Альменда

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Альме́нда (серед.-верхньонім. al (ge) meind — те що належить всім, загальне) — у германських племен раннього середньовіччя земельні угіддя, які були у спільному користуванні однієї чи кількох громад і не входили в присадибне господарство та в орні й лучні наділи.

Особливо цінувалися лісові угіддя оскільки вони були джерелом палива, будівельних матеріалів та пасовиськом для свиней. Альмендою користувалися спільно як сільські громади так і феодали, але з розвитком феодалізму останні нерідко захоплювали її. Альмендою заборонялося користуватися з метою наживи – наприклад ловити рибу не для себе, а на продаж тощо.

Література[ред.ред. код]

  • Українська радянська енциклопедія : у 12 томах / за ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  • Средневековый мир в терминах, именах и названиях: словарь-справочник / Е. Д. Смирнова; Л. П. Сушкевич; В. А. Федосик. — Минск: Беларусь, 1999. — 383 с.; — ISBN 985-01-0151-2 (рос.)


Середньовіччя Це незавершена стаття про Середньовіччя.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.