липня 2010 (48 років) Kabeliaid, Marcinkonys Eldershipd, Варенський район, Литва |
| Країна |
 Литва |
| Діяльність | філософ, класичний філолог |
| Alma mater | Вільнюська художня академія |
| Знання мов | литовська[1] |
| Членство | Академія наук Литви |
Альгіс Уждавініс (лит. Algis Uždavinys; 1962—2010) — литовський філософ і вчений. У його роботах був вперше проведений герменевтичний порівняльний аналіз єгипетської і грецької релігій, особливо їх езотеричного відношення до семітських релігій. Займався вивченням внутрішнього аспекту ісламу (суфізму). Його книги були опубліковані литовською, російською, англійською та французькою мовами, включаючи переклади Плотіна, Фрітьофа Шуона і Ананди Кумарасвамі.
Ранні роки[ред. | ред. код]
Народився Альгіс Уждавініс 26 квітня 1962 року у Вільнюсі, виріс в місті Друскінінкай на річці Німан в південній частині Литви. Потім переїхав до Вільнюса, де навчався в Державному художньому інституті Литовської РСР (нині Вільнюська академія мистецтв)[2].
Кар'єра[ред. | ред. код]
Після закінчення університету познайомився з працями і авторами традиціоналістської або перенніалістської школи, і це вплинуло на його порівняльне тлумачення, зокрема, на його дослідження по суфізму, давньоєгипетській релігії, і його твердження про істотну наступність грецької філософської традиції від Піфагора до останніх неплатоників[3]. Це останнє твердження було явно зроблено під впливом П'єра Адо[3].
Уждавініс був активним членом редколегії журналу Acta Orientalia Vilnensia[4] і завідувачем кафедри гуманітарних наук Каунаського факультету Вільнюської академії мистецтв. Як художній критик, філософ та інтелектуал, він був помітною фігурою в культурному житті Литви. У 2008 році він був науковим співробітником університету Ла Троб в Бендіго, Австралія[5].
Він був членом Міжнародного товариства Неоплатоністських досліджень[6] та Асоціації литовських художників. Постійно публікувався в таких журналах як Sacred Web (Ванкувер)[7] і Sophia (Вашингтон)[8].
Смерть[ред. | ред. код]
Уждавініс помер уві сні від серцевого нападу 25 липня 2010 року в його рідному селі Кабеляй[2].
Твори[ред. | ред. код]
Книги[ред. | ред. код]
- The Golden Chain: An Anthology of Platonic and Pythagorean Philosophy (World Wisdom, 2004) ISBN 978-0-941532-61-7. Introduction [Архівовано 5 квітня 2012 у Wayback Machine.].
- Philosophy as a Rite of Rebirth: From Ancient Egypt to Neoplatonism (The Matheson Trust and Prometheus Trust, 2004) ISBN 978-1-898910-35-0. A free sizeable excerpt [Архівовано 19 жовтня 2016 у Wayback Machine.].
- The Heart of Plotinus: The Essential Enneads (World Wisdom, 2009) ISBN 978-1-935493-03-7.
- Philosophy and Theurgy in Late Antiquity (Sophia Perennis, 2010) ISBN 978-1-59731-086-4
- Ascent to Heaven in Islamic and Jewish Mysticism (The Matheson Trust, 2011) ISBN 978-1-908092-02-1. PDF excerpt [Архівовано 19 лютого 2018 у Wayback Machine.]
- Orpheus and the Roots of Platonism (The Matheson Trust, 2011) ISBN 978-1-908092-07-6. PDF excerpt [Архівовано 15 грудня 2017 у Wayback Machine.]
Монографії на литовській[ред. | ред. код]
- Labyrinth of Sources. Hermeneutical Philosophy and Mystagogy of Proclus, Vilnius: Lithuanian State Institute of Philosophy and Sociology, Eurigmas, 2002. (ISBN 9986-523-88-5).
- Hellenic Philosophy from Numenius to Syrianus, Vilnius: Lithuanian State Institute of Culture, Philosophy, and Arts, 2003. (ISBN 9986-638-40-2).
- The Egyptian Book of the Dead, Kaunas: Ramduva. (ISBN 978-9955-524-06-9).
- Hermes Trismegistus: The Way of Wisdom, Vilnius: Sophia, 2005. (ISBN 9986-9351-3X).
Розділи[ред. | ред. код]
- "From Homer to the Glorious Qur'an: Hermeneutical Strategies in the Hellenistic and Islamic Traditions, " Sacred Web, vol. 11, 2003.
- "The Egyptian Book of the Dead and Neoplatonic Philosophy, " History of Platonism, Plato Redivivus, eds. Robert Berchman and John Finamore. New Orleans: University Press of the South, 2005.
- "Chaldean Divination and the Ascent to Heaven, " in Seeing with Different Eyes: Essays in Astrology and Divination, eds. Patrick Curry and Angela Voss, Cambridge: Cambridge Scholars Publishing, 2007.
Статті[ред. | ред. код]
- «Putting on the Form of the Gods: Sacramental Theurgy in Neoplatonism» [Архівовано 4 жовтня 2018 у Wayback Machine.], Sacred Web vol. 5, 2000, pp.107-120.
- «Sufism in the Light of Orientalism», Research Institute of Culture, Philosophy, and Arts, 2007.
- «Voices of Fire: Understanding Theurgy» [Архівовано 5 вересня 2008 у Wayback Machine.], Eye of the Heart, Vol 1, 2008.
- «Metaphysical symbols and their function in theurgy» [Архівовано 14 вересня 2012 у Wayback Machine.], Eye of the Heart, Vol 2, 2008.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- ↑ а б Kazimieras Seibutis, «In memoriam Algis Uždavinys», Acta Orientalia Vilnensia 9.2: 185—187.
- ↑ а б See his Introduction [Архівовано 5 квітня 2012 у Wayback Machine.] to The Golden Chain.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 15 листопада 2011. Процитовано 15 квітня 2017.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ See Harry Oldmeadow "In Memoriam: Algis Uždavinys (1962—2010) and his Antipodean Sojourn, " Sacred Web 27, 2011.
- ↑ http://www.isns.us/ [Архівовано 17 березня 2019 у Wayback Machine.]. See also the obituary by J. Finamore International Journal of the Platonic Tradition, vol. 5, no. 1, 2011 , pp. 4-5(2).
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 24 березня 2006. Процитовано 15 квітня 2017.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 2 травня 2017. Процитовано 15 квітня 2017.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Посилання[ред. | ред. код]
- Kazimieras Seibutis, «In memoriam Algis Uždavinys» [Архівовано 2 квітня 2012 у Wayback Machine.], Acta Orientalia Vilnensia 9.2: 185—187.
|
