Альгіс Уждавініс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Альгіс Уджавініс
Algis Uždavinys
Algis Uždavinys-by Tamoliunas.jpg
Народився 26 квітня 1962(1962-04-26)
Вільнюс, СРСР
Помер 25 липня 2010(2010-07-25) (48 років)
Kabeliaid, Marcinkonys Eldershipd, Варенський район, Алітуський повіт, Литва
Діяльність філософ, філолог-класик
Alma mater Вільнюська художня академія
Членство Академія наук Литви

Альгіс Уждавініс (лит. Algis Uždavinys; 19622010) — литовський філософ і вчений. У його роботах був вперше проведений герменевтичний порівняльний аналіз єгипетської і грецької релігій, особливо їх езотеричного відношення до семітських релігій. Займався вивченням внутрішнього аспекту ісламу (суфізму). Його книги були опубліковані литовською, російською, англійською та французькою мовами, включаючи переклади Плотіна, Фрітьофа Шуона і Ананди Кумарасвамі.

Ранні роки[ред. | ред. код]

Народився Альгіс Уждавініс 26 квітня 1962 року у Вільнюсі, виріс в місті Друскінінкай на річці Німан в південній частині Литви. Потім переїхав до Вільнюса, де навчався в Державному художньому інституті Литовської РСР (нині Вільнюська академія мистецтв)[1].

Кар'єра[ред. | ред. код]

Після закінчення університету познайомився з працями і авторами традиціоналістської або перенніалістської школи, і це вплинуло на його порівняльне тлумачення, зокрема, на його дослідження по суфізму, давньоєгипетській релігії, і його твердження про істотну наступність грецької філософської традиції від Піфагора до останніх неплатоників[2]. Це останнє твердження було явно зроблено під впливом П'єра Адо[2].

Уждавініс був активним членом редколегії журналу Acta Orientalia Vilnensia[3] і завідувачем кафедри гуманітарних наук Каунаського факультету Вільнюської академії мистецтв. Як художній критик, філософ та інтелектуал, він був помітною фігурою в культурному житті Литви. У 2008 році він був науковим співробітником університету Ла Троб в Бендіго, Австралія[4].

Він був членом Міжнародного товариства Неоплатоністських досліджень[5] та Асоціації литовських художників. Постійно публікувався в таких журналах як Sacred Web (Ванкувер)[6] і Sophia (Вашингтон)[7].

Смерть[ред. | ред. код]

Уждавініс помер уві сні від серцевого нападу 25 липня 2010 року в його рідному селі Кабеляй[1].

Твори[ред. | ред. код]

Книги[ред. | ред. код]

Монографії на литовській[ред. | ред. код]

  • Labyrinth of Sources. Hermeneutical Philosophy and Mystagogy of Proclus, Vilnius: Lithuanian State Institute of Philosophy and Sociology, Eurigmas, 2002. (ISBN 9986-523-88-5).
  • Hellenic Philosophy from Numenius to Syrianus, Vilnius: Lithuanian State Institute of Culture, Philosophy, and Arts, 2003. (ISBN 9986-638-40-2).
  • The Egyptian Book of the Dead, Kaunas: Ramduva. (ISBN 978-9955-524-06-9).
  • Hermes Trismegistus: The Way of Wisdom, Vilnius: Sophia, 2005. (ISBN 9986-9351-3X).

Розділи[ред. | ред. код]

  • "From Homer to the Glorious Qur'an: Hermeneutical Strategies in the Hellenistic and Islamic Traditions, " Sacred Web, vol. 11, 2003.
  • "The Egyptian Book of the Dead and Neoplatonic Philosophy, " History of Platonism, Plato Redivivus, eds. Robert Berchman and John Finamore. New Orleans: University Press of the South, 2005.
  • "Chaldean Divination and the Ascent to Heaven, " in Seeing with Different Eyes: Essays in Astrology and Divination, eds. Patrick Curry and Angela Voss, Cambridge: Cambridge Scholars Publishing, 2007.

Статті[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Kazimieras Seibutis, «In memoriam Algis Uždavinys», Acta Orientalia Vilnensia 9.2: 185—187.
  2. а б See his Introduction to The Golden Chain.
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 15 листопад 2011. Процитовано 15 квітень 2017. 
  4. See Harry Oldmeadow "In Memoriam: Algis Uždavinys (1962—2010) and his Antipodean Sojourn, " Sacred Web 27, 2011.
  5. http://www.isns.us/. See also the obituary by J. Finamore International Journal of the Platonic Tradition, vol. 5, no. 1, 2011 , pp. 4-5(2).
  6. http://www.sacredweb.com/
  7. Архівована копія. Архів оригіналу за 2 травень 2017. Процитовано 15 квітень 2017. 

Посилання[ред. | ред. код]